Санкції на часі. 06.11.2024
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій станом на 06.11.2024.
1. Обсяг постачання російської нафти морем знизився на 530 тис бар на добу минулого тижня, що стало сильним зниженням із липня.
– Це відбувається на тлі ремонтів у Мурманську та різкого зниження постачання з Новоросійська.
– Середній обсяг поставок за останні 4 тижні знизився на 90 тис бар на добу, досягнувши позначки 3,02 млн бар.
– За останній тиждень у росії спостерігається значне зростання рівня переробки нафти, оскільки сезон ремонтів досяг свого піку.
– На попередньому звітному тижні середній експорт російської нафти досяг 3,47 млн бар на добу, що стало рекордом. Середній дохід за чотири тижні знизився приблизно до $1,53 млрд. на тиждень з $1,57 млрд.
– Згідно з останніми звітами, за минулий тиждень було завантажено 21,11 млн бар російської сирої нафти на 29 танкера, що вище попереднього тижня в 24,97 млн бар, завантаженому на 32 суднах.
2. росіянам стає важче виплачувати борги за позиками та кредитами.
– За січень-вересень кредитори вимагали стягнути з позичальників 1,41 трлн руб, що на 34,2% більше, ніж за той же період минулого року.
– Загалом було порушено 10,9 млн. нових виконавчих проваджень про стягнення з громадян боргів або на 11,6% більше, ніж роком раніше.
– Усього ж на виконанні у приставів перебувало 24,4 млн. справ стосовно громадян на 3,37 трлн рублів.
3. У Європі вперше конфіскували гроші “Газпрому” за порушення газових контрактів.
– Гроші, що належали «Газпрому», вперше були конфісковані в Євросоюзі в рамках багатомільярдних позовів, поданих проти російської компанії через припинення постачання газу 2022 року.
– Німецький концерн Uniper, у минулому найбільший покупець російського газу в Німеччині, отримав компенсацію і передав уряду 530 млн євро «в рамках суперечки з «Газпромом» про відшкодування збитків».
– Ці гроші – платіж «Газпрому» за серпень 2022 року. Uniper не стала перераховувати ці кошти до росії, оскільки «Газпром» відмовився постачати газ у контрактних обсягах.
– Ці кошти надійшли до скарбниці Німеччини компенсацією за фінансову допомогу, яку німецький уряд надав Uniper, коли та залишилася без ключового постачальника газу і ледве не стала банкрутом. Загалом на її порятунок було виділено понад 13,5 млрд. євро.
– Німецька компанія наприкінці 2022 року подала позов до Газпрому з вимогою компенсувати втрати від порушення контрактних зобов’язань. У червні 2024 року Стокгольмський арбітраж задовольнив позов і зобов’язав «Газпром» виплатити $14 млрд на користь Uniper.
– Загалом не менше 19 компаній із 11 європейських країн подали позови до «Газпрому» на суму понад $20 млрд.
4. Китай почав відмовлятися страхувати експорт до росії.
– Китайська держкомпанія Sinosure, яка страхує експортні поставки від ризику неплатежів, почала відмовлятися від співпраці з російськими підприємцями.
– Коли закордонний імпортер домовляється з китайським постачальником про відстрочку платежу, той звертається до Sinosure за страховкою постачання. Страховик запитує оцінку компанії-імпортера у партнера в його країні (наприклад, у банку), і той надає їй кредитний рейтинг.
– Після цього Sinosure схвалює імпортеру ліміт за сумою поставки – зазвичай до 90–95%, терміном відстрочки 90-120 днів, і за відсоток оформлює страховку.
– Імпортер оплачує частину постачання, а експортер відправляє товар. Решту коштів імпортер повинен заплатити після отримання товару і до закінчення терміну відстрочки. Якщо цього не буде зроблено, китайський постачальник отримає страхову компенсацію.
– Останнім часом у російського бізнесу виникли складнощі у роботі з Sinosure.
– Один із китайських постачальників повідомив російському імпортеру, що держкомпанія, посилаючись на внутрішню політику, відмовляється страхувати їхню угоду через характер товару, що експортується. При цьому йшлося про несанкційну хімічну продукцію, а страховик не обнулив ліміт імпортера, з чого випливало, що компанія може й надалі працювати з Sinosure.
– Інший російський підприємець повідомив про кілька випадків обнулення ліміту для компаній із росії.
5. Італійський банк UniCredit у третьому кварталі прискорив скорочення свого бізнесу у росії.
– Транскордонні платежі знизилися на 19% у третьому кварталі порівняно з попереднім кварталом, чисті місцеві кредити – майже на третину, місцеві депозити – на 27%.
