З гнилим тилом війни не виграють

Валерій Прозапас

Раніше кожне покоління українців проходило через свою війну з Росією та програвало її переважно через зраду населенням своєї держави.

І тепер теж, схоже, настає момент істини – дізнатися, чим обернеться заміна “уставшими” “переставателями стрелять” державників на аморфних малоросів з їхньою “какой разніцей”.

В стрічці бачу готовність ветеранів та волонтерів знову битися з окупантом, але щось зовсім нема зелених рамочок “я – солдат!” від тих, хто два роки тому весело розміщував “я – клоун!” і потім гнобив “войовничу меншість”, а це ж 73% мобілізаційного потенціалу.

Хоча, скоріше за все, вони як і раніше просто не усвідомлюють, що відбувається, бо їм знову по телевізору показали велосипед Голобородька та розповіли, який страшний Порошенко.

А з гнилим тилом війни не виграються – коли ЗМІ проклинають своїх же військових, політики літають на зустрічі в Кремль, електорат обирає депутатів з російськими паспортами, а 4/5 населення про неї й знати не хоче та істерить через 1,5% військового збору.

Ну що, синки, допомогли вам ваші “слуґі”?


Тамара Горіха Зерня

Є майже невловимий на письмі нюанс між «Ну що, коли там Путін на вас нападе, ги-ги?» і «Як ти думаєш, Путін нападе?» без оцього «ги-ги».

«А» упало, «бе» пропало, а «ги-ги» відпало. Чого б, здавалося… Де і дівся комсомольський задор, і гумор якось вичах і полиняв на очах. Ви звернули увагу, яким сумним і нецікавим було вчорашнє Вовине свято? Де жарти, де стендап, де номери з перевдяганням…

Нічого не розумію: люди спеціально обрали Зеленського, щоб посміятися, але самі ж і не сміються. І така у повітрі невпевненість витає. «Ти нічого не розумієш! Байден за нас, американці за нас, от побачиш, вони впишуться». І сам себе ручками обіймає, ніби заспокоює, чи що.

Що сказати про перспективи населення, яке у війні з росією сподівається тільки на американців? «Нє, не впишеться, – відповідаю я з чисто садистичним задоволенням. – Он ваш Вова на Байдена кримінальну справу відкрив. Ти що, новин не читаєш? Експертизу будуть проводити. Може, і заарештують заочно. От ти б допомагав дятлам, які тебе хочуть засудити?»
«Ну от що ти рівняєш? При чому тут?»

При тому. При всьому. І не треба мацати руками навкруги, як телятко без мами, – де там ті порохоботи, чого ще не на фронті? Тут родіна в апаснасті, біжіть захищати родіну.

Що, вже і Порошенко не такий страшний, правда? Ану чесно, поклавши руку на серце, ви ж не проти, щоб він повернувся на пару рочків. Поки ще можна, порішати з вакциною, зняти карантин, розібратися з цінами на олію, повоювати, знову ж таки.

Тільки так, аби він президентом не був. Президентом хай Вова остається, він нас іще не раз насмішить. А от щоб роботу робити, щоб з тими самим американцями домовлятися, щоб все купляти і роздавати – то хай Порошенко буде. Або Яценюк. Або ця, як її, доктор Смерть. Де вона, до речі, ще в Україні?

І знаєш, може хай би краще повипускали з тюрми тих ветеранів, яких туди посадили. Бо раптом і правда путін нападе, хто тоді воюватиме?

Автор