Коронавірус Новини 

НАН України: Огляд епідемічної ситуації в Україні за 21-27 квітня 2021 року (інфографіка)

Тверезо 0 Comments--- , , , , , , ,

Робоча група з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні (базова установа – Інститут проблем математичних машин і систем НАН України) створена Розпорядженням Президії НАН України від 3 квітня 2020 р. №198.

Огляд епідемічної ситуації в Україні за 21-27 квітня 2021 року (РГ-42а)

Зміст

Вступ

1. Загальнонаціональні епідемічні показники

1.1. Динаміка захворюваності, летальних випадків і тестування
1.2. Показники навантаження на лікарні
1.3. Спостережувана летальність, одужання та вікова структура інфікованих

2. Огляд демографічних даних

2.1. Дані Міністерства юстиції України
2.2. Регіональні дані від Державної статистичної служби України

3. Аналіз груп регіонів

4. Регіональна епідемічна динаміка

5. Аналіз затримок при оприлюдненні даних

6. Тенденції в епідемічній динаміці

Вступ

За тиждень 21–27.04.2021 р. стабільно зменшується кількість нових виявлень на день зі швидкістю близько 260 випадків на добу, або 14% за тиждень. Почалося також зменшення кількості нових летальних випадків, але зі значно меншим відносним темпом спадання. Ймовірно, пройдено пік летальних випадків, приведених до дат подій (рис.8). Відносно повільні темпи зменшення смертності також спостерігаються у країнах Східної Європи з динамікою, схожою на українську (це Польща, Румунія, Угорщина, Болгарія). Відзначимо також, що протягом осінньої хвилі падіння смертності вдвічі відбулося приблизно за два місяці. Позитивність зразків тестів протягом останнього тижня знизилася з 29,1% до 26,1% на тлі зменшення обсягів тестування (рис.2, 3), що є  індикатором позитивної динаміки. Окрім зниження числа випадків хвороби та позитивності тестів, знижується число нових госпіталізацій та загалом зайнятих ліжок. Хоча загальна кількість ліжок у лікарнях також зменшується досить швидко, але ліжка у відділеннях інтенсивної терапії звільнюються значно повільніше. Число госпіталізованих дітей віком до 9-ти років включно лишається непропорційно високим, порівняно з рівнем госпіталізації молодих людей віком 10–19 років (таблиця 1). Зниження захворюваності у регіонах стало синхроннішим (рис.16, 34), що вказує на збільшення ролі факторів національного рівня на тлі факторів регіонального рівня.

Середня за останній тиждень кількість нових випадків становить 10899 на добу. На 27.04.2021 р. маємо в середньому 369 нових летальних випадків на добу. Середня кількість позитивних ПЛР-тестів становить 8960 на добу.

1. Загальнонаціональні епідемічні показники
1.1. Динаміка захворюваності, летальних випадків і тестування

Число позитивних тестів скоротилося на 19%, продовживши падіння після зниження на 21% на попередньому тижні. Таке зниження є передвісником швидкого скорочення числа нових випадків хвороби, яке (число) знизилося за тиждень на 14%, повторивши темп зниження минулого тижня. Водночас, усереднена за 7 днів щоденна кількість летальних випадків досі лишається поблизу максимуму, не відступаючи від нього більше, ніж на 10% (рис. 1).

Обсяги тестування, динаміка якого виглядає реактивною (тестують переважно лише з потреб лікарняної діагностики та майже не тестують із метою масового виявлення хворих), скоротилися на 10% (рис.3).

Рис.1. Основні епідемічні показники та їх 7-денні усереднення. Летальні випадки позначено за правою шкалою
Рис.2. Відношення числа нових хворих і числа позитивних тестів до числа всіх тестів та їх 7-денні усереднення. Блідими тонами позначено державні свята і періоди посилених карантинних обмежень
Рис.3. Обсяги тестування. Щоденна сумарна кількість ПЛР-тестів і сумарна кількість залишків непротестованих зразків у лабораторіях
1.2. Показники навантаження на лікарні

Завантаженість лікарень пацієнтами з підтвердженою коронавірусною хворобою або підозрою на неї знизилася на 20%, порівняно з піковим значенням, і на 10%, порівняно зі значенням тиждень тому (рис.4). Число хворих, які потребують кисню, також перейшло до швидкого зниження, скоротившись за тиждень на 9% після зниження на 5% тиждень тому. Число нових госпіталізацій знизилося за тиждень на 13%, трохи поліпшивши темп зниження минулого тижня, що становив 12% (рис.5).

Водночас, число зайнятих апаратів ШВЛ і ліжок інтенсивної терапії лишаються близькими до максимумів (рис.4). Кількість зайнятих апаратів ШВЛ скоротилася на 10%, порівняно з максимумом, та на 4%, порівняно зі значенням тиждень тому. Зайнятих ліжок інтенсивної терапії стало на 7% менше від пікового значення та на 5% менше, ніж було тиждень тому.

