Замполіт
Замполіт – то душевна посада, я вам доповідаю.
Бо замполіт як би єсть фізічєскі, але душа його – в пройобі, як ЗІП з шешаріка.
Матеріальна составляюча матьорого замполіта в основном робить розслідування, потом робить розслідування, а іногда – робить розслідування. Тому нормальний замполіт нікогда нє улибається, і це нормально, бо хулі тут сміяться, розслідувань до хуя, а врємєні – ніхуя.
Єслі замполіт улибається – це всьо, це пизда. Значить душа вєрнулась в брєнноє тєло, і зара замполіт поймає бліжайшего військовослужбовця и доверне йому «воспітатєльну роботу з особовим складом».
По відчуттям, це як холодним наждаком по яйцях – і тєбє хуйово, та і замполіту якось не так, чуствуєт, шо хєрню творіт. Тому замполіт замолкає і ідьот робить розслєдування, і всєм становиться гораздо легше. Псіхологія, мля, бач, як работає.
Щоб стати замполітом, тре дуже сильно любить людей. Хватає десь на полгода.
Замполіт состоіт із ноутбука, прінтера, тєлєграми з Часіка «довести до особового складу під підпис» та тої роботи, шо ми всє називаєм «бумажная хуйня», але шото бєз етой хуйні ніхуя не взлітає у нашому новому натовському війську.
А щє замполіт обязан вживать. Бо єслі он єщьо і нєпьющій – всьо, це пизда, зара он довєрньот тєбє «воспітатєльну роботу з особовим складом» 😆 .
Чистіть зброю, заряжайте тепляк і пам‘ятайте, шо ЗСУ – це секс 😛 .
