Про чистоплотність і принципи
Прочитала інтерв’ю Павла Клімкіна, що він може створити нову партію і не хоче в нинішню політику, а прагне її перезавантажити. Потім прочитала моніторинг чергового шабашу на Плюсах (там якраз був Павло, тому й апелюю до нього), де партію «Європейська Солідарність», а значить, мільйони наших членів і прихильників, називали «лепрозорієм». Отже, і мене, і Марію Іонову, і Яну Зінкевич, і Михайла Забродського, і Іванну Климпуш-Цинцадзе, і Ірину Фріз, і Володимира В’ятровича й тисячі військових, медиків, освітян, представників всіх професій і людей з усіх регіонів України.
Й Павло, який знає все про найважчі 2014-2015, про боротьбу за заручників, як ми цим жили і вигризали, про наш щоденний пошук альтернативних шляхів звільнення… промовчав. Попри те, що на кожне засідання ТКГ я отримувала директиви від МЗС і жодного разу від них не відступилася!!!
Як і шановний Андрій Себига, який все знав про боротьбу за заручників із залученням Ердогана.
Як ви з цим живете, хлопці? Адже мова не про екс-президента і членів конкретної партії, з якими вчора ви разом боролися за те, аби Україна вижила і вистояла. Це про чистоплотність і принципи.
Я б ніколи і нікому не дозволила принизити вас і нашу спільну справу у вашу відсутність. Нікому. Бо я вірила і вірю в те, що ми разом з вами так важко відстоювали в важкі, важливі 2014-2019.
Маю констатувати, нічого у Павла і Ко перезавантажити не вийде. На жаль. Бо перезавантажувати потрібно на основі цінностей. Гідність – це ключова цінність.
Маю констатувати правильність позиції фракції до бойкоту. Закликаю всіх наших прихильників доєднатися до нього. Маю констатувати, що журналісти Плюсів, а там багато фахових і порядних людей, які ніяк не реагують на ці кричущі порушення норм і правил професії, підігрують стрімкому перетворенню популярного каналу на маніпуляційно-пропагандистський рупор.
Пропагандистка каналу Медведчука-Коломойського, яка веде маніпулятивне шоу, вчергове збрехала, коли заявила, що наша партія ходила на канали Медведчука. Google вам у поміч. Я жодного разу не була на тих телепомийках попри всі запрошення іншої Наташі і т.д. А в травні 18-го публічно закликала бойкотувати ці канали, коли на них назвали бранця Кремля Сенцова «терористом». В мене є принципи. Те, що журналісти каналу толерують все, що зараз відбувається в студіях, в новинах, наближає третю серію регулярного шоу «Плюси просять пробачення в українців».
Маю констатувати, що в Україні немає Нацради. Хоча… її нинішня голова довго працювала на Плюсах. І так, в 2004 просила вибачення.
Маю констатувати, в нас немає комісії з журналістської етики і професійних спілок, які б слідували за дотриманням стандартів в професії.
Що робив на цих похоронах журналістики голова комітету свободи слова Шуфрич – питання риторичне. Його пропагандистка не клювала. Можливо тому, що він особистий друг співвласника телеканалу Медведчука.
На попередньому шабаші на Плюсах я закликала журналістський колектив передати 25% своєї зарплати бодай за один місяць (а саме стільки складає частка Медведчука на цьому каналі) на купівлю квартири бранцю Кремля Ігорю Козловському. Я пообіцяла передати на це свою місячну депутатську зарплату. Пропагандистка назвала мою ініціативу «скотством». Звертаюся до тих журналістів Плюсів, яким соромно за все, що зараз відбувається, – давайте таки купимо квартиру разом, подумайте про карму. Пропагандистів прохання не турбуватися. Готуйтеся до чергового щотижневого скотства.
Ну, й до всіх нових і старих облич в політиці, експертному середовищі – ми маємо разом протистояти тому, як зараз нівелюється свобода слова, людська гідність, мораль. Не мовчіть. Не бійтеся.
Р.S. Апелюю до Павла і Андрія тільки тому, що ВОНИ БУЛИ в цій студії Плюсів.
