Всупереч реляціям про «переможний візит», наслідки поїздки до Катару цілком неоднозначні

Візит до Катару подається в ОП як можливий прорив України в експорті в цю країну і в регіон через Катар продукції сільського господарства в обмін на інвестиції. Хотілося би сподіватися, що цей візит – не черговий Оман, коли відпочинок президентської родини (чи зустріч з російськими кураторами?) видавалися за робочий візит високого рівня, а у результаті обіцялося багатомільярдні інвестиції, яких так ніхто і не бачив.

Безумовно, співпраця з Катаром може відкрити можливості для пошуку альтернатив російським нафті та газу і віднайдено нових ринків збуту для української с/г продукції.

Більшість експертів та агровиробників говорять, що зростання попиту і цін на продовольство, викликане пандемією, дає Україні шанс відновити економіку, використавши АПК як локомотив. За результатами 2019-2020 маркетингового року Україна посіла 1-е місце у світі з експорту соняшникової олії, 2-е – з експорту ячменю, увійшла до четвірки найбільших експортерів кукурудзи та п’ятірки найбільших експортерів пшениці.

Україна є одним з гарантів продовольчої безпеки у світі та має потенціал для того, щоб і далі збільшувати виробництво агропродукції.

Тому активізація України в цьому напрямку є, безумовно, позитивним явищем. Адже аграрний експорт щороку приносить близько 40% усіх валютних надходжень у країну.

Водночас, щедрі обіцянки, які роздаються Зеленським щодо експорту українського продовольства, не мають нести загрози продовольчому балансу всередині нашої держави.

Коли в умовах пандемії провідні світові держави створюють власні запаси продовольства та запроваджують експортні обмеження на випадок порушення світових ланцюжків постачання, Україна має чітко прораховувати можливі наслідки збільшення експорту продовольства.

Так минулоріч збільшення об’ємів експорту зернових спричинило збільшення попиту на борошно всередині країни, що у свою чергу, потягло за собою збільшення роздрібних цін на хлібо-булочні вироби.

27 березня 2020 р. Союз «Мукомелів України» та Всеукраїнська асоціація пекарів направили листа до Президента України Володимира Зеленського, прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігоря Петрашко з проханням тимчасово обмежити експорт продовольчого зерна. Зазначали, що попит на хліб та хлібобулочні вироби у роздробі зріс на 30-40%.

На жаль, чинна влада за два роки не продемонструвала стратегічного мислення та уміння прораховувати наслідки своїх дій. Тому «ЄС» хотіла б бачити активізацію продовольчого експорту України як складову продуманої стратегії, а не як намагання в умовах тимчасової світової кон’юнктури розпродати резерви ціною національної продовольчої безпеки.

Треба зважати і на задавнений конфлікт між Катаром та лідером регіону ОАЄ та сунітськими державами, які звинувачують Катар у фінансуванні світового тероризму. Це призводило неодноразово до запровадження з боку цих держав часткової політичної, дипломатичної, торговельно-економічної та транспортної блокади. Тому слід застерегти керівництво країни робити ставку виключно на можливість збільшення торгівлі з Катаром.

Окрім того, збільшення українського експорту продовольства має поєднуватися з розвитком супутніх галузей економіки нашої держави:

машинобудування, зокрема – виробництво сільгосптехніки;
капітальне будівництво;
суднобудування;
розбудова портів та логістичних систем, елеваторної та портової інфраструктури;
розробка і будівництво зрошувальних систем в умовах змін клімату.

Лише такий комплексний підхід стимулюватиме розвиток економіки, збільшення урожайності та появу нових робочих місць.

Найголовніше –потрібно збільшувати частку доданої вартості в сільському господарстві через стимулювання виробництва і експорт готових товарів (борошна, олії тощо), а не лише аграрної сировини.

Джерело

Поділитися:
Share
Усі відео