Коли не вдаються нові фокуси, блазні шельмують ветеранів, волонтерів і патріотів (фото, відео)
«На вагенбург? Кіннотою? Вони не можуть бути настільки дурними!»
© А. Сапковський. «Божі воїни»
Коли не вдаються нові фокуси, блазні повертаються до старого, часто випробуваного і звичного. Шельмування ветеранів, волонтерів і патріотів – і за будь-яку ціну прив’язування прізвища Порошенка до негативу.
Зеленська влада нахрапом атакує бойового генерала Павловського (проти нього дві справи вже розсипались, розсиплеться і ця), і унікальну Кузню на Рибальському (яка, закладаючи власні кошти, беручи кредити, будувала кораблі у рази дешевше закордонних аналогів).
Справа безнадійна і розсиплеться так само, як попередні. Кожен брехливий рядок «підозри» буде спростований цифрами, фактами і документами.
А для патріотів – безвідносно до нинішніх політичних симпатій – зеленська влада чітко вказує, що вона невиправна. І що піар-акції не змінюють її суті та дрібного бажання знищити опонента – навіть ціною завдання шкоди країні.
Брехня вскриється. Прийде осінь, і настане час платити.
Путін дозволив Росгвардії блокувати Керченську протоку. А Зеленський атакує єдине підприємство, продукція якого здатна щось Путіну там протиставити. І людей, здатних цю продукцію ставити на озброєння. Гарно випрошує зустрічі з господарем Кремля. Але якщо таки випросить і задовольнить, додому краще хай не вертається.
Нинішня влада продовжує переслідувати українських бойових генералів, які брали участь у війні проти російської агресії. Про це заявив п’ятий Президент, лідер партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко під час благодійної акції «Кулішева субота».
«Ми бачимо чергову спробу судилища над українськими воїнами і українськими генералами. Спочатку вони звинуватили генерала Марченка – не ті бронежилети він їм закупив. Наголошували, що сума збитку 100, 200, 300 мільйонів. Справа розсипалася. Так само вони хотіли засудити генерала Назарова», – нагадує Порошенко.
«Так само вони хотіли кинути за грати Ріффмастера, Кузьменко, Софію Федину, Марусю Звіробій – зараз вони хочуть запроторити за грати героя оборони Маріуполя генерала Павловського», – констатує п’ятий Президент.
«В якій країні ми живемо, коли вони відпускають «вагнерівців», зливаючи особисто з Офісу президента Путіну інформацію про вбивць українських героїв? А хочуть запроторити за грати українських воїнів і генералів», – обурюється Порошенко.
Він закликав підтримати у понеділок під Печерським судом бойового генерала Павловського.
* * *
Справа проти генерала Павловського – це чергова атака на бойових генералів, учасників війни проти російської агресії. Про це заявили народні депутати з фракції «Європейська Солідарність» у Печерському суді. Вони вважають, що влада створює інформаційну «димову завісу» для відволікання уваги від «вагнергейту» та масштабних розкрадань і корупції у команді Зеленського.
«Думаю, ні в кого немає жодних сумнівів, що ця справа є політично вмотивованою. Сьогодні ми отримуємо ще один доказ того, що правоохоронні органи діють за злочинними вказівками Офісу президента Зеленського. Ми всі з вами чули «плівки Труби» і розуміємо, від кого залежить ДБР і як воно виконує вказівки Офісу Зеленського. Я думаю, настане той час, коли ми почуємо і плівки Зеленського відносно тих подій, свідками яких ми сьогодні стаємо», – переконаний співголова фракції Артур Герасимов.
«Завдання дуже просте – організувати тиск на українських воїнів, на українську оборонну промисловість. Вони ж не говорять, що катери, про які сьогодні йшла мова, бойові катери коштували більш ніж у 2,5 рази дешевше будь-якого іноземного аналогу. Я нагадаю, може хтось забув, що у 2014 році діяло ембарго на поставки військової продукції в Україну. Нам цього не продавали», – зазначив Герасимов.
«Вони не хочуть вам говорити, що це єдине підприємство, яке такі катери для української армії та флоту могло створити і створило. І сьогодні вони хочуть знищити єдине підприємство в Україні, яке може робити десантно-штурмові катери. Оце є справжня мета», – наголошує Герасимов.
