2020: корупція, некомпетентність і брехня «команди Зеленського»

Анотація

Боротьба з корупцією була однією з ключових вимог Майдану. На її виконання за часів попереднього президента було створено функціональний механізм протидії топ-корупції, який, зокрема, включав: систему публічних закупівель ProZorro, електронне декларування, низку антикорупційних органів (НАЗК, НАБУ, САП, Вищий антикорупційний суд) та ін. Як результат визнання таких реформ, у міжнародному індексі сприйняття корупції від Transparency International Україна за п’ять років покращила свій рейтинг на 24 пункти.

Після приходу до влади Володимира Зеленського в країні відбувся системний наступ на існуючі антикорупційні органи та механізми, було провалено низку публічно даних обіцянок щодо боротьби з корупцією (недієвим залишається закон, яким було запроваджене матеріальне заохочення і захист для викривачів корупції; не запущено Службу фінансових розслідувань тощо).



Президент та нова влада у цілому толерують присутність олігархів (через своїх представників) у владних інституціях. Глава держави та його оточення за цей рік стало фігурантами численних гучних скандалів, пов’язаних з політичною та економічною корупцією та олігархатом.

Одним із проявів цього став провал державної політики протидії пандемії Covid-19: громадяни та суспільство у цілому стали заручниками некомпетентності та неспроможності влади.

Усвідомлення цієї реальності суспільством зумовлює зростання підтримки політичних сил, які вже довели на практиці свою спроможність протистояти кризам і гібридній агресії, мають значний досвід реформаторської діяльності, високо оціненої західними партнерами. З їх діяльністю асоціюються міжнародні успіхи України, спроможність давати відсіч агресору та орієнтація на високі політичні та життєві стандарти, які задає шлях євроатлантичної інтеграції України.

Summary

The struggle against corruption was one of the key demands of the Maidan. For its implementation, under the previous President, a functional mechanism for combating top corruption was created, which, in particular, included: the ProZorro Public Procurement System, Electronic Declaration, a number of anti-corruption bodies (National Agency on Corruption Prevention, National Anti-corruption Bureau, Specialized Anti-corruption Prosecutor’s Office, the Supreme Anti-Corruption Court), etc. as a result of the recognition of such reforms, in the International Corruption Perception Index from Transparency International, Ukraine has improved its rating by 24 points in five years.

There was a systematic attack on existing anti-corruption bodies and mechanisms in the country after Volodymir Zelensky came to power, a number of publicly made promises to fight corruption failed (the law that introduced material incentives and protection for corruption denouncers remains ineffective; the Financial Investigation Service hasn’t been launched yet etc.).

The president and the new government generally tolerate the presence of oligarchs (through their representatives) in government institutions. The Head of the State and his surroundings have been involved in numerous high-profile scandals related to political and economic corruption and the oligarchy this year.

One of the manifestations of this was the failure of the state policy to counter the Covid-19 pandemic: citizens and society as a whole have become hostages of the incompetence and failure of the authorities.

Public awareness of this reality leads to an increase in support for political forces that have already proven their ability to resist crises and hybrid aggression in practice, and have considerable experience in reform activities, which are highly appreciated by Western partners. Their activities are associated with Ukraine’s international success, ability to struggle against the aggressor, and focus on the high political and living standards that set the path for Ukraine’s Euro-Atlantic integration.

2020: корупція, некомпетентність і брехня «команди Зеленського»

Якби потрібно було передати одним словом підсумки 2020-го політичного року в Україні, то цим словом став би не «коронавірус» і не «розчарування», а «корупція».

Саме цим словом (від лат. corrumpere – псувати) можна охарактеризувати усі сфери державного життя у 2020 р. під орудою «зеленої» команди.

Боротьба з корупцією була однією з ключових вимог Майдану. На її виконання за часів попереднього президента було створено нехай і недосконалий, але функціональний механізм протидії топ-корупції, який, зокрема, включав: систему публічних закупівель ProZorro, електронне декларування, низку антикорупційних органів (НАЗК, НАБУ, САП, Вищий антикорупційний суд) та ін. Як результат визнання таких реформ, у міжнародному індексі сприйняття корупції від Transparency International Україна за п’ять років покращила свій рейтинг на 24 пункти.

Однак після приходу до влади його наступника в країні відбувся системний наступ на існуючі антикорупційні органи та механізми, було провалено низку публічно даних обіцянок щодо боротьби з корупцією (недієвим залишається закон, яким було запроваджене матеріальне заохочення і захист для викривачів корупції; не запущено Службу фінансових розслідувань тощо).

Глава держави та його оточення за цей рік стало фігурантами численних гучних скандалів, пов’язаних з політичною та економічною корупцією.

Йдеться про: зірвану спецоперацію з затримання найманців ПВК «Вагнер»; порушення антикорупційного законодавства особисто Зеленським («забув» задекларувати про суттєві зміни в майновому стані); його таємний політ до Оману, який все ще залишає багато запитань без відповідей; реклама президентом комерційного вантажу та ін.

До цього додається низка інших резонансних корупційних скандалів: брат чинного глави ОП продає посади у виконавчій владі; заступник цього глави К. Тимошенко творить схеми навколо «Великого крадівництва»; інший заступник, О. Татаров, звинувачується у корупції, а вся корупційна система дружно його прикриває; депутат від президентської партії М.Тищенко демонстративно ігнорує карантинні обмеження у своєму ресторані «Велюр»; радник президента Зеленського, нині нардеп М. Радуцький, а також міністр МОЗ М. Степанов намагаються мародерствувати під час епідемії; друг Зеленського і заодно голова СБУ І. Баканов розважається і отримує подарунки на ювілеї олігарха Г. Суркіса; інший депутат від «Слуги народу» О. Юрченко бере хабарі за «вирішення» справ у комітеті та ін.

За часів Зеленського проявилися найбільш огидні форми політичного і управлінського кумівства на вищих щаблях державної влади. Серед призначених на різноманітні посади – чоловік однокласниці Зеленського, друзі й подруги самого Зеленського та його кумів, діти викладачів Зеленського в університеті, зяті його бізнес-партнерів по шоу-бізнесу. Зрештою, просто сусіди.

При цьому в обох урядах Зеленського їх кадровий склад є результатом олігархічного консенсусу та динамічного протиборства кількох українських олігархів – Коломойського, Ахметова, Пінчука. Тобто обидва уряди часів Зеленського складаються в різних пропорціях з топ-менеджерів цих олігархів.

