Звільнення Андрія Коболєва з посади голови Нафтогазу: всі сторони питання
Прийняте Кабінетом Міністрів України рішення є юридичною маніпуляцією. Звільнення Наглядової ради на дві доби заради прийняття рішення про звільнення Голови правління є наругою над засадничими принципами корпоративного управління державними підприємствами. Згідно зі Статутом Нафтогазу та Законом “Про акціонерні товариства”, подання загальним зборам пропозицій щодо призначення або звільнення голови правління разом з відповідним рішенням наглядової ради належать до виключної компетенції наглядової ради та не можуть бути передані на рівень загальних зборів акціонерів.
Спосіб, у який сьогодні була ухвалена серія рішень щодо органів управління Нафтогазу, демонструє повернення до практики ручного управління державними підприємствами.
Правління та Наглядова рада компанії лише вчора презентували результати роботи Нафтогазу за 2020 рік. Незважаючи на кризу та нарощування боргів контрагентами через лазівки, створені державним регулюванням, компанія забезпечила 141 млрд грн надходжень до державного бюджету у 2020 році, що складає 13% доходів країни за минулий рік.
Крім того, на даний момент менеджмент забезпечив наявність ліквідності на рахунках компанії в еквіваленті 57 млрд грн. Таким чином, Нафтогаз – єдина державна компанія, яка все ще має міцний запас ліквідності.
Безконтрольний доступ до цих коштів та їхнє нецільове використання ставлять під загрозу підготовку України до проходження наступної зими.
Такі дії Кабміну є сигналом всім державним підприємствам: робота в інтересах бюджету та народу України, а не в інтересах окремих політичних сил, буде каратися. Крім того, це чіткий сигнал інвесторам у цінні папери українських емітентів: умови роботи державних підприємств України є непередбачуваними та можуть бути змінені в залежності від політичної доцільності.
Це повний юридичний треш, знищення системи корпоративного управління і виклик Заходу.
Після такого персонально Зеленському залишається лише один шлях, без повернення – до Москви.
А Україна буде в ЄС і НАТО, коли ми виженемо аферистів і зрадників з урядових інституцій.
* * *
Звільнення Коболєва, призначення Вітренка і Галущенка – це не просто кулуарні ігри чи боротьба за грошові потоки. Це Єрмак готує поїздку Зеленського до Москви та виконує інструкції з капітуляції України і розриву наших відносин із Заходом.
Ці призначення і звільнення – ритуальні жертви, щоб задовільнити кремлівського ведмедя з КДБ-шною пикою.
Далі ми матимемо замороження конфлікту і відсутність пострілів, припинення комунікації з Заходом, російський газ і електроенергію.
Далі нас будуть переконувати, що Євроазійський союз краще за ЄС, а відпочивати в Сочі краще, аніж в Туреччині.
А далі – можете подивитися на сусідню Білорусь.
Все, що відбувається в останні два роки, – наполегливе повернення України під московське управління.
У Зеленських-єрмаків погано виходить, але вони щиро і не небезкорисливо стараються.
Сьогодні Кабінет міністрів розпустив Наглядову раду НАК “Нафтогаз” та заявив, що звільнив голову правління НАК Андрія Коболєва, призначивши замість нього в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка.
Чому не “звільнив”, а “заявив, що звільнив”? Бо це просто неможливо. З тим самим успіхом Кабмін міг би заявити, що звільнив Президента або вас, шановний читач. Бо він не має таких повноважень.
Так, Кабмін як акціонер може оголосити загальні збори акціонерів та розпустити Наглядову раду. Але не звільнити голову. Бо стаття 33 Закону Про акціонерні товариства каже нам, що загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства КРІМ ТИХ, що віднесені до виключної компетенції наглядової ради законом або статутом.
52 стаття цього ж закону (про виключні повноваження наглядової ради) каже, що обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу належить до тієї самої виключної компетенції наглядової ради.
НАК Нафтогаз – акціонерне товариство, 100% якого належить державі, і в законі спеціально для таких випадків вказано, що загальні збори не можуть перебирати на себе повноваження наглядової ради. Отже, те, що відбулося, незаконно.
Навіть якщо піти іншим шляхом (хибним та спірним), то, з точки зору статуту Нафтогазу (пп.22 п.47), пропозиція про звільнення має бути подана самою наглядовою радою на основі її рішення. Ні рішення, ні пропозиції наглядової ради не було.
То ж що мали б робити у Кабміні, якби дуже хотіли звільнити Коболєва, але обов’язковою умовою було дотримання закону? Так, вони могли б звільнити Наглядову раду. А потім набрати нову, згідно визначеного порядку. А вона б вже обрала нового голову правління. Але вони дуже-дуже поспішали, тому вирішили, що закон – для плебеїв, а воні державні мужі.