«Якщо згадати всі справи, які порушувалися, до речі, за ініціативи спочатку Портнова, який є соратником Януковича, то ми можемо згадати справу по так званим «неякісним» бронежилетам, яка розвалилася. При цьому абсолютно не хочуть розслідувати справи стосовно закупівлі в Чехії за вдвічі більшою ціною некондиційних снарядів для «Рапір», не хочуть розслідувати закупівлю для Міністерства оборони автомобілів «Козак» в 2020 році теж за завищеними цінами, ніж закуповувалися в попередні роки», – говорить Володимир Ар’єв.
«Ні прокуратура, ні ДБР сьогодні не хочуть навіть дивитися в цей бік. Сьогодні для того, щоб відвести увагу від злочинів, розкрадання і клептоманії команди Зеленського, яка сьогодні є в МО, відбувається такий судово-правовий фарс. Він триває з 2019 року, витрачаються державні кошти, адже робота суддів, прокурорів, ДБР високо оплачується. В результаті вся правоохоронна система працює суто на виконання замовлень Зеленського і його банди, яка сидить сьогодні на Банковій», – наголошує Ар’єв.
«В умовах, коли теперішня влада розвалює Державне оборонне замовлення, намагаються створити цю димову завісу, щоб відволікти від себе, від своїх злочинних прорахунків в обороноздатності країни і цієї зради, яка відбулася з вагнерівцями», – говорить народний депутат Микола Величкович.
«Для того, щоб відволікти увагу від міжнародного розслідування, ми бачимо поганий серіал, який пропонується українському суспільству протягом липня», – прогнозує народний депутат Ростислав Павленко.
Він також зауважив, що команда Зеленського продовжує нав’язувати тезу, що у війні винен не Путін, а ті, хто йому чинили опір протягом 5 років.
«Ми бачимо, що одна за одною розвалюються справи, які порушили в 2019-му, 2020-му, 2021-му. Я абсолютно переконаний, що цю справу чекає така сама доля. Але тим більше важлива увага суспільства, щоб Зеленський і всі навколо нього зрозуміли – і за це доведеться відповідати», – резюмує Павленко.
Як зазначив у своїй публікації у Facebook громадський діяч Юрій Бірюков, справа проти Павловського продовжує «серіал» із переслідувань українських генералів.
«Коротка хронологія попередніх серій.
- Генерала Павловського звинуватили в закупівлі палива за завищеними цінами. З’ясувалося, що НАБУ закуповувало паливо ще дорожче, як і всі інші силовики. Справа померла.
- Генерала Шевчука звинуватили в закупівлі неякісних бронежилетів. З’ясувалося, що бронежилети в порядку (і вони й зараз в ЗСУ, ніхто їх не відкликав). Справа померла.
- Генерала Марченка звинуватили в прийманні неякісних бронежилетів. З’ясувалося, що бронежилети в порядку (і вони й зараз в ЗСУ, ніхто їх не відкликав). Справа померла.
- Генерала Мельника звинуватили в закупівлі неякісних танкових двигунів. З’ясувалося, що двигуна якісні, за винятком 4-х штук, які задовго до цих всіх справ були дефектовані воєнпредами, і на завод був поданий позов. Справа померла».
«Хліба немає, але будуть видовища», – резюмує Юрій Бірюков.
Это будет длинный пост. И как всегда сумбурный. Придется снова вернуться в те воспоминания, связанные с войной. А там всегда сумбур и неразбериха. Я про воспоминания, если что…
Понимая, что нужно чем-то прикрыть череду факапов, тем более законопроект №5600, мягко скажем, возмутил мелкий и средний бизнес (это вы еще фермеров не слышали), ЗЕленые большевики решили поставить дымовую завесу. Дело привычное и всегда действенное.
Мгновенно «склепали» новую справу новых свинарчуков. Кузня на Рыбальском. Некачественная техника. Многомиллионные убытки. Підозри и суды. Фуууухххх… Вроде, ничего не забыл. Придворные свистки Банковой аж подпрыгнули, и понеслось коричневенькое по трубам. Даже дежурный писака фейсбучной страницы Министерства обороны наморщил ум и определил, что в действиях должностных лиц был умысел.