Ситуація з коронавірусом повною мірою проявила некомпетентність та корупційну спрямованість чинної влади.

Україна становить яскравий приклад того, що непродумано та неефективно запроваджений карантин завдає економічних збитків бізнесу і країні загалом.

Замість організованої протидії пандемії країна спостерігала суміш публічної телебрехні та закулісного мародерства. Замість продуманих та ефективних дій з захисту громадян від загрози зараження коронавірусом ми бачили імітацію активної діяльності. При цьому населення та медики виявилися сам на сам з епідемією, не отримавши від держави навіть найнеобхідніших засобів індивідуального захисту і діагностики. Обіцяне 300% підвищення зарплат медикам в умовах пандемії виявилися великою облудою, що стимулювало катастрофічний відтік кваліфікованого медперсоналу з медичних закладів.

Влада злочинно згаяла безцінний час на підготовку до стримування пандемії – як для розширення можливостей лікарень та підготовки фахівців, так і для виявлення та ізоляції хворих та потенційних груп ризику. Нехтуючи міжнародним досвідом та рекомендаціями ВООЗ, влада свідомо блокувала процес виявлення усіх можливих носіїв інфекції та провокувала її поширення країною. Україна протягом року залишалася стабільно останньою в Європі країною за кількістю проведених тестів на 1 млн.населення. Влада також повністю провалила підготовку з переведення на дистанційну форму навчання учнів шкіл, ПТУ, студентів ВНЗ.

Фінансування боротьби з Соvid-19 було повністю провалено. З майже 65 млрд грн., які мали йти на протидію вірусу зі спеціально створеного для цього фонду, – 35 млрд грн. пішли на… «добудову» доріг, роботи по яким були, фактично, вже завершені ще за часів попередників. При цьому ще й за цінами, які у 1,5 – 3 рази перевищують вартість робіт, здійснених 2 роки тому на тих же ділянках.

Епідемія коронавірусу поширювалася в країні на тлі посилення негативних процесів в економіці. З поміж європейських країн в Україні спостерігається найбільший спад економіки, а індекс інвестиційної привабливості України впав до найнижчого рівня  – 2013 р., який передував Євромайдану.

Втрачена позитивна динаміка у підвищенні соціальних стандартів. Середня зарплата і середня пенсія за перші три квартали 2020 р. в доларовому еквіваленті зменшилися. Натомість борги з зарплати за 10 місяців 2020 р. зросли щонайменше на чверть.

Зростання тарифів і зменшення субсидій для громадян супроводжується зростанням надприбутків у монополістів та олігархів.

Наразі економічні перспективи року виглядають малооптимістичними.

Але економічна криза постала не внаслідок пандемії Covid-19, а є результатом безвідповідальності, безпорадності та некомпетентності нинішньої влади. Водночас, пандемія та виправданий нею секвестр бюджету у квітні дав можливість уряду приховати масштаб катастрофи за рахунок маніпуляцій з виконанням бюджету. Аби приховати це, в уряді не фінансують низку критично важливих видатків, зокрема – національну безпеку та охорону здоров’я, знизили планові показники бюджетних надходжень.

Окрім того, обрізання видатків на освіту, медицину та субсидії краще від буд-яких слів свідчить про пріоритети нинішньої влади. Адже, зменшуючи видатки на зарплати освітянам та ігноруючи потреби охорони здоров’я, «команда Зеленського» водночас ані на копійку не зменшила фінансування Офісу Президента і збільшила фінансування Верховної Ради, Кабінету Міністрів, поліції та СБУ.

Корупція і брехня «команди Зеленського» у 2020 р. не залишається непоміченою.

  • Понад 80% громадян вважають неуспішною боротьбу з корупцією на вищих щаблях влади в Україні.
  • Понад 70% вважає, що Україна рухається не в тому напрямку.
  • 65% незадоволені діяльністю персонально Зеленського.
  • 74% заявили, що економічне становище України за останні півроку погіршилось, з них 45%  заявили, що суттєво погіршилось.

Ці дані соцопитувань свідчать, що країна за півтора роки стомилася від некомпетентності і дилетантства.

Україна перебуває в глибокій економічній та соціальний кризі, і це на тлі війни з Росією та розповсюдження коронавірусної інфекції. Усі ці проблеми неможливо вирішити жартами, приколами чи відосиками. Потрібна серйозна щоденна робота професіоналів у сфері державного управління, економіки, військової справи, дипломатії.

Аналіз ситуації показує, що подальше перебування при владі В. Зеленського та його корумпованого оточення може нести серйозні іміджеві, економічні та безпекові загрози для України у найближчій перспективі.

Невипадково, що усвідомлення цієї реальності у суспільстві зумовлює зростання підтримки політичних сил, які вже довели на практиці свою спроможність протистояти кризам і гібридній агресії, мають значний досвід реформаторської діяльності, високо оціненої західними партнерами. З їх діяльністю асоціюються міжнародні успіхи України, спроможність давати відсіч агресору та орієнтація на високі політичні та життєві стандарти, які задає шлях євроатлантичної інтеграції України.

У попередні роки в Україні була побудована антикорупційна система, яка дозволила побороти топ-корупцію

  • Боротьба з корупцією була однією з ключових вимог Майдану. На її виконання було створено дієві механізми, які зупинили топ-корупцію і дозволили суттєво наповнити бюджет.
    • Скажімо, з 2016 по 2019 рік система публічних закупівель ProZorro заощадила країні біля 100 млрд гривень.
  • Законом «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 р. було запроваджене електронне декларування. У 2016 році електронні декларації за 2015 рік подали понад 120 тис. посадових осіб. А всього з 2016 по травень 2019 року, в електронному Реєстрі декларацій було зібрано 3 млн. 984 тис. електронних декларацій. Кожен громадянин міг бачити доходи, квартири, машини і яхти високопосадовців. За всі роки незалежності на це не наважився жоден президент до П. Порошенка.
  • Було створено цілу низку антикорупційних органів – НАЗК, НАБУ, САП, Вищий антикорупційний суд.
  • Це, зокрема, позначилося на позиції України у міжнародних рейтингах.
    • У жовтні 2013 р. в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing business, який укладає Світовий банк, Україна посіла 112 місце серед 189 країн світу. У жовтні 2018 Україна опинилася на 71 місці серед 190 країн. Тобто, за 5 років країна покращила свою позицію на 41 сходинку.
    • Якщо за результатами 2013 р. в міжнародному індексі сприйняття корупції від Transparency International Україна посідала аж 144 місце, то за п’ять років держава покращила свій результат й піднялась на 120 місце.
  • Штучно роздуті напередодні президентської виборчої кампанії 2019 р. скандали навколо формули ціноутворення «Роттердам+» та операцій «Укроборонпрому» дедалі більше скидаються на сплановані інформаційні спецоперації, що не мають нічого спільного з реальністю. За час, що минув від оприлюднення резонансної інформації, жоден пункт голосних звинувачень так і не був доведений у судових процесах.

