Веселі чоловічки трудяться, не покладаючи рук. Їм треба встигнути

Гліб Бабіч

Веселі чоловічки тягають в підвал нашого будинку дивні мішки. Дуже схожі на вибухівку.

Вони не ховаються. Вони знімають на відео мішки та процес. Вони смішно наморщивши лобика розповідають нам, що це цемент і пісок. У нас велике будівництво! А ось ці бочки, що пахнуть бензином, – насправді ліки. Ви ж хворієте, ви ж в небезпеці? Ми будемо всіх лікувати. Трохи пізніше.

Бюджет нашого домогосподарства давно пішов на їх веселі забави. І вони так само весело займають під заставу наших квартир гроші “на будь-яких умовах”. Тому що нормальні кредитори давно нічого не дають.

Для того, щоб ми не нервували, вони показують нам фокуси і навіть розігрують вистави. Коли хтось із них раптом викритий в крадіжці або підозрі на диверсію, вони іноді здають тих, хто облажався. І навіть відбирають у них смартфони. Щоб робити веселі відосики могли тільки учасники веселого процесу.

А мешканці будинку кажуть “Нууу, ось бачите? А ми думали, вони хочуть будинок підірвати. Гарні ж хлопці! Он вони – справжні негідники, спіймані, і будуть покарані. Але це не точно. А веселі чоловічки хорошими виявилися! Вони стають справжніми будівельниками. Нам же говорили – вони навчаться!”

Веселі чоловічки кажуть “Ну так! Ми ж вам говорили”.

І починають тягати в підвал зелені ящики, на яких поверх погано закрашеного слова “Динаміт” вже написано “Велика приватизація”.

А коли бабуся з першого повеp%Dу питає, чому від цьoго самого будівництва життя (і житло) стало настільки дорогим, що вона собі не може купити хліба, молока, яєць і навіть солі, вони не мовчать. Вони посміхаються, посилають бабусі повітряний поцілунок, і кажуть “ОК! Ми дбаємо про вас. Ми зараз тут дещо назад покрутимо. І на сіль у вас точно буде вистачати”.

Підприємцям із ларька біля будинку перекрили всі під’їзні шляхи до ларька. Повісили табличку “Не підходити. Заражено! І все таке…”. А коли ті стали плакати і обурюватися, сказали “ОК !. Ми зараз щось підкрутимо тут”. І підкрутили так, що в ларьок прийшли турботливі податкові інспектори. І навіть судовий виконавець – дещо описати на майбутнє.

Спочатку веселі чоловічки, в основному, їздили на всякому непотребі. А деякі навіть ходили пішки. Але в процесі “будівництва” вони почали приїжджати на дуже дорогих машинах. І дуже скоро їм стало бракувати місця для паркування. І на наступний день приїхав евакуатор. І прибрав з під будинку всі машини мешканців з “бляхами”. Мешканці дуже образилися. І деякий час пікетували екскаватор. Але їм пояснили, що все буде добре, і так треба. Вони ж самі звали будівельників? Ті ж обіцяли побудувати їм безкоштовну стоянку?

У будинку пофарбували перила. Фарбою, що не сохне, бо прострочена. І повісили гарний стенд з планом будівництва. І полагодили дві сходинки на ґанку, правда, в процесі розбили решту. Але вахтер сказав “Не кричіть на них! Вони ж вчаться!”

Потім в будинку почали пропадати дверні ручки, лампочки і батареї опалення. Вахтер списував це на старого голову будинку. Вночі, мовляв, приходить і все відкручує.

Але одного разу в будинку пропав ліфт. Мешканці виявили порожню шахту і зрозуміли, що доведеться підніматися додому пішки. Але їм пояснили, що, по-перше, це все для їх здоров’я. А по-друге, ліфт відвезли в ремонт. Зараз там щось підкрутять, і він буде не тільки возити мешканців, а й варити їм каву і підвозити на роботу. І навіть вигулювати собак. Багато хто повірив…

А десь там, далеко від дому, була війна. На якій, як раніше казали, захищають будинок. Від тих, хто його може забрати або зруйнувати.

