Українські спецслужби на грані війни одна з одною
Ух ти, як красиво виходить.
Позбавити державної охорони посадовця спецслужби за свідчення по справі “вагнерівців” і одночасно акуратно оплачувати комуналочку за квартиру в Криму.
Неприємна деталь.
Така сама як відновлення трансляції “Сватів”, ігнорування частки Медведчука в “1+1” під час закриття каналів або уникнення “санкцій” Татаровим, який був в пулі посадовців Януковича, і нічого, ходить, “вьсо про родіну пєрєживаєт”.
“Без трусів, зато в хрестику” – так має бути доповнено знамените гасло “Обдєлаєм вас вмєстє!”
Насправді, позбавлення державної охорони Бурби – це не просто злочин. Це акт приниження всіх українських розвідників агентурою ворога в оточенні нікчеми. Вони зробили демонстративний ляпас всім розвідникам, яким показали, як розтоптують їхнього командира. В умовах, коли лише нещодавно СБУ попередила захоплення командира ССО Луньова і вивезення його на територію РФ, командира Головного управління розвідки позбавляють таємного житла і охорони, тобто фактично створюють можливості для РФ по його захопленню. Це не просто дурість. Як хочете, а я бачу удар по морально-психологічному стану спецслужб. Так діяли мотороли в Донецьку, коли демонстративно били та принижували Олега Кузьміниха на очах підлеглих.
Видима причина таких дій влади – незговірливість Бурби, який відмовився схилитися і дав свідчення у справі захоплення вагнерівців, неважлива. Історія набагато глибша.
Агентура в оточенні клоуна зриває багаторічну операцію ГУР по захопленню вагнерівців і замазує в це клоуна. Після його секундної трусості, коли він дав згоду відкласти операцію, через що вона на наступний день зірвалася, клоун став співучасником. Командир ГУР не змовчав, проявив принциповість, вирішив не поступати хитріше, не зачаїтися, показати лояльність, а тим часом образу запам’ятати і чекати моменту для удару у відповідь. Глава ГУР висловив протест і закликав до розслідування. Агентура ж в оточенні нікчеми використала це і досягла у клоуна вже згоди звільнити ефективного керівника ГУР “за непокірливість”.
І ось Головне управління розвідки замість досвідченого командира очолене вже хоч і героїчним, але молодим керівником, який не пройшов всі кар’єрні щаблі, необхідні для елементарного випрацювання стратегічного мислення, необхідного главі спецслужби, яка воює з таким монстром як РФ.
Тим часом колишнього керівника розвідників намагаються заткнути і перевести послом на Південний полюс, а коли не виходить, показово викидають на вулицю і створюють ворогу можливість його захопити.
Як подібне сприймуть патріоти у спецслужбах?
Правильно, це приведе до розколу.
Ворог ставить патріотів у спецслужбах перед вибором: схилити голови перед клоуном (насправді, агентурою в його оточенні), стати зрадниками, або перейти на нелегальне становище. Почати проводити спецоперації проти агентури вже всередині країни. А СБУ сусіда по під’їзду щоб їх ловила на радість ФСБ.
Насправді, я б дуже зрадів, якби з новин дізнався, що машина якого-небудь портянки потрапила в аварію, а пасажира хтось добив кастетом у голову, імітуючи травми, засланий єрмачок втопився б під час риболовлі, а український Іцхак Рабін спіймав свою свинцеву нагороду від спецслужб. Але набагато краще, коли спецслужби працюють єдиним організмом, діють системно і скоординовано сплутують карти потужному ворогу, а не борються одна проти одної.
Та деградація, що вразила всі державні структури після приходу до важелів грунів яйцями, не могла не торкнутися найбільш професійної когорти. ГУР, яка проводила сміливі операції проти надпотужного ворога, яка у Криму під час окупації вступала з росіянами в бій, після якого цілі підполковники хваленого вимпела відправлялися до праотців, спецслужба, яка ховала на цій війні побратимів, Героя України Шаповала, зараз отримала ляпас від ворога. Її робота паралізована, а спецслужби на грані війни одна з одною.
Це все вже було. За януковича розвідники писали відкриті листи до Президента, били на сполох, що агенти РФ розвалюють роботу, а Портнов сидів у адміністрації президента і ржав з цих листів. Зараз відбувається все те саме.
