Їх теж треба захищати так, як вони – нас на фронті

Дуже важливий пост допомоги фронту.

Я став боятися дзвінків і повідомлень з рідної бригади. Боятися того, що там будуть слова “ще один”. З березня у нас в 10 Гірсько-Штурмовій Бригаді 11 загиблих і 11 поранених. І не тому, що вони не вміють воювати. Не тому, що не вміють берегти себе.

Зараз це одна з зон, яку росія вибрала як “точку смертельного тиску”. Саме тому на “ту сторону” завели відморожений батальйон “Сомалі”. Саме тому там зараз максимальна концентрація “приїжджих фахівців”, добре оснащених, натренованих, націлених на одне – вбити за будь-яку ціну.

Арсенал засобів вбивства надзвичайно широкий.

Звичайно, це обстріли. Масовані стрілецькі, мінометні та артилерійські. Але не вони забирають більшість життів.

Це снайперські групи, озброєні кращими зразками зброї, які працюють з різних дистанцій.

Це дистанційне мінування мінами ПОМ-2. Це така заборонена штука (як на одній з фотографій – дистанційно замінований будинок мирних громадян), яка закидається з бойового дрона (рідше) або за допомогою гранатомета (зручніше і частіше). Вона стає на бойовий взвод і розкидає розтяжки. І ти можеш нарватися на неї навіть там, де чужої міни не має бути по визначенню.

Це снайперські, професійні розрахунки ПТРК. В одному з епізодів бригада втратила бійця, коли група з кількох людей пересувалася по безпечній зоні за своїми позиціями. Російський розрахунок, із засідки, не пошкодував дорогої протитанкової ракети для ураження маленької групи піхоти. Це не мало ніякого тактичного сенсу. Тому що мета була одна – вбити за будь-яку ціну.

Це виходить за рамки звичайної війни. Це така людоїдська форма тиску. Навіть не на бригаду. На Україну. Вбивати не рахуючись із засобами. Щоб зростав рахунок втрат. Постійно.

З огляду на те, що цей район під Горлівкою – Зайцеве-Шуми-Новгородське, перетворили в “пекельну зону”, ми вжили заходів.

Разом з Serg Marco (наразі він забанений) і групою інженерів-волонтерів Геннадія Машинсона на зібрані нами з вами кошти ми встановили комплексну систему оперативно-тактичного спостереження для одного з батальйонів. Вона дозволяє вести цілодобовий дистанційний контроль за зоною відповідальності, мінімізує ризик для спостерігачів і дозволяє вчасно реагувати на дії противника.

Скоро така ж система буде встановлена ​​ще в одному батальйоні. А за нею і в третьому.

Але нашій системі не вистачає важливого компонента. Це конче необхідний елемент повітряного спостереження. Малопомітний, але з великим ресурсом. Працюючий в денному, нічному і тепловому режимах. Що не піддається активній роботі їх РЕБ (що зараз є головною проблемою).

І ми знайшли це рішення. Відповідне по всіх параметрах. Включаючи РЕБ. Більше того. Це рішення дешевше за теперішнє приблизно на 50%. Проте з усім комплектом воно обійдеться нам приблизно в 220 тисяч гривень (але на 20% дешевше його ринкової ціни).

Це не примха. Це не “прикольний девайс”. Це те, що дозволить виявляти снайперські групи, розрахунки ПТРК, ДРГ, групи дистанційного мінування, переміщення живої сили і техніки, засідки і будь-яку активність. І працювати на випередження. У складі системи спостереження.

Це не панацея. Але ризик для тих, хто стоїть на “нулі” буде знижено більш ніж відчутно. Особливо в комплексі з нашою системою.

Чим швидше ми його передамо бригаді – тим менше у мене і у вас буде скребти передчуття при дзвінках “звідти”. І перед читанням зведень з фронту.

У неділю – Великдень. Саме час зробити головні добрі справи. Врятувати хоча б одне життя – найдорожче з добрих справ. Найголовніше. Більше не буває. А якщо не одне – багато життів? Тих, хто дає нам змогу святкувати і просто жити? Це саме той випадок. Головної доброї справи.

І навіть якщо ви агностик, і цієї неділі для вас не більше ніж вихідний, я знаю, що ви точно вірите в тих, хто зараз на війні. І в те, що їх теж треба захищати так, як вони – нас.

Разом у нас вийде, як завжди. Це буде кращий подарунок на Великодній тиждень. Паски, які зараз тисячами везуть на фронт, коштують не більше 100 гривень. Це чудова традиція. Але в нашому випадку це куди більш цінне. Тому, що хтось не загине. І повернеться додому.

Реквізити Сержа Марко (Александра Карпюка) – нижче. Так само прошу про максимальну інформаційну підтримку – лайк, “+” в кометарі (або коментар) і репост. Прошу взяти до груп. Нас має бути багато – тоді все вийде.

Слава Україні!

ПриватБанк 5363 5423 0898 4013 Карпюк Александр
Биткоин кошелек 1KbiWLu1JPoMmw2DE7fkSEz79WjT2MZ4pK
Paypal eugene.s.bondar@gmail.com