Вы должны помнить, друзья. Два года назад уже было подобное «громкое» дело, правда, там речь шла о бронежилетах. Даже боевых офицеров вместе с таким же боевым генералом отправили за решетку. Нужно было просто показать всю серьезность обвинений. И показали. Потом, правда, всё рассыпалось, но это было потом.
Хорошо… Оставим в покое дела прошлые, а так же уровень Банковских и околобанковских спичрайтеров, и вернемся на пару-тройку, а может и больше, лет назад.
В новом и, конечно же, громком деле речь идет о санитарных автомобилях «Богдан». Дескать, некачественные и такое всякое. Умысел. Специально. Сонечки и так далее… Спросите у меня – «Так качественные были те Богданы или нет?», и я в ответ пожму плечами. Почему? Да потому что я их в упор не видел на войне. Такой санитарный автомобиль наш батальон получил аж в 2018 году. Один-единственный автомобиль. На весь батальон. Больше мы ничего не получали и не получили. Ни «богданы», ни «кразы», ни «мазы». В феврале 2015 года, оказавшись на окраине Широкино, мы фактически впервые увидели бронированные КрАЗы. С эмблемами батальонов Национальной гвардии. Посеченные осколками автомобили. С пулевыми отметинами на стеклах. Железные воины. Там же впервые увидели и «Спартаны». Даже руками потрогали. Даже сфотографировались. Одна была мысль в голове – «Нам бы такие»…
Скажи тогда кто-нибудь комбату «Александр Анатольевич! В штабе сектора есть три новых бронированных КрАЗа… Заберете? Модель, правда, сырая, но тем не менее!», комбат, не дослушав фразу до конца, умчался бы за техникой. В любое время суток и в любую погоду. Потому что техника была нужна КАК ВОЗДУХ! Любая…
Сырая… Некачественная… Не идеальная? Что лучше сырой «богдан» или «краз» в сравнении с проверенными десятилетиями «таблетками», «газонами», «шишарями», «зилами»? Вопрос риторический. А ведь многие пехотные батальоны до сих пор ездят на том советском хламе. Ремонтируют с помощью волонтеров. Матерятся. Но ездят… ибо ЕЗДИТЬ НЕ НА ЧЕМ! Ибо до 2014 года ни хрена не покупали, а потом хренак, и ВОЙНА. И хренак! Нужна техника! Много… Очень много! Если армейским языком, то до х*я нужно техники. Разной.
Весной 2019 года впервые увидел в штабе АТО те самые «богданы», правда, не санитарные. Поинтересовался у водителя, ведь зрада была слышна из каждого утюга.
– Ну как конячка?
– Да норм… Вполне себе. Уж точно лучше уаза.
– Так, вроде, ругают их.
– Кто?
– Все…
– Хз! – водитель пожал плечами. – Если следить за машиной, то все хорошо. Масло только меняю и расходники. Зато сколько кайфа в сравнении со старым хламом.
А чуть раньше, в октябре 2018 года, в Мариупольском госпитале увидел медицинские «богданы», стоящие в рядок. Спросить о качестве машин было не у кого. Поздно уже было.
Нет, я не знаю, сколько в этом году будет поставлено в войска автомобильной техники. И какой…
Стосовно справи генерала Павловського я вважаю наступне:
Корупція є тим злом, яке знищує Україну. Саме корупція є найголовнішою проблемою, яка надійно запобігає інтеграції України в західний світ. Саме корупція є найдієвішою та найефективнішою зброєю Російської Федерації як на міжнародній арені, так і в Україні. Корупція неприпустима.
А корупція в Збройних Силах України неприпустима стократно. Україна є воюючою країною, яка кожного дня знаходиться за крок до повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації. Тому толерантність до корупції в Збройних Силах України має бути нульовою.
Але. Разом з тим повага до Збройних Сил України та військовослужбовців має бути стопроцентною. І ми цього не бачимо.
Незважаючи на всю смертельну небезпеку корупції, є одна річ гірша за корупцію у Збройних Силах воюючої країни. І ця річ – охота на відьом і знищення обороноздатності України шляхом знищення довіри до армії, шляхом фабрикування кримінальних справ, які не підтверджуються в суді, шляхом публікації обвинувачень, які не підкріплюються доказами, але супроводжуються публічними кампаніями.