У 2020 році постають обґрунтовані сумніви, що Зеленський збирався боротися з корупцією після приходу до влади

  • Президент Володимир Зеленський написав у своїй колонці на «Європейській правді», що саме після його приходу до влади антикорупційна архітектура в Україні стала завершеною та справді незалежною, а Україна «продовжує шукати вакцину від “пандемії” корупції».
  • Факти говорить про протилежні негативні тенденції – Україну накрила хвиля корупції.

Відбувся системний наступ на антикорупційні органи та механізми, збудовані у попередні роки

Наступ на систему «ProZorro»

  • Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства І. Петрашко у травні 2020 р. назвав систему державних закупівель «ProZorro», яка стала реальною протидією топ-корупції, «дивною», яку «необхідно змінити для надання пріоритету українським підприємствам».
  • Прикриваючись необхідністю протидії пандемії, уряд спростив порядок закупівель товарів, робіт та послуг. Тобто дозволив діяти в обхід встановлених процедур в рамках «ProZorro».

Наступ на НАБУ

  • Законопроект №3133 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах» підриває незалежність Національного антикорупційного бюро. Ним передбачається можливість автоматичного звільнення директора НАБУ у разі його притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією.
    • Експертами такі новації були розцінені як спроба тиску на директора НАБУ А. Ситника, у якого було адмінпорушення через напівпідпільний відпочинок на мисливській базі.
  • Раніше розгляд цього проєкту призупинили через вимогу Міжнародного валютного фонду. Питання цього законопроєкту зависло на місяць у повітрі лише тому, що його заблокував Зеленський, розуміючи необхідність траншу МВФ. Однак, коли країна отримала транш, Зеленський знову повернувся до ідеї наступу на НАБУ та його незалежність.
  • 28 серпня 2020 р. Конституційний Суд України (КСУ) визнав неконституційним указ п’ятого президента України Петра Порошенка про призначення А. Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.

Наступ на САП

  • 21 серпня 2020 р. повністю підконтрольна президентові Зеленському Генпрокурор Ірина Венедіктова підписала наказ про звільнення Назара Холодницького з посади заступника генпрокурора – керівника САП.
  • 17 вересня 2020 р. Верховна Рада, у якій СН має монобільшість, змінила склад комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у САП, що призвело до повної підконтрольності Зеленському органу, який відбирає кандидатуру голови САП.
    • Ще перед голосуванням у Верховній Раді за представників парламенту у складі конкурсної комісії з обрання голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) на початку вересня Євросоюз, країни Великої сімки (G7) та Світовий банк письмово звернулися до Верховної Ради та Офісу президента України із листом, покликаним попередити можливі наслідки рішення українського парламенту про зміну складу згаданої комісії.

Наступ на е-декларування

  • 16 вересня 2020 р. Велика палата Конституційного Суду України розглянула справу за конституційним поданням 50 народних депутатів та визнала неконституційними низку положень закону про Національне антикорупційне бюро, які стосуються повноважень президента.
    • Конституційний Суд визнав незаконними такі повноваження президента: утворювати НАБУ; затверджувати положення про раду громадського контролю та про порядок її формування; призначати на посаду та звільняти керівника НАБУ; визначати трьох осіб складу комісії для проведення конкурсу на керівника НАБУ; визначати одного члена комісії зовнішнього контролю для проведення незалежної оцінки ефективності діяльності НАБУ.
  • 27 жовтня 2020 р. Конституційний Суд ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства та визнав неконституційними окремі його положення. Рішенням було фактично скасовано електронне декларування, повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції на повну перевірку та моніторинг способу життя, незаконного збагачення і конфіскації активів, набутих корупційним шляхом та ін.

Провалено інші обіцянки Зеленського щодо боротьби з корупцією

Але про яку боротьбу з корупцією може йтися, якщо сам «головний борець з корупцією» та його оточення за цей рік стало фігурантами кількох гучних скандалів, пов’язаних з політичною та економічною корупцією?

У 2020 році «команда Зеленського» зірвала на останньому етапі спецоперацію з затримання найманців ПВК «Вагнер»

  • Йдеться про операцію щодо затримання 28 російських найманців, які брали участь у бойових діях на Донбасі проти України у складі НВК «Вагнер». За інформацією, яка просочилася в пресу, у складі групи планували затримати — двох терористів, причетних до знищення «Боїнга» МН-17 під Торезом; одного терориста, причетного до знищення Іл-76 в Луганському аеропорту; одного терориста, причетного до знищення АН-26 поблизу Луганська.
  • Після закритого засідання комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки 7 грудня 2020 року, де за словами журналістів,  заслухали свідчення полковника Ю. – командира спецпідрозділу, співробітника Головного управління розвідки Міноборони (ГУР МО), що безпосередньо керував спецоперацією із захоплення бойовиків ПВК “Вагнер” у Білорусі, який підтвердив депутатам факт її проведення, стає очевидним, що операція з захоплення російських найманців була «злита» українськими посадовцями з Офісу президента Зеленського, а з нею «злитий» і грудневий обмін полоненими.
  • Зараз журналісти групи Bellingcat здійснюють розслідування і знімають документальний фільм про операцію українських спецслужб із вивезення найманців ПВК Вагнера з Росії.
  • Зеленський опиниться в епіцентрі ще одного міжнародного скандалу, основою якого може виявитися державна зрада, некомпетентність чи політична корупція.

