Які держави експерти вважають «дружніми», а які ні, та чи остаточно Україна відвернулася від Росії?

Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора, Директор програми Регіональних ініціатив та сусідства Ради зовнішньої політики “Українська призма” коментує для Радіо Свобода 

Наприкінці 2020 року Рада зовнішньої політики «Українська призма» провела традиційне опитування експертів щодо міжнародної політики України. 111 експертів – представників аналітичних центрів і академічної спільноти, а також журналісти-міжнародники відповідали на запитання щодо здобутків і провалів зовнішньої політики. А також визначали «дружні» до України держави та такі, які можна назвати навіть «ворожими». Прокоментувати результати експертного оцінювання Радіо Свобода попросило заступника виконавчого директора «Української призми» Сергія Герасимчука.

Яку оцінку виставили зовнішній політиці?

Майже половина опитаних експертів (48%) «виставили трійку» за реалізацію зовнішньої політики України.



Головними причинами такої низької оцінки вони назвали:

  • відсутність стратегічного бачення зовнішньої політики (71%);
  • недостатня координація органів державної влади (58%);
  • кадрові проблеми (51%).

Це деякою мірою збігається із баченням самого Міністерства закордонних справ України, де зараз працюють над Стратегією зовнішньої політики, і вдосконалюють кадрову політику.

Які «провали»?

Головними «провалами» України у міжнародній політиці експерти назвали:

  • погіршення відносин із Угорщиною;
  • відсутність прогресу в «нормандському форматі»;
  • відсутність прогресу в переговорах щодо Донбасу.

Із 40% до 7%, у порівнянні із опитуванням наприкінці 2019 року, скоротилася кількість експертів, які вважають «провалом зовнішньої політики України дії, які можна інтерпретувати як втручання у внутрішні справи Сполучених Штатів Америки».

Які здобутки?

Головними досягненнями експерти вважають набуття Україною у 2020 році статусу учасника Програми розширених можливостей НАТО і ухвалення Угоди про стратегічне партнерство з Великою Британією.

У цих питаннях оцінки експертів збігаються із баченням міністра закордонних справ Дмитра Кулеби.

Окрім цього, експерти ще назвали:

  • збереження санкцій проти Російської Федерації;
  • збереження європейського та євроатлантичного курсу України;
  • запуск «Кримської платформи»;
  • поглиблення відносин із Туреччиною.
«Дружні» і «недружні» держави

Опитані експерти виділили держави, які найбільш дружні до України:

  • Литва (66%) опитаних експертів;
  • Канада (43%);
  • США (41%) (минулого року Штати були четвертими і набрали 27%)
  • Велика Британія;
  • Польща.

Перелік найменш дружніх (або й ворожих) до України держав не дуже змінився у порівнянні із попередніми опитуваннями.

Найбільш недружньою для України, як і раніше, є Російська Федерація.

  • Росія (92%)
  • Угорщина (54%)
  • Білорусь (якщо минулого року недружньою владу Лукашенка вважали 10% опитаних експертів, то у 2020 році – 45%).
  • Вірменія (6%)
  • Сербія (5%).
Які висновки?

Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора «Української призми»:

– Невисоку оцінку зовнішній політиці України експерти ставлять через низку системних проблем. По-перше, це відсутність стратегічного бачення зовнішньої політики, про яке згадують з року в рік. МЗС працює над тим, щоб заповнити цю прогалину, однак процес далекий від завершення.

Як наслідок, серед стратегічних партнерів подекуди з’являються «несподівані держави», а от партнери, що демонструють відданість безпековій співпраці – скажімо, Румунія, у цьому переліку не фігурують.

Ще одна причина – брак координації між органами влади. Можна припустити, що за цим красивим евфемізмом приховується паралельне формування пріоритетів зовнішньої політики на рівні МЗС та Офісу президента України.

Зрештою, не можна забувати про російську агресію. Протидія їй є природним пріоритетом, але відтягує на себе ресурси і подекуди оголює інші важливі напрями.

– Чи є підстави вважати, що Україна вже остаточно розвернулася у бік Заходу?

– Сталість курсу на ЄС та НАТО експерти регулярно називають серед головних досягнень зовнішньої політики України.

Проте, навіть у експертних колах зменшилась кількість тих, хто вважає Росію – ворожою країною. У попередньому опитуванні так вважали 99% експертів, а тепер – 92%.

Це свідчить про те, що наративи про необхідність «примирення» з Москвою й надалі ширяться українським інформпростором і здобувають прихильників. І хоча шансів на розворот у бік Росії мало, не виключено, що кількість тих, хто прагнутиме «гібридного миру», зростатиме. Росія грає у «довгу гру» і не полишає надій на те, що «гібридний мир» стане плацдармом для розвороту в бік Кремля.

– А є якась непроявлена тенденція, яка особисто у вас викликає обережний оптимізм?

– Чимало експертів назвали серед пріоритетів формування політики сусідства.

Це новий тренд – раніше основний фокус був на співпраці з великими державами та об’єднаннями.

З одного боку, прикро, що розуміння цього постало на тлі проблем із Угорщиною та частково Польщею. З іншого – добре, що тепер є прагнення налагодити з сусідами співпрацю і долучатися, а іноді й формувати нові регіональні формати. Такі як – «Бухарестська дев’ятка», «Тримор’я», «Люблінський трикутник».

Джерело

Поділитися:
Share

Усі відео
  • Усі категорії