Вірогідно, це питання буде вирішуватись у суді. Там декілька шляхів. Або це ОАСК, якщо спір про повноваження Кабінету Міністрів як головного державного виконавчого органу, або це Господарський суд м. Києва, якщо спір про рішення Кабміну в ролі акціонера на загальних зборах. Вибір так собі. 😐
Це – про юридичну сторону питання.
Тепер – про практичну.
Причиною звільнення Коболєва Кабмін вказав збитковість Нафтогазу. Але проблема в тому, що причина цієї збитковості – астрономічні борги пана Фірташа та його облгазів перед Нафтогазом. Якби не це, Нафтогаз був би прибутковим, як був ним попередні роки. І Кабмін би не мав навіть формального приводу звільняти його керівництво.
Але сам Кабмін, включно з профільним Міністерством енергетики, не робив нічого, щоб домогтися погашення цих боргів. Замість цього Кабмін пробує назначити в.о. міністра енергетики новим головою Нафтогазу.
А тепер, нарешті, про політичну.
Учора CNN повідомили про те, що до нас їде державний секретар США Ентоні Блінкен. Цей візит мав би стати запевненням, що США підтримують Україну у її конфлікті з РФ та на шляху реформ.
Однією з умов подальших взаємодій України та Сполучених Штатів, а також низки міжнародних інституцій, була боротьба з корупцією та корпоративна реформа. Сутність корпоративної реформи в тому, що держава в особі виконавчої влади лише стежить за тим, щоб у наглядові ради та керівництво держпідприємств потрапляли професіонали згідно законної процедури. Але не лізе, не ставить своїх, не протягує, не звільняє.
Таким чином, влада України вже вдруге втрутилася в роботу ключової установи, щоб замінити незручне керівництво на слухняне. Першим випадком був Національний банк України.
Таким чином, влада України розписалася в тому, що не здатна, або не хоче грати за цивілізованими правилами. І що зі своїми умовами міжнародні партнери можуть йти кудись подалі.
Нас чекають дуже скрутні часи.
Детальный разбор о том, что произошло. Чтобы устранить всякие юридические риски, сразу скажу, что все написанное ниже – это мой вымысел, все совпадения случайны. Как Фирташ-Зеленский при помощи Витренко увольняли Коболева. Делайте реписты, пусть все знают правду.
Осенью 2020 у власти реально были проблемы, им нужен был министр энергетики. Зеленский и Ермак договорились с Витренычем. Витреныч обещал Зеленскому порешать тарифы (чтобы они стали ниже), а Ермаку пообещал приструнить Коболева. На этом и сошлись.
Через Раду назначение не прошло (несколько раз выносили на голосование, но не “прокатило”. Не помогли даже беседы с депутатами, поэтому Витр остался на позиции и.о., назначенный кабмином (январь 2021). Но так как в позиции и.о. у него почти не было полномочий, то…
Февраль 2021. На позиции Витренко делает две вещи:
(1) официально обращается к Кабмину с просьбой уволить Коболева и говорит, что наблюдательный совет состоит из некомпетентных людей.
(2) Кабмин с подачи Минэнерго ограничивает цену на рынке газа (6.99 за куб). Итог этой инициативы – отток клиентов от Фирташа падает с 15000 клиентов в день, до 3000 клиентов в день.
В ЭТО САМОЕ ВРЕМЯ стартует резкий рост несанкционированного отбора газа облгазов (большинство под Фирташем) у ОГТСУ. ВИТРЕНКО МОЛЧИТ и тупо игнорирует проблему. Ни слова в прессе.
Финансовая стабильность империи Фирташа спасена.
Идем дальше.
Витренко на самом деле пофиг на все. Ему пофиг, какой цены будет газ, как там будет чувствовать себя Фирташ, им движет одно желание – ПОЛУЧИТЬ МЕСТО СЕО НАФТОГАЗА. И Витреныч систематически работает именно на это.
Долги облгазов, сбытов, тепловиков перед Нафтогазом теперь 100 МЛРД ГРН! Витренко на это пофиг вообще. НАОБОРОТ ЕМУ ЭТО ВЫГОДНО, и вот почему:
Как только выходит финотчет Нафтогаза за 2020 год, там показаны 19 млрд грн убытков. Оно и не удивительно, откуда там быть прибыли, если тебе ДОЛЖНЫ 100 млрд грн.
НО ИМЕННО ЭТО Кабмин использует как главный аргумент, чтобы уволить Коболева и назначить Витренко.
Теперь детально, как увольняли Коболева (скрин в начале публикации):
1) Кабинет министров “представляет” акционера (всех нас с вами). Кабмин рассматривает финрезультаты Нафтогаза за 2020 год и принимает решение, что они неудовлетворительные. НА ЭТОМ ОСНОВАНИИ УВОЛЬНЯЮТСЯ независимые члены наблюдательного совета.