І я бачу ці кампанії стосовно військовослужбовців та ветеранів усіх рівнів. Ми є свідками багаторічної системної кампанії по знищенню іміджу військовослужбовців. Кажуть, що це правоохоронна діяльність, і я б хотів так вважати, але я не бачу жодних її результатів, крім знищення іміджу військовослужбовців.
Ветеран, військовий, сержант ССО Ріффмайстер. Ми чули багато слів і бачили страшні звинувачення, в тому числі особисто від Зеленського і Рябошапки. Чим це скінчилося? Хто вбив Шеремета? Ніхто не знає. Доказів немає, хоча справа гучна. Але поки що результат – лише у зламаній долі Ріффмайстера.
Ветеран, військовий, Дмитро Марченко. Ми чули багато слів і бачили страшні звинувачення, нам розповідали про страшну корупцію на бронежилетах. “Одягти цих чиновників в ці діряві бронежилети і відправити на передову”, – В.О. Зеленський, золоті, безсмертні рядки, пам’ятаєте? Чим це скінчилося? Хто сидить? Ніхто, справа розвалилася, хоча вона була гучною. Поки що результат – лише у зламаній долі Марченка.
Жахливі обшуки у ветеранській Муніципальній Охороні та у її голови, ветерана Ігоря Марі. Групою спецназу було знайдено і знешкоджено злочинний тубус від РПГ, а також показано страшну фотографію повністю легальної зброї, купленої в магазині, в якості доказу поки що невідомих злочинів. Чим це скінчилося? Хто сидить? Ніхто, результат лише в новинах.
Зараз Павловський. Це не перша справа по Павловському. Попередня вже нічим не скінчилася.
Буду дуже здивований, якщо після всіх випадків нападок на військових та ветеранів від сьогоднішньої влади, які виконуються в форматі «ми гучно звинуватили військового в багатомільярдній корупції, випустили сто прес-релізів, після чого нічого не довели в суді, все розвалилося», ця справа закінчиться чимось іншим.
Десятки справ проти військовослужбовців всіх рівнів. Сотні прес-релізів. Жодної доведеної до звинувачувального вироку гучної справи. Це дає право казати, що йде не боротьба з корупцією, а боротьба з військовослужбовцями.
Гірше за корупцію може бути лише знищення авторитету Збройних Сил України, військовослужбовців та ветеранів, замасковане під боротьбу з корупцією. І саме це я бачу вже декілька років поспіль.
В понеділок на 10:30 іду в Печерський суд підтримати генерала Павловського. Йому загрожує арешт. За що? За оборону Маріуполя, певно… Саме Павловський командував сектором Д, коли ми зупинили наступ регулярних військ РФ на Маріуполь у вересні 2014. Путін про це мовчить, і ми з різних причин не афішуємо, але я Вам зараз зізнаюся, що пару сотень загарбників тоді назад в Кацапстан не повернулися…
Повірте, в Кремлі Ігор Павловський на чільному місці в чорному списочку… І не лише за Маріуполь. За розвиток української оборонки. Відкрию секрет, що це він на посаді заступника міністра оборони 4 роки тягнув на своєму горбу ракетні програми (всі ці Стугни, Корсари, Вільхи та Нептуни), які Росії, як кістка поперек горла…
Я тепер розкажу, що конкретно йому намалювали в підозрі. Нептуни не посміли, але, повірте, підозра Павловському має прямий стосунок і до цих ракетних комплексів. Намалювали йому «злочин», що полягав в закупівлі 2 катерів «Кентавр». «Кентаври» були зроблені в Києві на заводі Ленінська кузня та у 2018 році спущені на воду, несуть службу в морських силах України…
В чому злочин?
З точки зору нинішньої влади, яка зірвала операцію з затримання «вагнерівців», страшний злочин в тому, що катери зроблені (!!!), зроблені в Україні. Що це не був мертвий проект для розпилу грошей, як це було до Майдану чи відбувається зараз. З точки зору нинішньої влади та Кремля, також страшний злочин в тому, що катери зроблені в Україні, а не закуплені в десять разів дорожче десь за кордоном.