Порушення антикорупційного законодавства особисто Зеленським

  • 7 липня 2020 р. Володимир Зеленський особисто заявив у Національне агентство з питань запобігання корупції про порушення ним законодавства у зв’язку з неподанням повідомлень про суттєві зміни в майновому стані.
  • У цьому зв’язку варто нагадати, що 18 квітня 2019-го р. в ефірі програми «Право на владу» на телеканалі 1+1 він публічно зобов’язався перед народом України: «якщо я коли-небудь в житті порушу закон, я піду сам».
  • 8 липня на сайті Президента була зареєстрована електронна петиція до  Зеленського виконати свою передвиборчу обіцянку і подати у відставку з посади Президента України через порушення закону. Петицію у встановлені терміни підписали необхідні для розгляду 25 тисяч осіб.
  • Однак у відповіді на петицію Володимир Зеленський заявив, що невчасне інформування НАЗК про зміни в майновому стані його родини сталося через помилку і не пов’язане з корисливими мотивами, тож не є підставою для його відставки.

Таємний політ Зеленського до Оману

  • Для Зеленського 2020 рік розпочався зі скандалу, правду щодо якого суспільство навряд чи дізнається найближчим часом. Адже Зеленському треба буде: 1) або визнати, що він на той час вчетверте за півроку з початку каденції полетів відпочивати і просто забрехався разом зі свою «командою» щодо «неофіційного робочого візиту власним коштом до Оману»; 2) або визнати, що до Оману він літав за командою олігарха Коломойського вирішувати питання щодо приховування його статків у оманському офшорі; 3) або він таємно зустрічався в Омані з куратором російських спецслужб, секретарем Радбезу РФ Миколою Патрушевим.
  • У нормальній країні така таємна подорож президента давно би стала предметом для розслідування спецслужб, і, можливо, навіть призвела до імпічменту. Але в країні, де президент разом з монобільшістю узурпував владу, спецслужби зайняті лише переслідуванням опонентів чинного режиму та «віджимом» бізнесів.

Зеленський рекламував доставку комерційного вантажу

  • Гуманітарно-комерційний вантаж літака «Мрія» із Китаю зустрічав особисто Зеленський зі своєю командою. Загалом «Мрія» привезла 103 тонни медичного вантажу, доставку якого, як згодом виявилось, оплатила компанія «Епіцентр». Хоча українцям довго розказували, що це гуманітарний вантаж, закуплений в Китаї державою.
  • Пояснення і виправдання ОП цієї ситуації звучать так само недолуго, як і у ситуації із візитом Зеленського до Оману.
  • Зеленський так персонально і не пояснив свою попередню брехню мільйонам українців – навіть після того, як у владі змушені були визнати, що лише частина вантажу, яка доставлялася в Україну літаком «Мрія» йшла на потреби держави, а більша частина надходила в продаж. Як з’ясувалося, оголошуючи вантаж гуманітарним, приватна компанія намагалася уникнути податків та зборів, передбачених для комерційних вантажів.
  • Виходить, що Зеленський цинічно допомагав уникнути оподаткування в обмін на можливість попіаритися на тлі літаків із засобами захисту та тестами, придбаними для отримання надприбутків наближених до влади ділків. А позбавлені роботи і доходів українці змушені були купувати дорожчі в 10 разів від собівартості засоби захисту або платити штрафи.

Оточення Зеленського теж не відстає від патрона

Брат чинного глави ОП продає посади у виконавчій владі

  • Наприкінці березня 2020 р. депутат президентської фракції «Слуга народу» Гео Лерос опублікував серію відео, де людина, схожа на рідного брата Андрія Єрмака – Дениса, проводить переговори про працевлаштування за хабар на різні посади певних осіб.
  • Однак ДБР, СБУ та прокуратура розслідують не факт корупції, а «перевищення повноважень»(!), «розголошення державної таємниці і втручання у діяльність державного діяча» та «незаконне використання записувальної спецапаратури». А справу, яку завело НАБУ на Д. Єрмака, 23 квітня передали до Нацполіціі.
  • Зеленський, який обіцяв піти з посади у разі звинувачень у корупції, майже місяць уникав коментарів щодо свого найближчого соратника. Але навіть після цього корупційного скандалу позиції глави Офісу Президента Андрія Єрмака анітрохи не похитнулися.

«Велюровий» скандал

  • Заклад одного з облич президентської партії М. Тищенка – ресторан «Велюр» – демонстративно продовжував працювати, попри оголошений карантин, і приймати «особливих» гостей: народних депутатів, бізнесменів, «кварталівців» та партнерів Коломойського. Серед гостей були помічені нардеп А. Яценко, депутат і колишній сценарист Кварталу 95 О. Кабанов, менеджер Метінвесту В. Кисіль, тодішній перший заступник голови Офісу президента і екс-продюсер Кварталу 95 С. Трофимов, депутат І.  Негулевський та інші.
  • Ця інформація стала серйозним подразником для більшості ФОПів, змушених під загрозою штрафів та закриття дотримуватися суворих карантинних обмежень без відповідних компенсацій.

Мародерство під час епідемії

  • На початку епідемії нардеп від «Слуги народу» та  радник президента М. Радуцький викупив на Харківському заводі медпрепаратів весь запас марлевих масок – 20 мільйонів штук. Аналогічна закупівля була проведена в іншого виробника, в результаті, на руках у Радуцького виявилося 28 млн шт захисних засобів. На покупку масок депутат витратив 36 млн грн, а потім продав їх… у Китай. Але вже набагато дорожче – за 224 мільйони гривень. Чистий прибуток лікаря-політика склав більше 186 мільйонів. Він заперечує ці звинувачення.
  • Нардеп О. Устінова і держпідприємство «Медичні закупівлі України» звинувачують Міністерство охорони здоров’я і міністра М. Степанова в непрозорому проведенні тендеру на придбання захисних костюмів для лікарів. Вони відзначають, що замість того, щоб придбати костюми в українського виробника, МОЗ оголосив новий тендер з не озвученими раніше умовами й вирішив придбати костюми китайського виробництва на 40% дорожче у невідомого посередника.
  • МВС і Міноборони також закупили дорогі захисні комбінезони у закордонних виробників за завищеною ціною, ігноруючи вітчизняних, стверджує власник «Текстиль-Контакту» О. Соколовський.