2) Раз набсовета нет, то полномочия управления переходят к акционеру, то есть к Кабмину.
3) Кабмин увольняет Коболева.
4) Кабмин назначает Витренко.
5) Кабмин УТВЕРЖДАЕТ ОБРАТНО ТОТ ЖЕ НАБСОВЕТ, КОТОРЫЙ УВОЛИЛ 5 МИНУТ НАЗАД! ЭТО ЧТО ВООБЩЕ ТАКОЕ?!
Вы же только что сказали, что этот набсовет ПЛОХОЙ. Вы же только что ПРИНЯЛИ РЕШЕНИЕ ЕГО УВОЛИТЬ, какого тогда хрена вы ставите его обратно?!
Это самое настоящее шарлатанство. Триумвират Фирташ-Зеленский-Витренко выполнил то, что И НЕ СНИЛОСЬ Газпрому – они уволили человека, чья команда выбила из Газпрома $5,5млрд.
Постоянная медиа-кампания олигархов убедила народ Украины, что враг – это не Газпром, враг – это Коболев. Что он во всем виноват. Никто не будет протестовать против этого решения.
Влась Фирташа над рынком энергетики теперь полная.
Помните, я еще, черт знает, когда писал, что осталось три реформы, которые еще не развалил Зеленский:
1) это НАБУ,
2) это Нафтогаз,
3) это НБУ.
Осталось развалить только НАБУ. Он и так уже еле дышит, так как САП обезглавлен. А НАБУ без САП не особо работает.
Сегодня, мы всей страной передали привет западным партнерам и подмигнули Газпрому.
В апреле 2019-го избиратели проглотили олигарха Коломойского.
В апреле 2021-го нам пытаются протолкнуть и олигарха Фирташа.
Бюджету теперь каюк.
Как мы собираемся воевать с РФ на “голодный желудок”, я не имею представления.
Кабмін звільнив з посади голови “Нафтогазу” Андрія Коболєва. І знаєте, я не буду заламувати руки і просторікувати про зраду зрадну.
По-перше, рано чи пізно це мусило статися. Спроба Порошенка перетворити “Нафтогаз” на справді незалежну компанію, на роботу якої не впливає ніхто крім її менеджменту, була одною з головних претензій до нього з боку олігархів. Як це так?! Все життя “Нафтогаз” доїли як могли, а тут – незалежний?! Це що таке?
І нікому стати на перешкоді інтересам олігархів. Народ? Ним керують за допомогою пульта телевізора. Громадські активісти? Які? Найєм з Лещенком? Може Єгорка Соболєв, який хоробро з Семенченком валив Порошенка, але забився в нірку, коли Семенченка прийняли за зелених? Всі інші активіЗти від Шабуніна до Бігуса, які зробили зелених владою?
Народ обрав цю владу, за якої топ-олігархи багатіють у 1,5-2,7 рази за рік. Якої демократії вам ще треба?
По-друге, я вважаю, що Коболєв сам зробив все необхідне для своєї відставки. Якщо сідаєш грати в карти з чортом, не дивуйся, що програєш все: і гроші, і майно, і цноту, і добре ім’я. Коболєв після відставки Порошенка спробував гратися у технократа (не він один, до речі) – його паімєлі. І він сам в цьому винний.
Бо це Коболєв перераховував кошти “Нафтогазу”, аби приховати діру в бюджеті, що виникла через неймовірно “ефективне” господарювання зелених. Це за Коболєва “Нафтогаз”, який у 2018 р. мав прибуток у 13,6 мільярдів грн., 2020 рік завершив зі збитком у 19 мільярдів грн. Такого ніколи не сталося б, якби навколо “Нафтогазу” не відновилися десятки цікавих схем, що працювали за Януковича, але вимерли за Порошенка. Очевидно, Коболєв ними хотів купити лояльність влади – купив відставку. Нафіга комусь Коболєв, який грається в “незалежність “Нафтогазу”, якщо можна просто посадити там людину, яка влаштує всіх?!
Повторюю те, що писав сотню разів. І прибутковість “Нафтогазу” (та інших держкомпаній), і виграний у Стокгольмі суд з Газпромом були заслугою не Коболєва! Вони були заслугою Порошенка, який стояв над ними всіма з батогом і примушував їх працювати, як менеджмент на вельми прибутковому “Рошені”. Впливав через президентські повноваження, через фракцію у ВР, через кума-генпрокурора, чорт забирай. Не завжди гарно виглядало? Зате ця система працювала і давала результат. “Нафтогаз” приносив Україні прибуток. А нині…
Не переймайтеся через Коболєва – він точно в житті не пропаде. Те, що мусило статися, сталося. І ще станеться. Переймайтеся тим, аби донести от все це пересічним громадянам. Аби коли припече (а це скоро), ви могли б їм казати: “Ми попереджали”. Це сильно промиває мозки.