Пояснюю, зараз влада проплачує та планує заплатити шалені мільярди за американські, турецькі, британські катери. Це все добре, якби у нас були зайві кошти, бо поодинокі найдорожчі катери переважаючим силам ЧФ РФ – не загроза. Навпаки Кремль дуже задоволений, коли весь оборонний бюджет країни тринькається на дорогі іграшки, а на береговий ракетний комплекс «Нептун», який є реальною загрозою для ЧФ РФ грошей не вистачає. На інші ракетні програми грошей не вистачає. Отож, якщо нам і потрібні катери, то нашого виробництва…
Взагалі, зверніть увагу, що Кремль дуже системно блокує розвиток нашої оборонки, для них дуже важливо, щоб не було замовлень для наших заводів. Тому зелена влада садить генералів, які сміли стояти на позиціях розвитку нашої оборонки…
Для Росії завдання номер один – щоб Україна все купувала за кордоном. Адже в Росії тоді тішуться і хихочуть, бо розуміють, що грошей за такої політики у «зеленої влади» вистачить лише на плани та закупівлю ржавих пострілів для старої гармати «Рапіра» за ціною 900 доларів за штуку. А наступній владі доведеться все починати в руїнах і з нуля…
Про постріли для «Рапіри» я тут згадала ще й з окремою метою. Нагадаю, минулого року МО витратило 150 млн грн., щоб купити партію снарядів для «Рапіри» в Болгарії через чеську фірму-посередника. Це були закуплені старі радянські списані снаряди, трохи підремонтовані, але без зміни порохового заряду, зате за скаженою ціною 900 доларів за штуку. Особливо оборює те, що коли Павловський був заступником міністра оборони, ті самі снаряди та сама чеська фірма пропонувала Україні за ціною 450 доларів за штуку. Павловський їх не купив, бо вважав, що вони не належної якості та задорогі. А от відомство Тарана, конкретно наступник Павловського такий собі заступник міністра оборони Миронюк купив удвічі дорожче… Поясніть мені, чому ДБР та прокуратура зараз саджає не Миронюка, а Павловського?
Як суспільство допускає такий зелений цинізм нових облич?
Конкретно Павловському також інкримінують купівлю 100 санітарних машин для АТО, які були поставлені на фронт за ціною 32 тисячі доларів за штуку. Всього партія коштувала 88 млн грн. Знов таки порівняйте купівлю санітарних машин Павловським і снарядів Рапіра Миронюком. Підказую, одна нова санітарна машина Павловського коштувала як 35 древніх снарядів Миронюка. Знов таки поясніть мені, чому саджають Павловського, а не Миронюка? І нарешті, хіба 32 тисяч доларів за санітарну машину це дорого?
Звичайний пішохідний місток через трасу у «Великому будівництві» серед полів, де пішоходів немає, за 46 млн грн. – це актуально, не дорого і зовсім не злочин… 170 млн грн на прапори до Дня Незалежності – це зовсім ніхто не заробляє на десятикратному завищенні ціни (найдорожчий стяг буде в Харкові 24 млн.).
А ось купити 100 санітарних машин для фронту в 2016-2018 роках по ціні 32 тисячі доларів за одиницю – це, виявляється, було не актуально, дуже дорого та злочинно…
А тепер про головне, зараз розкажу, який прокуратура та ДБР побачили мотив злочину у Павловського. Думаєте, вони знайшли у генерала незадекларовані статки, які з’явилися в той час?.. Якби не так. «Злочин», на думку ДБР та прокуратури, він вчинив, щоб отримати звання генерал-лейтенант.
А тепер я скажу замовникам та виконавцям переслідування Павловського, всім зеленим пацюкам, що сиділи в тилу та косили від призову в армію: «злочин» для Кремля, цілком достатній для отримання генерала в Україні, Павловський вчинив, ще 2014 році, рубаючи в капусту кацапів під Маріуполем.
Від олігарха та ворога Медведчука прокуратура уклінно просила заставу в 300 млн, від бойового генерала вимагає – 400 млн.
Висновок: я їду завтра підтримати Ігоря Павловського, всіх друзів прошу приєднатися. І не тільки друзів, всіх-всіх з умовної партії супротиву, це той момент, коли треба об’єднатися усім патріотам.
