Як можна бути в опозиції до протоплазми?!
Ніколи не поважала кухонну аналітику. Поради від умовних «таксистів» про те, як легко, одним пальцем, виграти війну, знизити тарифи, полетіти у космос і звідти всіх розбомбить нагадують ситуацію, коли у коментарі до жінки приходять чоловіки і вчать її правильно народжувати. Без образ.
Я вважала і вважаю, що за межами ФБ кожен має займатися своєю справою, у якій він чи вона є фахівцем. Чесно працювати і сумлінно виконувати те, за що тобі платять гроші, не відволікаючись на фантазії у сферах, у яких ти нічого не тямиш. Знаю, це утопія, але все ж до пришестя Вови ми так і жили.
Робили що могли на своєму рівні, дбали про себе і близьких, віддавали посильну частку сил і грошей на державні справи, благодійність, волонтерство. Але під час правління Петра Порошенка на думку не спадало, що я могла б стати кращим Міністром оборони, ніж Степан Тимофійович. Чи могла б порулити Міністерством охорони здоров’я ефективніше за Уляну. Чи виступити з трибуни ООН переконливіше за Петра Олексійовича. Ну це ж дикість, правда?
А тепер такі думки виникають.
Дивишся на метання Степанова з вакциною, і рука тягнеться (закреслено), і складається дивне враження, що ти зі своїми базовими знаннями ще зі студентських часів зробила б розумніше. Так, це не коників із сиру ліпити, але і не марсохід на Марс запускати. Це звичайна господарська діяльність, це крупний контракт, але не страшніший за сотні інших галузевих контрактів, які укладають у бізнесі та державних закупівлях. І шлях цілком проторений, і процедура існує, і більшість країн світу з цим якось впоралися, не будемо показувати пальцем на Занзібар.
Дивишся спільну прес-конференцію Тарана і Хомчака і не розумієш, як таке можна допустити і винести на публіку. Ці дивні виправлення і підсічки одне одному, це жонглювання відповідальністю. Це що, вони і за зачиненими дверима так працюють? А на кому тоді тримається армія, хто виконує реальну роботу?
Випадково вмикаєш нон-стоп форум Зеленського, потрапляєш на чергову слугу і взагалі не губишся, на якому ти світі. Спостерігаєш на екрані людину із явними когнітивними порушеннями, неспроможну зв’язати два слова, читаєш у титрах, що вона рулить нашою енергетикою, і у паніці біжиш замовляти стабілізатор напруги і ще один генератор. Тому що «… І зараз ми маємо те, що ми маємо і маємо це виправляти… е… що… е…щодо… е… В рамках нашого комітету і е… енергетичної безпеки, знову ж уже було сказано е… щодо того… крім… е… крім… е… саме…. є… електрики…».
Можна бути в опозиції до влади з ідеологічних причин. Можна критикувати владу за неправильну тактику чи стратегію. Але я вже не знаю, як можна бути в опозиції до протоплазми. Щоб з ними дискутувати, потрібно якось опуститися на їхній рівень. Ви зможете? Бо я не уявляю, як це технічно можливо.