– Обсяг транскордонних платежів на кінець вересня становив 9,1 мільярда євро, що близько до цільового показника нижче 8,5 мільярда євро, які UniCredit встановив на 2025 рік.
6. Турецький газовий трейдер відкриває бізнес з обміну валюти, щоб полегшити несанкціоновану торгівлю між росією та Туреччиною, показуючи, що фірми знаходять креативні способи вирішення питань платежів, створюючи прибуткові можливості для посередників.
– Згідно з програмою, Bosphorus Gaz Corp AS , другий за величиною приватний імпортер російського природного газу в Туреччині, заплатить турецьким експортерам євро за еквівалентну суму в рублях, яку їм заборгували їхні російські клієнти.
– Потім компанія може використати ці рублі для оплати газу, який купує за довгостроковим контрактом із російським державним постачальником ПАТ «Газпром».
– Стамбульська компанія Bosphorous Gaz почала пропонувати валютний своп минулого місяця, щоб задовольнити попит експортерів, які стикаються з затримками та високими комісіями за використання банків для транзакцій, пов’язаних з росією, навіть для товарів, які не внесені до чорного списку США та їхніх союзників.
– Зараз обмін перебуває на тестовій стадії.
– Bosphorus Gaz має довгу історію з росією. “Газпром” володів 71% акцій компанії до 2018 року, коли продав його турецькій Sen Group. Імпортний контракт Bosphorus Gaz з “Газпромом” розрахований на 2,5 млрд кубометрів газу на рік до 2043 року.
– Це останній приклад того, як бізнес адаптується до санкцій Заходу через повномасштабне вторгнення Москви в Україну, що змусило банки, які традиційно є посередниками в транскордонній торгівлі, дедалі обережніше проводити операції з росією.
– Інші недавні приклади включають бартерні угоди щодо сільськогосподарської продукції та здійснення платежів у сусідніх країнах, таких як Казахстан.
7. російська нафтова компанія “Лукойл” планує продати нафтопереробний завод у Болгарії – свій найбільший актив на Балканах – катарсько-британському консорціуму.
– Покупцем своєї контрольної частки в Lukoil Neftohim Burgas на узбережжі Чорного моря Лукойл обрав консорціум, що складається з Oryx Global, контрольованої катарським бізнесменом Ганімом бін Саад Аль Саадом, та лондонського товарного торгового дому DL Hudson.
– “Очікується, що угоду буде завершено до кінця року, що є ознакою зменшення впливу Москви на балканські енергетичні мережі”, – зазначають у виданні.
8. Плавучі військові бази допомагають росії збільшити експорт нафти до Індії, забезпечуючи безпеку поставок.
– Компанія Sinbad Navigation, яка володіє зброєю, ліцензованою у Великій Британії, на законних підставах надає охоронні послуги суднам із різних країн, включаючи росію, на небезпечному маршруті між Єменом та Сомалі.
– У липні 2023 року російський танкер Vernadsky Prospect з охороною на борту прямував до Індії, проходячи повз плавучі військові бази Siam і Genesis, що належать Sinbad Navigation.
– Ці плавучі військові бази відіграють ключову роль у забезпеченні безпеки російських танкерів на маршрутах, схильних до піратських нападів.
– Використання охоронних послуг Sinbad Navigation сприяє тому, що росія успішно збільшує обсяги експорту нафти до Індії, незважаючи на міжнародні санкції.
9. Майбутній єврокомісар із енергетики Ден Йоргенсен хоче прискорити відмову Євросоюзу від газу з рф, яка зараз запланована на 2027 рік.
– У перші 100 днів після призначення Йоргенсен планує подати відповідний план.
– “Раніше ми отримували 45% нашого газу з росії, зараз ми зменшили цю частку до 18%, але 18% все одно занадто багато, нам потрібно бути на 100% незалежними від російського палива”, – сказав він.
– На виступі в Європарламенті Йоргенсен наголосив, що минулого року закупівлі газу з рф зросли, і не всі члени ЄС постаралися диверсифікувати імпорт.
– Водночас Угорщина навіть веде переговори з Газпромом про збільшення постачання через трубопровід “Турецький потік” у 2025 році.
– Європейська промисловість платить за енергію у два-три рази більше, ніж США та Китай, а звичайним громадянам важко оплачувати рахунки за енергію.
– Майбутній єврокомісар пропонує змінити ситуацію через розширення відновлювальної енергетики, розвиток електромереж, впровадження цифрових технологій, розвитку технологій зберігання енергії і ядерної енергетики (хоча це питання викликає суперечки між країнами ЄС).
