Наш «Тімофєіч», многая літа!

Петро Порошенко

Сьогодні свій день народження святкує генерал армії України Степан Полторак.

Внесок Степана Тимофійовича у відродження Збройних сил України, а до цього у відновлення і становлення Національної гвардії України, важко переоцінити. З його ім’ям пов‘язаний початок масштабного реформування ЗСУ у відповідність до стандартів НАТО, членом якого Україна обов‘язково має стати. Оборонні закупівлі, нова система харчування для військовослужбовців, будівництво гуртожитків для контрактників… І ще безліч реформ, які вдалося впровадити. І в умовах, коли від Януковича ми отримали пограбовану та обеззброєну країну, на яку сунула путінська орда, у період активних бойових дій, нам вдалося зробити неможливе – відродити Українське військо.

Дякую вам за бездоганну службу, за те, що не здалися і у найважчий для країни час зробили все можливе, щоб нашою армією пишалася вся Україна.

Щиро вітаю з днем народження, Генерале! Міцного здоров’я, сил та енергії вам.


Дмитро Вовнянко
Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Сьогодні день народження генерала Степана Полторака.

Генерал, який, по суті, створив Національну гвардію. Якому на посаді командувача НГ довелося вести війну з перших її днів, і саме через це його призначили Міністром оборони. Бо призначати намагалися перевірених.

Міністр оборони…

Та простіше перелічити самі лише досягнення:

– берці на мембрані,
– форма укропіксель,
– реформа харчування,
– прийняття на озброєення вітчизняних безпілотників, байрактари,
– відновлення 20000+ одиниць техніки,
– сухпай у вакуумпакетах,
– ракета “Вільха”, ракета “Нептун”,
– військові містечка, полігони, будівництво гуртожитків, будівництво сучасних сховищ для боєприпасів…

І те від чого я тоді готовий був верещати від захвату.

Вперше міністр оборони вітав вояків “Слава Україні!”.
А сотні вояків відповідали: “Героям слава!”

PS. Пам’ятаєте як горіло у вати, коли генерал Полторак сфотографувався у новій формі, і мережа замайоріла фотожабами?

Ця – моя улюблена.


Мартин Брест
Мартин Брест

Я толком так и не научился видеть в людях их высокую посаду. Мне просто было цикаво, шо за людина, яка вона насправді.

Если Порох – это дичайший харизмат, заполняющий собой любое пространство, включая стадион (так стадион), то Тимофеич – это как… ну я не знаю. Как блиндаж с тремя накатами, как дзот, как… как отот линейный дредноут из “Морского боя”, когда шестнадцатидюймовки рвут огнем лазурь, из колонок орет “Thunderstuck”, дым, грохот, и кто-то сипло ворчит: “Нет, сынок. Этот корабль им ни в жисть не потопить”.

Я когда первый раз увидел Тимофеича, ну честно, слегка прифигел. Глыба. Глыбище. Думает быстро, говорит мало, никого из себя не изображает. Четыре с половиной года входил в десятку людей страны, от которых зависело… та пожалуй, как для меня, то ВСЕ. Хорошо помнит людей. Охрененное чувство юмора, никогда не показываемое на людях. Дикая нелюбовь лезть в телеящик и “вещать”.

И знаешь, есть еще такое качество… когда решения человека не зависят от настроения. Вообще. Мне бы так научится, мля.

В армии нет выражений “плохой солдат” или “хороший солдат”. Там говорят “ровный” или “долбоёб”. Тимофеич – ровный. Военная косточка, а точнее, целый хребет огромного организма, недооцененный, топящийся все те годы “ваенными икспертами”, но все больше и больше наклонявший голову и толкавший вперед эту долбанную войну.

Я виделся с ним три или четыре раза, и мне ничего от него не было нужно. Но, черт побери – он был невероятно крут.

Линкор, шестнадцатидюймовки, thunderstuck.

С Днем Рождения, Тімофєіч!


Юрій Бірюков
Юрій Бірюков

НАСТОЯЩИЙ Генерал армии.

НАСТОЯЩИЙ Министр обороны.

НАСТОЯЩИЙ наставник и друг.

С днюшкой, Степан Полторак!

P.S. Его любимая “жаба”.

Поділитися:
Share
Усі відео