НАН України: Огляд епідемічної ситуації в Україні за 23 лютого – 1 березня 2021 року (інфографіка)

Робоча група з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні (базова установа – Інститут проблем математичних машин і систем НАН України) створена Розпорядженням Президії НАН України від 3 квітня 2020 р. №198.


Огляд епідемічної ситуації в Україні за 23 лютого – 1 березня 2021 року (РГ-38а)

За тиждень 23.02–1.03.2021 р. в Україні прискорюється зростання кількості нових зареєстрованих випадків. Швидкість зростання сягнула та незначно перевищила значення осінньої хвилі. Швидкість поширення можна приблизно оцінити як подвоєння кількості нових випадків протягом трьох тижнів. Значення репродуктивного числа сягнуло середньо-тижневого значення 1.27 (рис.34, таблиця 5). Середня за останній тиждень кількість нових випадків становить 6353 на добу.

На 1.03.2021 р. маємо 3470 нових одужалих за день і 128 нових летальних випадків на добу. Кількість летальних випадків почала повільно збільшуватися з середини лютого, а в останні кілька днів зростання за офіційною статистикою різко прискорилося (рис.1, 27). Зростання смертності в офіційній статистиці не пов’язане із затримками оприлюднення. Затримки наповнення реєстру на цей момент є мінімальними як для результатів тестування, так і для реєстрації летальних випадків (рис.30–35). Впевнене зростання кількості нових випадків відбувається в усіх регіонах України, крім Запорізької, Луганської та Херсонської областей (таблиця 5). Динаміка нових виявлень в Україні на цей момент є подібною до статистики Румунії та Польщі (у Польщі кількість нових виявлень піднялася до 9.7 тис. випадків на добу, а в Румунії – до 3.2 тис. випадків на добу).

Загальна летальність нових випадків продовжує зростати і сягнула 2.8% (рис.15). Середня госпітальна летальність за весь період спостережень склала близько 15% (таблиця 1), летальність у хворих, які перебували у відділеннях інтенсивної терапії, – 76%, летальність у хворих, які перебували на апаратах штучної вентиляції легень (ШВЛ), – 89% (таблиця 1).

Оцінка асоційованої з СOVID-19 надлишкової смертності, побудована за регіональними даними Державної служби статистики України (Держстату, ДССУ), у 2020 році склала 40–60 тис. смертей (рис.12–26, таблиці 2–4).

Таблиця 1. Всього зареєстровано випадків
Рис.1. Основні епідемічні показники та їх 7-денні усереднення. Летальні випадки позначено за правою шкалою
Рис.2. Відношення числа нових хворих і числа позитивних тестів до числа всіх тестів та їх 7-денні усереднення. Блідим тоном та штрихуванням позначено державні свята і періоди посилених карантинних обмежень
Рис.3. Обсяги тестування. Щоденна сумарна кількість ПЛР-тестів і сумарна кількість залишків непротестованих зразків у лабораторіях
Рис.4. Щоденне число госпіталізацій та його 7-денне усереднення за джерелами даних
Рис.5. Захворюваність у регіонах (абсолютні значення)
Рис.6. Захворюваність у регіонах (відносні значення)
Рис.7. Летальні випадки у регіонах (абсолютні значення)
Рис.8. Летальні випадки у регіонах (відносні значення)
Рис.9. Обсяги тестування у регіонах
Рис.10. Частка позитивних зразків у регіонах
Рис.11. Госпіталізації за даними Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України (ЦГЗ) (абсолютні показники)
Рис.12. Госпіталізації за даними ЦГЗ (відносні показники)
Рис.13. Число нових хворих у групах регіонів

Число нових хворих у групах регіонів (докладнішу інформацію про групи регіонів див. у «Прогнозі РГ-38»).

Рис.14. Частка нових хворих у групах регіонів

Частка нових хворих у групах регіонів  (докладнішу інформацію про групи регіонів див. у «Прогнозі РГ-38»).

Рис.15. Частка нових хворих, для яких хвороба мала летальні наслідки, та динаміка наповнення даних про неї
Рис.16. Частка нових госпіталізованих хворих, для яких хвороба мала летальні наслідки, та динаміка наповнення даних про неї
Рис. 17. Число летальних випадків за датою настання та динаміка наповнення даних про них
Рис.18. Частка хворих із відомим результатом хвороби за датами їх реєстрації та динаміка наповнення даних про неї
Рис.19. Середній вік за категоріями інфікованих. До даних застосовано зважене 7-денне середнє
Рис.20. Частка неповнолітніх осіб, осіб віком від 60-ти років і старше, осіб віком від 70-ти років і старше серед нових хворих відповідно, а також частка летальних випадків (застосовано 7-денне усереднення)

 

Огляд даних Державної служби статистики про смертність з усіх причин у грудні

Регіональні дані Державної служби статистики вказали на значне перевищення числа смертей у грудні, порівняно зі значенням для грудня в середньому за попередні 5 років (див. таблицю 2).

Таблиця 2. Відносне перевищення числа смертей у регіонах за місяцями над середнім значенням за попередні 5 років

Для порівняння: число смертей від COVID-19 наведено у таблиці 3, а число смертей від COVID-19, віднесене до загальної смертності з усіх причин у попередні 5 років, – у таблиці 4.