«Велике крадівництво»

  • Т.зв. президентська програма «Велике будівництво» в реальності не має в своїй основі жодного урядового документа, який би містив перелік об’єктів, умови участі в конкурсі цієї програми, умови відбору і бодай якісь критерії виконання. Є лише сайт, який не розкаже про те, що більшість голосно розпіарених об’єктів «Великого будівництва» почали будуватися у попередні роки і перебували на завершальних стадіях. До слова, вартість доріг 2020 р. у 1,5 – 3 рази перевищує ціни 2018 р. на тих самих ділянках.
  • Фактично, «Велике будівництво» (яке у критичних до влади ЗМІ називають «Великим крадівництвом») є великою медійною кампанією. А насправді йдеться про ручний розподіл понад 100 млрд грн.(зокрема, 35 мільярдів з «ковідного» фонду) на інфраструктурні проекти.
    • За словами Олекси Шалайського, в цій схемі чітко прописані компанії-учасники (фактичні монополісти) та прибутковість для тих, хто її контролює. Дорожнє будівництво є істотно дорожчим, ніж було б за умови вільної конкуренції виконавців, і якщо брати корупційну «націнку» 15%, то бенефіціари можуть отримати з неї 15 мільярдів гривень на рік.
    • На цьому ринку за останні місяці сформувався у суті своїй картель кількох компаній. Укравтодор під різними приводами не допускає до тендерів їхніх конкурентів і дозволяє своїм «улюбленцям» розігрувати мільярди на «липових торгах». Будівельним ринком курсують чутки про 20% «відкату» за участь у такій схемі.
  • Вдумайтеся ще раз: більшу частину коштів Фонду боротьби з Covid-19, а саме 35 млрд з запланованих 65 млрд гривень, уряд спрямував на реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг.
  • Головним творцем схеми з відмивання коштів на цьому проєкті називають заступника Єрмака Кирила Тимошенка (у тісній співпраці з керівництвом Укравтодору).

Справа про неперсональне голосування

  • Рік 2020 повністю спростував те, що команда Зеленського нам подавала як свій великий здобуток – запровадження  кримінальної відповідальності у вигляді штрафу за кнопкодавство. От свіжий приклад – при голосуванні за призначення міністром С. Шкарлета проголосували карточки Суркіса і Медведчука. Реакція прем’єра Шмигаля дуже добре показує, як в Україні працює законодавство проти кнопкодавства:   «Зверніться до суду, надайте докази для кримінального провадження, надайте відповідні експертні та судові рішення».

Справа депутата Юрченка

  • Це історія депутата «Слуги народу» О. Юрченка, неофіційного помічника якого – Івана Фіщенка – 13 вересня 2020 р. НАБУ викрило на хабарі. Днем пізніше НАБУ опублікувало відеоматеріали щодо передачі частини хабара спільникам Юрченка. Частина коштів була обіцяна самому нардепу. Другий транш у 200 тис. дол. нібито мав бути розподілений між членами комітету Ради. Прізвищ не називають, однак на плівках фігуранти планують: «в ідеалі 10 (членів комітету) закорумпувати, ну і плюс два на якийсь форс-мажор». Утім, генеральна прокурорка Ірина Венедіктова не погодилась підписувати Юрченкові підозру.
  • До суду справа потрапила лише після широкого публічного розголосу.

 Справа Татарова

  • Приклад толерування корупції в оточенні президента Зеленського. Топ-чиновника Офісу Президента Олега Татарова, якого підозрюють у причетності до фальсифікації експертизи у справі екснардепа та забудовника Максима Микитася, особисто «відмазує» президент Зеленський.
  • Попри публічний розголос Татарова не було звільнено. Щодо нього немає навіть службового розслідування в Офісі Президента. При тому, що в ОП поводилислужбове розслідування  з менш резонансних приводів: скажімо, щодо ідентичності певних фрагментів виступу Президента Володимира Зеленського на спільному брифінгу з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском та виступу Петра Порошенка на з‘їзді партії «Європейська солідарність».
  • Як стверджують ЗМІ, інформація про участь О. Татарова у корупційних оборудках київського забудовника М. Микитася підтверджена даними і смартфона забудовника і його свідченнями. Антикорупційне бюро підозрює Микитася в тому, що він через підконтрольні йому будівельні компанії, разом зі спільниками організував схему з заволодіння нерухомістю Національної гвардії. Тому викликає питання фактично особиста участь Зеленського у процесі покриття особи, що підозрюється у корупції, попри заяви президента, які мали на меті відсторонитися від ситуації.
    • 23 грудня 2020 р. таємно, під покровом ночі і всупереч положенням КПК, заступник Генерального прокурора О. Симоненко передав кримінальне провадження за підозрою заступника керівника Офісу Президента від НАБУ до СБУ. До цього, 1 грудня, напередодні повідомлення йому про підозру, Генеральний прокурор таємно, не ставлячи до відома самих процесуальних керівників, без вивчення матеріалів кримінального провадження та за відсутності будь-яких правових підстав, змінила групу прокурорів, що відтермінувало повідомлення про підозру посадовцю на 17 днів.
  • У результаті, замість того, аби ВАКС 24 грудня обрав Татарову запобіжний захід (тримання під вартою або 10 млн застави), підозрюваний у корупції високопосадовець з Офісу Президента продовжує свою діяльність. Судовий розгляд щодо запобіжного заходу знову перенесли.

Голова СБУ розважається і отримує дорогі подарунки на ювілеї Суркіса

  • Ексгенпрокурор Руслан Рябошапка публічно звинуватив друга президента, за сумісництвом голову СБУ Баканова, в покриванні корупціонерів. Зокрема, у тому, що він свідомо допомагає братам Суркісам уникнути повідомлення про підозру за організацію мільярдної схеми щодо “Приватбанку”.
  • І це не дивно. Раніше програма «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») оприлюднила інформацію, що на святкуванні ювілею соратника Віктора Медведчука Григорія Суркіса ювіляр дарував гостям, серед яких був глава СБУ, фоторамки за 15 тисяч гривень. Голова СБУ Іван Баканов міг порушити статті закону України «Про запобігання корупції» через отриманий ним подарунок на ювілеї соратника Віктора Медведчука Григорія Суркіса. Журналісти зафіксували, що 4 вересня гості Григорія Суркіса, в тому числі голова СБУ Баканов, залишали свято в «Інтерконтиненталі» з жовтими пакетами елітного бренду Fendi.
  • Цей візит голови СБУ, імовірно, порушує Кодекс доброчесності працівника СБУ.
  • Сам Іван Баканов пояснив, що на ювілеї народного депутата він «вивчав оперативну обстановку». Згодом сам ювіляр Григорій Суркіс заявив, що запросив голову СБУ на свято як друга.
  • То ж вас ще дивує чому СБУ закриває очі на активність російської агентури в Україні – «інтерв’ю» Гордона, «зливи» А.Деркача?

