НАН України: Короткий огляд поточної епідемічної ситуації в Україні

Робоча група з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні (базова установа – Інститут проблем математичних машин і систем НАН України) створена Розпорядженням Президії НАН України від 3 квітня 2020 р. №198.


20.07.2021 р.

Наявні оперативні епідемічні дані дозволяють стверджувати про завершення фази спадання захворюваності на COVID-19 в Україні. На цей момент захворюваність уже зростає в термінах тижневого порівняння, попри все ще низький її рівень, та існує загроза виникнення «вибухових темпів» такого зростання – подібно до того, як це спостерігалось у деяких країнах світу з поширенням у них штаму «Дельта».

Стурбованість викликає те, що за останній тиждень зросли одразу три ключові епідемічні показники, що, як ми вважаємо, відображають епідемічну динаміку найшвидше: кількість позитивних ПЛР-тестів, кількість нових госпіталізацій і кількість нових зареєстрованих випадків хвороби (рис.1, 2, 4). При цьому число позитивних ПЛР-тестів – ймовірно, найоперативніший із них – за тиждень зросло одразу на 16,6%, тоді як кількість госпіталізацій та нових випадків хвороби також зросли, але не так сильно – на 4,9% і 7,3%, відповідно (рис.2). Відзначимо, що хоча вибухового зростання не спостерігається в жодному регіоні, але темпи тижневого зростання збільшувалися в останні дні, тому ймовірність пришвидшення зростання є досить високою.

До зростання також перейшла частка позитивних результатів тестування. В середньому за останні 7 днів вона склала 2,44% проти досягнутого 9 днів тому мінімального значення у 2,08%, і таке значення є найбільшим з 2 липня 2021 року (рис.3).

Водночас, щоденне число летальних випадків незначно знизилось у тижневому усередненні (рис.1).

З погляду груп регіонів, майже весь тижневий приріст загальнонаціональної захворюваності зосереджувався у групі «Південь», причому левова частка приросту припадає на Одеську область (рис.5). Наприклад, за тиждень у цій групі було зафіксовано на 38% більше хворих, ніж тижнем раніше. Зокрема, в нових хворих Одеській області виявилось одразу на 49% більше (рис.9, 10). Крім того, у цій області стрімко зростає число позитивних ПЛР-тестів (на 41% за тиждень, рис.8) і госпіталізацій (на 38% за тиждень, рис.7); загрозливими є темпи зростання позитивності зразків ПЛР-тестів (рис.11).

Загалом, на тлі низьких показників захворюваності епідемічна картина у регіонах виглядає дуже неоднорідною в часі та слабко узгодженою: різні показники для одного й того ж регіону (госпіталізації, виявлення, результати тестування) можуть демонструвати протилежну локальну динаміку. Водночас, окрім Одеської області, менш помітні епіцентри захворюваності можна виокремити в Києві та Сумській області. Скажімо, у Києві високими стали темпи зростання госпіталізацій та позитивних результатів тестів. Водночас, серед випадків хвороби, кількість яких за тиждень зросла на 4% після зниження на 17% тижнем раніше, дещо зменшилася частка оприлюднених із великою затримкою після тестування. У Сумській області високі темпи зростання госпіталізацій (рис. 7) спостерігаються на тлі їх високого рівня, а також високих темпів зростання захворюваності. Крім того, за тиждень у цій області зросла позитивність зразків ПЛР-тестів, яка також перебуває на відносно високому рівні.

Окремо відзначимо, що на рис.8 та 11 дані про результати тестування для Хмельницької області для дат, що включають 12 липня 2021 року, явно містять людську помилку (помилку через людський чинник), і на них не слід покладатися.

Відзначимо поглиблення тенденції зі зменшення віку нових випадків хвороби та госпіталізацій, яке розпочалось іще минулого тижня (рис.12). Таке зменшення відбулося за рахунок зростання не лише частки дітей серед нових випадків хвороби та госпіталізацій, а й частки людей віком 18–34 роки включно (рис.13, 14). Територіально таке зростання тією чи іншою мірою виявляється в усіх групах регіонів, але найбільше – у «Столичному регіоні», а також, дещо менше, на «Заході І» та «Півдні» (рис.15, 16).

Відзначимо також зростання спостережуваної летальності до нового річного максимуму з локальним перевищенням позначки 4% для дат поблизу 1 липня 2021 року (рис.17).

Рис.1. Основні епідемічні показники та їх 7-денні усереднення. Летальні випадки позначено за правою шкалою
Рис.2. Тижнева зміна числа нових госпіталізацій, випадків хвороби та позитивних тестів без урахування даних під впливом святкових днів
Рис.3. Відношення числа нових хворих і числа позитивних тестів до числа всіх тестів та їх 7-денні усереднення. Блідими тонами позначено державні свята і періоди посилених карантинних обмежень
Рис.4. Щоденне число госпіталізацій за двома джерелами даних та його 7-денне усереднення
Рис.5. Частка нових хворих у групах регіонів
Рис.6. Внесок груп регіонів у відносну зміну числа виявлених хворих
Рис.7. Інцидентність за госпіталізаціями та її динаміка. Наведені у кожному регіоні коефіцієнти динаміки є тижневими індексами та розраховуються як відношення числа випадків за останній тиждень до числа за попередній тиждень
Рис.8. Інцидентність за числом позитивних тестів та її динаміка. Наведені у кожному регіоні коефіцієнти динаміки є тижневими індексами та розраховуються як відношення числа випадків за останній тиждень до числа за попередній тиждень
Рис.9. Інцидентність за випадками хвороби та її динаміка. Наведені у кожному регіоні коефіцієнти динаміки є тижневими індексами та розраховуються як відношення числа випадків за останній тиждень то числа за попередній тиждень
Рис.10. Захворюваність у регіонах (відносні значення)
Рис.11. Частка позитивних зразків у регіонах
Рис.12. Середній вік за категоріями інфікованих. До даних застосовано зважене 7-денне середнє
Рис.13. Вікові категорії хворих і частка летальних випадків (застосовано 7-денне усереднення)
Рис.14. Вікові категорії хворих, що потребували госпіталізації, та лікарняна летальність за даними Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я (застосовано 7-денне усереднення)
Рис.15. Середній вік хворих у групах регіонів. До даних застосовано зважене 7-денне середнє
Рис.16. Середній вік госпіталізованих хворих у групах регіонів. До даних застосовано зважене 7-денне середнє
Рис.17. Частка нових хворих, для яких хвороба мала летальні наслідки, та динаміка наповнення даних про неї

Прес-служба НАН України

Джерело

Усі відео