Таблиця 3. Число летальних випадків від COVID-19 у регіонах за місяцями
Таблиця 4. Число летальних випадків від COVID-19 у регіонах за місяцями, поділене на загальну смертність у відповідний місяць за попередні 5 років

Порівняння абсолютної величини надлишкової смертності та числа підтверджених летальних випадків від COVID-19 для грудня проілюстровано на рис.21, а для листопада – на рис.22. На цих діаграмах також вказано відносне перевищення загального числа смертей над середнім рівнем у попередні 5 років та показано, у скільки разів надлишкова смертність вища за смертність від COVID-19.

Рис.21. Два типи смертності в регіонах України у грудні

Показники для всієї підконтрольної частини України: 5391 летальний випадок від COVID-19, 17098 – надлишкова смертність, що становить 33,8% від середнього значення для грудня у попередні 5 років і більша за число підтверджених летальних випадків у 3,2 рази.

Рис.22. Два типи смертності в регіонах України у листопаді

Показники для всієї підконтрольної частини України: 5680 летальний випадок від COVID-19, 14863 – надлишкова смертність, що становить 30,6% від середнього значення для грудня у попередні 5 років і більша за число підтверджених летальних випадків у 2,6 рази.

Розташування регіонів на діаграмі розсіювання з двома типами смертності показано на рис.23. Прогрес у грудні на тлі кумулятивних значень за березень–листопад показано на рис.24.

Рис.23. Діаграма розсіювання для регіонів за двома типами надлишкової смертності у грудні. Додано лінійний тренд
Рис.24. Діаграма розсіювання для регіонів за двома типами надлишкової смертності за періоди з початку року. Додано відповідні лінійні тренди

Динаміку загальної смертності та числа летальних випадків від коронавірусу за місяцями для України візуалізовано на рис.25, а для регіонів – на рис.26. Для числа смертей з усіх причин як нульовий рівень узято число смертей у відповідний місяць у середньому в 2015–2019 роках.

Рис.25. Динаміка загальної смертності в Україні у 2015–2020 роках із вирахуванням середнього значення у 2015–2019 роках і число підтверджених летальних випадків від COVID-19

Рис.26. Динаміка загальної смертності у регіонах України у 2015–2020 роках із вирахуванням середнього значення у 2015–2019 роках і число підтверджених летальних випадків від COVID-19

Обчислюючи величину надлишкової смертності у місяці, де вона додатна на національному рівні (вересень–жовтень), як величину перевищення над середнім рівнем у попередні 5 років, та в місяці, де вона на загальнонаціональному графіку не виходить за межі шумів, методом оцінок на основі регіональної регресії дає оцінку надлишкової смертності 59 тис. смертей, асоційованих із COVID-19, у 2020 році. Це значення слід розуміти як верхню можливу межу. Оцінка надлишкової смертності на основі повного балансу за 2020 рік з очікуваною у 2020 році приводить до оцінки близько 40 тис. надлишкових смертей у 2020 році. Слід очікувати, що кількість смертей, асоційованих із  COVID-19, у 2020 році лежить у діапазоні 40-60 тис.

Рис.27. Кількість нових зареєстрованих випадків на день за даними на момент публікації (ліворуч) і на момент настання події (дати тестування, дати одужання/виписки й дати смерті) (праворуч). Для відображення використовувалося рухоме середнє з вікном 7 днів
Рис.28. Порівняння кількості нових виявлень на момент публікації та на момент тестування з кількістю позитивних тестів
Рис.29. Кількість нових летальних випадків на дату публікації та на дату настання смерті. Для відображення використовувалося рухоме середнє з вікном 7 днів
Рис.30. Середні затримки оприлюднення в часі даних про нові виявлення, летальні випадки, госпіталізації та одужання/виписки. Затримки обчислювались як різниця між датою оприлюднення (внесення відповідної інформації до бази даних) і датою фактичного настання події
Рис.31. Еволюція в часі затримок оприлюднення кількості нових випадків. Висота стовпчиків показує кількість оприлюднених нових випадків. Кольором позначено розподіл цих випадків за попередніми датами
Рис.32. Еволюція в часі затримок оприлюднення кількості нових летальних випадків. Висота стовпчиків показує кількість оприлюднених нових випадків. Кольором позначено розподіл цих випадків за попередніми датами

Рис.33. Еволюція в часі затримок оприлюднення кількості нових летальних випадків у регіонах України. Висота стовпчиків показує кількість оприлюднених нових випадків. Кольором позначено розподіл цих випадків за попередніми датами
Таблиця 5. Репродуктивне число для регіонів України
Рис.34. Зміна в часі репродуктивного числа згідно з калібруванням математичної моделі SEIR-U
Рис.35. Порівняння прогнозних розрахунків від 01.02.2021 р.

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України

Рубрики:
Результати наукових досліджень і розробок
Протидія COVID-19

Установи НАН України, про які йдеться у повідомленні:
Інститут проблем математичних машин та систем

Джерело

Автор