Проявилися найбільш огидні форми політичного і управлінського кумівства

  • Чи не єдиним критерієм набору на державні посади є приналежність до друзів, однокласників чи давніх знайомих Зеленського.
    • Головою СБУ став керівник студії «95 квартал», друг дитинства Зеленського Іван Баканов, який жодного дня не працював у правоохоронних органах.
    • Заступником міністра внутрішніх справ став Олександр Гогілашвілі – без жодного досвіду роботи у правоохоронних органах. Проте, він є давнім знайомим Зеленського, співпрацював з «95 кварталом», а його дружина Марія Левченко працювала помічником Зеленського у 95 кварталі.
    • Директором департаменту стратегічної агентурної розвідки Головного управління розвідки призначено Олександра Пашкова, який раптом «перестрибнув» десять кар’єрних сходинок. При цьому він є чоловіком головного бухгалтера «95 кварталу».
  • Кадрова політика Зеленського щодо просування на посади людей, пов’язаних з студією «95 квартал», дуже нагадує практику Януковича – кооптації у владу за критерієм народження чи діяльності в Донецькій області.
  • Найгрубіші факти непотизму, призначення на посади своїх друзів, знайомих друзів, кумів В.Зеленський допустив при формуванні кадрового складу Офісу Президента України та РНБОУ.
    • Наприклад, серед призначень на різноманітні посади – чоловік однокласниці Зеленського, друзі й подруги самого Зеленського та його кумів, діти викладачів Зеленського в університеті, зяті його бізнес-партнерів по шоу-бізнесу. Зрештою, просто сусіди.
    • Сюди ж можна віднести керівника Офісу Президента України А.Єрмака, кінопродюсера, давнього знайомого В. Зеленського, екс-першого заступника керівника Офісу Президента України С.Трофімова (виконавчий продюсер «Студії Квартал 95»), заступника керівника Офісу Президента України Ю.Костюка (сценарист і креативний продюсер серіалу «Слуга Народу»), заступника керівника Офісу Президента України С.Шефіра (сценарист, продюсер, директор «Студії Квартал 95»), керівника департаменту інформаційної політики Офісу Президента України І.Побєдоносцеву (засновник ТОВ “Кіноквартал”).
    • Помічницею президента Зеленського є Марія Левченко, колишня його помічниця у «Студії «95 квартал». М.Левченко. При цьому вже згаданий її чоловік призначений керівником департаменту в Міноборони, її сестра Наталія Локтіонова 146 у списку «Слуги народу».
    • Сімейний підряд – непоодинокий в команді Зеленського. Скажімо, добре прилаштувалась сім’я колишнього директора команди КВН «Збірна України» Сергія Борзова: С.Борзов очолив господарського «монстра» – Державне управління справами з бюджетом 2 млрдгрн., а його дружина Ірина Борзова – народний депутат України від «Слуги народу». Радником секретаря РНБО, органу при Президентові України, певний час був ще один комік і  шоумен Сергій Сивохо.
  • Варто зазначити, що сьогодні Офіс Президента реально перебирає на себе велику частину повноважень виконавчої влади. Зокрема, в частині зовнішньої політики, оборони, релігійної політики.

Посилилися олігархи і «старі обличчя»

  • В обох урядах Зеленського їх кадровий склад є результатом олігархічного консенсусу та динамічного протиборства кількох українських олігархів – Коломойського, Ахметова та Пінчука. Фактично, уряди складаються в різних пропорціях з топ-менеджерів цих олігархів.
  • 16 березня 2020 р. В.Зеленський провів в Офісі президента публічно не анонсовану зустріч олігархів та крупних бізнесменів, на якій олігархи, фактично, поділили між собою Україну. За кожним з присутніх на зустрічі закріпили одну-дві українські області, які цей бізнесмен «куруватиме»: від підтримки функціонування регіонального штабу з боротьби з вірусом до забезпечення медичними виробами і продуктами харчування найбільш соціально-вразливих верств населення в закріпленому регіоні.

Україна становить яскравий приклад того, як непродумано та неефективно запроваджений карантин завдає економічних збитків бізнесу і країні загалом