Рис.4. Зайняті та наявні місця в лікарнях за даними Meddata
Рис.5. Щоденне число госпіталізацій за двома джерелами даних та його 7-денне усереднення
1.3. Спостережувана летальність, одужання та вікова структура інфікованих

Середній вік виявлених інфікованих досяг максимуму за весь час спостереження (рис.10–12, таблиця 1), а середній вік госпіталізованих хворих і вік смерті при летальних випадках наблизилися до максимумів. Подібна динаміка вікової структури також спостерігалася при зменшенні захворюваності після попередньої хвилі. Можливе пояснення такого явища: епідемічну динаміку визначають передусім відносно молоді люди, і при спаданні захворюваності спадання йтиме з випередженням саме серед «соціально активних» (точніше, контактних у спосіб, що сприяє поширенню вірусу) людей, які переважно не є людьми похилого віку. Водночас, захворюваність серед людей похилого віку більшою мірою індуковано захворюваністю серед соціально активних людей, а отже, епідемічна динаміка серед них затримуватиметься.

Частка госпіталізованих дітей віком до 9-ти років включно лишається вдвічі вищою, ніж молодих людей віком 10–19 років (таблиця 1).

Дані у процесі ретроспективного оновлення дозволяють відносно надійно стверджувати про пік числа летальних випадків у першій декаді квітня, що був незначно вищим за 400 випадків (рис.8).

Спостережувана летальність лишилася поблизу 2,5% (рис.6, 7, таблиця 1).

Варто відзначити, що показники у таблиці 1 за останні 4 тижні ще зазнаватимуть ретроспективних змін.

Рис.6. Частка нових хворих, для яких хвороба мала летальні наслідки, та динаміка наповнення даних про неї
Рис.7. Частка нових госпіталізованих хворих, для яких хвороба мала летальні наслідки
Рис.8. Число летальних випадків за датою подій та динаміка наповнення даних про нього
Рис.9. Частка хворих із відомим результатом хвороби за датами їх реєстрації та динаміка наповнення даних про неї
Рис.10. Середній вік за категоріями інфікованих. До даних застосовано центроване 7-денне середнє
Рис.11. Частка вікових категорій хворих, а також частка летальних випадків (застосовано 7-денне усереднення)
Рис.12. Частка вікових категорій госпіталізованих хворих, а також частка летальних випадків серед хворих, які потребували госпіталізації за даними Центру громадського здоров’я (ЦГЗ) Міністерства охорони здоров’я України (застосовано 7-денне усереднення)
Таблиця 1. Вікова структура випадків хвороби та госпіталізацій за тиждень у розрахунку на 100 тис. населення відповідної вікової категорії. Примітка: *госпіталізації за даними ЦГЗ, куди переважно потрапляють тільки випадки госпіталізації, що відбуваються з одночасним оформленням випадку хвороби, а не після амбулаторного лікування. У нижній половині таблиці показано зміну вікової структури щодо середньої кількості випадків за листопад–грудень 2020 року
2. Огляд демографічних даних
2.1. Дані Міністерства юстиції України

Проміжне оновлення даних про загальну смертність, показане на рис.13, дозволяє сформулювати попередню гіпотезу про те, що пік смертності з усіх причин вже пройдено в першій половині квітня, що узгоджується з динамікою зареєстрованих смертей від COVID-19.

Рис.13. Динаміка смертності з усіх причин із декількома тижневими приростами

Дані Мін’юсту доступні на сайті.

2.2. Регіональні дані від Державної статистичної служби України

Оприлюднені на минулому тижні дані про загальну смертність у регіонах у лютому 2021 року вказують на 4 регіони, де ситуація була істотно гірша, ніж в інших (таблиця 2, рис.14): Закарпатську, Івано-Франківську, Чернівецьку області та м. Київ. З огляду на наявність регіонів із відносно слабким рівнем захворюваності, регресійна пряма може адекватно вказувати на сценарій загальної смертності за нульового рівня смертності від вірусу. Отримуване у такий спосіб значення, близьке до -5% щодо середнього рівня 2015–2019 років, приблизно на 2% нижче за кількість померлих у лютому 2020 року і вказує на недооцінку закладами охорони здоров’я смертності, асоційованої з COVID-19, приблизно у 2 рази. Ця оцінка є попередньою, має велику похибку та потребує подальших уточнень.