Мешканці в більшості цю “війну” не любили. Іноді бемкає там і заважає дивитися телевізор. І ось ці фотографії в чорних рамках на стенді псують апетит дуже. Веселі чоловічки сказали “ОК. Ми просто заборонимо стріляти”. І заборонили.

“А щодо того, що хтось прийде, забере або зруйнує будинок, навіть не переживайте. Нікому не дозволимо. Ми самі працюємо над цим питанням. Вам навіть сподобається, обіцяємо”.

Війна іноді продовжувала бемкати. І хтось настирливий продовжував клеїти портрети в чорних рамках прямо поверх стенду з будівництвом. Вахтер по-тихому здирав фотографії та лаявся матом. А мешканці знову обурювалися “Ви ж обіцяли, що буде тихо!” Веселі чоловічки пообіцяли все повирішувати. Сказали “Домовимося з “тою стороною”. Ну, або мобілізуємо вас всіх, і ви там всі помрете, але дома не віддамо. Хочете? А, не хочете? Ну добре!”

А ось ці, в чорних рамках, це вони, напевно, самі. З необережності. Тому ми про них і мовчимо.

Підозрілі мішки та ящики у підвал більше не вміщалися. Тому їх почали складати в під’їзді та навколо будинку. А щоб місця вистачило, вирішили виселити мешканців з першого поверху. Все одно вони за житло більше платити не можуть. А суди на 100% наші, тобто справедливі.

Мешканці вийшли на протест. Але було холодно і незрозуміло. А головними у них чомусь були ті ж чоловічки. Тільки більш злі, ніж веселі. Бо серед веселих чоловічків почали з’являтися дивні люди. Не веселі зовсім. Хтось із них колись був викритий в квартирних крадіжках. Хтось збирав з мешканців гроші «на щастя» і утік. Хтось віджав три квартири у другому під’їзді. А інші не раз розповідали, що скоро прийде “та сторона”, і все буде добре.

Мешканці запитали “А хто це?” І веселі чоловічки сказали “А це бригада найдосвідченіших будівельників. Вони тут все дороблять, коли ми втечемо. Ну, тобто підемо у відпустку. Хтось же повинен про вас весь час піклуватися?”

Мешканці сказали “Ну так!” І з цікавістю спостерігали з вікон, як “нові будівельники” розтягують по дому якісь дроти і тягають коробки з будівельним написом «детонатор” на боці.

А на стенді висіло оголошення. Скоро будуть збори мешканців з гарним і веселим словом “Референдум”. І порядком денним “Остаточна ліквідація проблем домогосподарства шляхом безпечного і корисного підриву”. Ну, щоб все як треба. З волі мешканців.

Хтось розумний уже переїхав в інший район. Хтось ще збирає речі. Залишилися й ті, хто намагаються зупинити веселих “будівельників” і тих, хто йде за ними. Вони навіть готові набити їм морду і прогнати назад в цирк, де вони раніше працювали. І навіть пропонують переобрати домоуправління та змінити будівельників на справжніх.

Але інші не сумують, згодні почекати, потерпіти і вже шукають нового головуючого. У рекламному буклеті з заклеєним заголовком “Їх розшукують”. Вони впевнені, що в цей раз вони все правильно вирішать. Ну або наступного разу .

Тим більше їм сказали, що тепер для фінального покращення все готово. І вже монтують спеціальну кнопку “повного щастя” прямо в під’їзді. Натиснете, кажуть, коли ми від’їдемо подалі. І всі проблеми закінчаться. Гарантуємо!

Веселі чоловічки трудяться, не покладаючи рук. Їм треба встигнути. Тому що хтось вже дістав кусачки, щоб перерізати дроти детонаторів. І готується перекрити шляхи веселої втечі. І взяти “будівельників” за комір.

Тому чоловічки переживають. Але переживають вони не сильно. У них є потужна сила, на яку вони сподіваються. І яка доведе руйнування, ой, тобто будівництво до кінця. Це мешканці будинку. Добра весела більшість.

І так буде. Якщо решті не діяти спільно. Ну або якщо в підвалі в наслідок “ремонту” не прорве трубу і не затопить всю вибухову гидоту під три чорти. Але це якщо пощастить.

Тому кусачки та лом я приготував. Принаймні спробую. А у вас як?

Усі відео