  • Замість організованої протидії пандемії країна спостерігала суміш публічної телебрехні та закулісного мародерства у виконанні «влади нових облич». Одна за одною оприлюднена раніше президентом та іншими високопосадовцями інформація виявлялася брехнею та маніпуляціями.
  • Замість прорахованих та ефективних дій з захисту громадян від загрози зараження коронавірусом ми бачимо імітацію активної діяльності. При цьому населення та медики виявилися сам на сам з епідемією, не отримавши від держави навіть найнеобхідніших засобів індивідуального захисту і діагностики. Крім того, держава не зупинила спекуляцію засобами захисту і тестування, що є, по суті, мародерством у часи кризи.
  • Відсутність виваженої стратегії та готовності до її неухильної реалізації загрожує надзвичайно руйнівними для економіки країни наслідками та черговими хвилями зараження Covid-19. Заручниками цього стають громадяни і  суспільство в цілому.
  • У цій сфері Зеленський відзначився, м’яко кажучи, смішними ініціативами – як-от: обіцянкою 1 млн.для винахідника вакцини проти коронавірусу, або проведенням першого уроку в школі з коронавірусу, в умовах коли школи не були готові до роботи в умовах коронавірусу.
  • Слід також зазначити, що ефективність карантинних обмежень також залежить і від рівня довіри до влади. Реалізація карантинних заходів в Україні проявила кризу такої довіри. Очільники держави, оточення президента Зеленського (згаданий депутат-власник ресторану «Велюр»), публічно показували негативний приклад ігнорування карантинних вимог, що позначилося на карантинній дисципліні в цілому.
  • 20 травня цього року на річній підсумковій прес-конференції президент Зеленський заявив, що нова влада – «майстри спорту по боротьбі з коронавірусом».
    • Але з того часу Україна б’є лише сумні рекорди в цій сфері. Україна опинилися у топ 10 країн у світі з найбільш критичною ситуацією з Covid-19.
    • Влада згаяла час на підготовку до стримування пандемії та не вжила необхідних упереджувальних заходів.
  • Потім були гучні скандали із обіцянками підвищення заробітних плат медикам, які ведуть боротьбу із інфекцією Covid-19.
  • 25 квітня під час брифінгу міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що Міністерством фінансів наприкінці березня було виділено кошти Інституту молекулярної біології та генетики НАН України на виготовлення і тестування ПЛР-систем.
  • Водночас переслідування медпрацівників, які наважилися повідомити суспільство про нестачу засобів захисту в медзакладах стало ганебним підтвердженням брехні влади.
    • Ще на початку квітня надходили з Одеси про відсутність у лікарів-реаніматологів та іншого медичного персоналу необхідних засобів особистого захисту тощо. Пізніше було опубліковане відео звернення лікарів однієї із лікарень міста.
    • У соцмережах також викладалася телефонограма за підписом т.в.о. генерального директора Одеського обласного центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф Владислава Терлецького № 575 від 27. 03. 2020 р. головним лікарям станцій екстреної медичної допомоги про заборону співробітникам публікувати у соцмережах будь-якої інформації про діяльність співробітників, особливо фото та відеоматеріалів.
  • Через 3 місяці після перших засідань РНБО щодо підготовки до поширення коронавірусу та через 2 місяці після виявлення перших підтверджених випадків в країні – кошти на розробку тестів в Україні так і не були виділені.
  • Нехтуючи міжнародним досвідом та рекомендаціями ВООЗ влада свідомо блокувала процес виявлення усіх можливих носіїв інфекції та провокувала її поширення країною. Адже штучне гальмування тестування людей унеможливлює ефективні заходи щодо стримування поширення хвороби шляхом ізоляції та профілактики її розповсюдження.
    • Наказ МОЗ про тестування на антитіла міністр охорони здоров’я анонсував лише 18 травня – більш як через два місяці після запровадження жорсткого карантину по усій країні. Та й то в результаті ухваленого під тиском «ЄС» закону про його проведення.
    • Україна протягом року залишалася стабільно останньою в Європі країною за кількістю проведених тестів на 1 млн. населення.
  • Тим часом влада продовжувала  відмовляти у тестуванні хворим на ГРВІ, які потім часто виявляються носіями коронавірусу, які заразили хтозна скільки нових хворих і медперсоналу.
  • Через вчасно не діагностованих хворих інфікувалися медпрацівники та пацієнти лікарень, які навіть не мали свідомого контакту із підтвердженими хворими.
  • Фінансування боротьби з Соvid-19 провалено. З Фонду боротьби з Covid-19 на заходи в сфері охорони здоров’я станом на початок грудня було використано менш ніж половину з передбачених 18,53 млрд грн.
  • Голова Рахункової палати Валерій Пацкан в інтерв’ю «Українському радіо» чітко заявив, що за кошти спеціального Фонду боротьби з Covid-19 не було придбано жодного апарату штучної вентиляції легень.
  • 35 млрд грн, які мали йти на протидію вірусу, пішли на… «добудову» доріг, роботи по яким були, фактично, вже завершені ще за часів П.Порошенка. До слова, вартість доріг 2020 р. у 1,5 – 3 рази перевищує ціни 2018 р. на тих самих ділянках.
    • Як відомо з відкритих джерел, в рамках розпіареного «Великого будівництва», було побудовано за 12 мільярдів гривень 10 кілометрів дороги в Полтавській області. У той же час як у 2018-2019 році цю ж дорогу будували втричі дешевше (30 кілометрів за 12 мільярдів). Якщо брати показники тендерних закупівель, то середня вартість одного кілометра в 2020 порівняно з 2019 зросла більш ніж у півтора рази (234 млн до 144). Невідома вартість робіт, котрі йдуть поза тендерними процедурами (з фонду протидії Covid-19) і публічному доступі не перебувають. Тому можна лише уявляти корупційні націнки цих проєктів «Великого будівництва».
    • Подекуди якість ремонту просто катастрофічна. Наприклад, у Суховолі на Рівненщині навіть відбувся бунт автомобілістів, чиї автівки постраждали внаслідок ремонту відрізку дороги «Стара Рафалівка – Полиці». Причина одна: неякісний поверхневий ремонт дорожнього покриття. Камінці з-під коліс летять у лобове скло практично всім автомобілям, а тонкий асфальт просто відривається шматками.
  • Дуже показовою є заява Шмигаля про те, що урядовці керуються соцопитуваннями при розподілі фонду на дороги, про що він  повідомив в інтерв’ю Укрінформ.
  • Виступ міністра охорони здоров’я у парламенті 3 листопада став фактично зізнанням у готовності вчинити злочин – відмовити у наданні медичної допомоги. Замість пояснення причин провалу підготовки системи охорони здоров’я до критичної ситуації, він зізнався, що збирається (в разі 100%-ї наповненості лікарень) «застосувати активацію протоколу медичного сортування, з пріоритетом надання медичної допомоги хворим з більшими шансами на виживання».
  • Під кінець року в умовах провалу завчасної підготовки медичної системи до пандемії, та непопулярності обмежувальних заходів, з’являється усе більше сигналів того, що влада приховує масштаби катастрофи до якої призвела її тривала бездіяльність.
  • Спочатку у півтора рази зменшилася кількість щоденних тестувань, а чиновники пояснювали це «небажанням українців тестуватися». Потім на тлі нібито зменшення виявлених випадків різко зросла кількість госпіталізацій у важкому стані, а тепер на тлі відмов у госпіталізації скорочується статистика уже й кількості госпіталізованих.
  • Запізнілі та половинчасті рішення уряду у діагностиці та профілактиці поширення інфекції усе швидше вели до того, що пандемія поширювалася на тлі кризи в економіці. Згаяно безцінний час, який міг бути використаний як для розширення можливостей лікарень та підготовки фахівців, так і для проведення більш ефективних заходів із виявлення та ізоляції хворих та потенційних груп ризику. Влада повністю провалила підготовку з переведення на дистанційну форму навчання учнів шкіл, ПТУ, студентів ВНЗ, що призвело до невиправданого збільшення ризиків неконтрольованого поширення коронавірусної інфекції.
  • Вибірковий підхід влади до карантинних обмежень не здатен зарадити новим спалахам захворюваності, при цьому провокує зростання соціально-економічних проблем.