Таблиця 2. Відносне перевищення смертності у регіонах за місяцями щодо рівня смертності у відповідні місяці в середньому у 2015–2019 роках
Рис.14. Смертність у лютому 2021 року з вирахуванням середнього рівня лютого 2015–2019 років і число летальних випадків хвороби COVID-19. Обидва показники віднесені до середнього рівня смертності у лютому 2015–2019 років
3. Аналіз груп регіонів

На рис.15 і 16 показано епідемічний процес у розрізі груп регіонів, кольорову гаму яких задано на рис.17 (докладніше про групи регіонів див. у «Прогнозі РГ-38»).

Протягом останнього тижня динаміка захворюваності у групах регіонів була синхронною, а їх частка у складі усіх нових  випадків хвороби – майже незмінною. Число випадків хвороби в усіх групах зменшилося на 11–18%, порівняно зі значенням тиждень тому.

Сумісну траєкторію демонструють регіональні репродуктивні числа (рис.34), діапазон яких звузився на тлі затухання епідемічного процесу. Крім того, значення вище одиниці спостерігалося лише у двох регіонах – Кіровоградській та Луганській областях.

Синхронізація епідемічного процесу може свідчити про зростання впливу факторів загальнонаціонального рівня (наприклад, державних свят, синхронних протиепідемічних обмежень та ін.).

Рис.15. Число нових хворих у групах регіонів
Рис.16. Частка нових хворих у групах регіонів
Рис.17. Надрегіональні групи
Рис.18. Внесок груп регіонів у зміну тижневого числа виявлених хворих
4. Регіональна епідемічна динаміка

Ситуація у регіонах продовжила покращуватись, і це покращення протягом останнього тижня спостерігалось у більшості регіонів, на що вказує синхронніша поведінка репродуктивного числа, ніж тижнем раніше (рис.34).

Нових хворих побільшало лиш у трьох областях – Волинській, Кіровоградській та Луганській (рис.19, 20). Водночас, число нових госпіталізацій за ЦГЗ збільшилось у шести областях: у трьох уже згаданих і в Донецькій, Харківській та Херсонській (в усіх трьох останніх збільшення було символічним) (рис.25, 26).

Позитивність тестів за тиждень зросла у шести областях: Волинській, Донецькій, Київській, Кіровоградській, Львівській та Полтавській (рис.23, 24). Водночас, число летальних випадків збільшилось у десятьох регіонах, в одному – лишилося незмінним, а у решті – зменшилося (рис.21, 22).

Рис.19. Захворюваність у регіонах (абсолютні значення)
Рис.20. Захворюваність у регіонах (відносні значення)
Рис.21. Летальні випадки у регіонах (абсолютні значення)
Рис.22. Летальні випадки у регіонах (відносні значення)
Рис.23. Частка позитивних зразків у регіонах
Рис.24. Обсяги тестування у регіонах
Рис.25. Госпіталізації за даними ЦГЗ (абсолютні показники)
Рис.26. Госпіталізації за даними ЦГЗ (відносні показники)
5. Аналіз затримок при оприлюдненні даних
Рис.27. Кількість нових зареєстрованих випадків на день за даними на момент публікації (ліворуч) і на момент настання події (дати тестування, дати одужання/виписки та дати смерті) (праворуч). Для відображення використовувалося рухоме середнє з вікном 7 днів
Рис.28. Порівняння кількості нових виявлень на момент публікації та на момент тестування з кількістю позитивних тестів
Рис.29. Порівняння кількості нових виявлень на момент публікації та на момент тестування з кількістю позитивних тестів для м. Київ
Рис.30. Кількість нових летальних випадків на дату публікації та на дату настання смерті. Для відображення використовувалося рухоме середнє з вікном 7 днів
Рис.31. Середні затримки оприлюднення в часі даних про нові виявлення, летальні випадки, госпіталізації та одужання/виписки. Затримки обчислювались як різниця між датою оприлюднення (внесення відповідної інформації до бази даних) і датою фактичного настання події
Рис.32. Еволюція в часі затримок оприлюднення кількості нових випадків. Висота стовпчиків показує кількість оприлюднених нових випадків. Кольором позначено розподіл цих випадків за попередніми датами
Рис.33. Еволюція в часі затримок оприлюднення кількості нових летальних випадків. Висота стовпчиків показує кількість оприлюднених нових випадків. Кольором позначено розподіл цих випадків за попередніми датами
6. Тенденції в епідемічній динаміці

Репродуктивне число продовжило зниження і знизилося до 0.85 для України (рис.34). Динаміку зміни репродуктивного числа в регіонах України показано в таблиці 3. У більшості регіонів України спостерігається зниження кількості виявлених випадків.

Рис.34. Зміна в часі репродуктивного числа згідно з калібруванням математичної моделі SEIR-U
Таблиця 3. Динаміка зміни середньотижневого репродуктивного числа в регіонах України

Прес-служба НАН України

Джерело

Автор