Економічна криза постала не внаслідок пандемії Covid-19, а є результатом безвідповідальності в бюджетному плануванні та неефективності управління за часів нинішньої влади.

Водночас, пандемія та виправданий нею секвестр бюджету у квітні дав можливість уряду приховати масштаб катастрофи.

Обрізання видатків на освіту, медицину та субсидії є наслідком принципово інших пріоритетів нинішньої влади

Аби компенсувати неспроможність власних урядів у виконанні бюджету «Слуги народу» намагаються перекласти тягар на українців.

Втрачена позитивна динаміка у підвищенні соціальних стандартів

За президентства Зеленського зростання тарифів і зменшення субсидій для громадян супроводжується зростанням надприбутків у монополістів та олігархів

  • – 10,26 грн за м3. І в більшості інших регіонів ситуація аналогічна або й ще гірша для громадян.
  • лад за даними Української енергетичної біржі ціна на нідерландському хабі TTF 3 грудня 2020 р. становила всього $182 за тис м3, тоді як у жовтні 2018-го сягала $363 за тис м3.
  • на рівні 6-6,5 тис грн за тис м3. А роздрібні ціни облгаззбутів, як уже зазначалося становили близько 8,8 грн за м3 без вартості розподілу.
    • газ своїм прямим споживачам значно дешевше (6,3-6,4 грн за м3 з ПДВ), однак перехід до нього споживачів ускладнений. Численні повідомлення в ЗМІ та соцмережах із регіонів (тут, тут, тут і тут) свідчать, що людям заднім числом виставляють вимоги сплатити надумані борги за так звані температурні коефіцієнти, які розраховуються ще з кінця 2015 року. А працівники пов’язаних із газзбутами газорозподільчих компаній висувають претензії щодо технічних невідповідностей лічильників чи газового обладнання споживачів. Водночас натякають або й прямо заявляють, що позбутися проблем можна дуже просто — відмовитися від наміру змінити постачальника газу й далі його купувати за значно завищеними тарифами в старого газзбуту.
    • громадяни в цій ситуації виявилися позбавленими реального та дієвого захисту своїх інтересів з боку держави. Наприклад, у НКРЕКП чи Нафтогазі їм пропонують судитися зі старими постачальниками щодо незаконного нарахування боргів або писати скарги в НКРЕКП, однак без гарантії позитивного результату.
    • підвищення тарифів на розподіл газу . Це призведе до підвищення загальної вартості кубометра газу для мешканців більшості регіонів приблизно на 1 грн (з ПДВ), а то й  більше. Тариф “Київоблгазу” зросте з 0,81 грн до 1,55 грн за кубометр (без ПДВ), “Полтавагазу” – з 1,09 грн до 2,07 грн, “Херсонгазу” – з 0,94 грн до 1,8 грн і так далі. Найвищими будуть тарифи на розподіл у «Лубнигазу» – 2,62 грн, Тернопільгазу – 2,34 грн, Мелітопольгазу – 2,36 грн.
    • 24 грудня НКРЕКП різко підвищила й регульовані тарифи на виробництво теплової енергії для населення. Зокрема для київського постачальника ТОВ “Євро-реконструкція” підвищення складе 49,7%, Білоцерківської ТЕЦ 33,2%, «Хмельницьктеплокомуненерго» – на 29,3%, «Сумитеплоенерго» – 25%, Чернігівської ТЕЦ – на 24,1%, тощо.
  • підвищення тарифів для населення на електроенергію для у наступному році. Водночас, колишній в.о. міністра енергетики Ю. Бойко заявляв і про плани суттєво підвищити тариф на електроенергію для населення. Адже за його словами наразі громадяни сплачують фактично лише тариф на доставку струму, а сам струм отримують фактично безкоштовно.
  • 21 грудня «Енергоатом» продав за різко заниженою ціною в 1,15 грн/кВт*г 10,8 млрд кВт*год компанії «Юнайтед Энерджи», яку пов’язують із олігархом І. Коломойським. Враховуючи, що йдеться про постачанням лише протягом першого півріччя, цей обсяг співставний із чвертю усього струму, який генеруватиме держкомпанія. Водночас, структури Коломойського уже мають угоди навіть із бюджетними установами про постачання їм струму по 1,85 грн. за кВт*год.
  • змінити порядок призначення субсидій на компослуги та включити допомогу із частковим безробіттям через коронавірус до переліку доходів, які необхідно враховувати при призначенні субсидії.
    • вважають, що кількість людей, які формально відповідають вимогам для отримання субсидії на комуналку, невиправдано збільшилася. Відтак слід максимально скоротити кількість громадян, які мають право на субсидії.

Як наслідок безпорадності та некомпетентності спостерігається наростання кризових тенденцій в економіці та погіршення інвестиційної привабливості

З поміж сусідів в Україні найбільший спад економіки

  • радник Зеленського з економічних питань взявся переконувати, що українська економіка була б зараз в значно гіршому становищі, якби не реалізація дорожньої частини програми «Велике будівництво». Мовляв у країнах-сусідах України, де не реалізуються настільки масштабні проекти, спад економіки склав близько 10%.

Індекс інвестиційної привабливості України впав до рівня, який передував Євромайдану

Маніпуляції та брехня «Зе-влади» не залишаються непоміченими

  • Понад 80% громадян вважають неуспішною боротьбу з корупцією на вищих щаблях влади в Україні. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у лютому цього року.
  • Вже у січні 2020 року, уперше з 2014 року, Україна погіршила свої показники в світовому рейтингу «Індекс сприйняття корупції» від Transparency International. Україна втратила шість позицій і опустилась до рівня 2017 року, посівши 126-те місце зі 180. Сусідами у рейтингу є Киргизстан, Азербайджан та Джибуті.
  • Також у часи Зеленського Україна практично ігнорує рекомендації, надані Transparency International Ukraine. З 12 рекомендацій, які б могли покращити показники України в CPI, станом на початок цього року, було виконано або частково виконано лише 6 (і то лише 2 повністю).
  • Наприкінці року  Соціологічна група «Рейтинг» оприлюднила результати опитування щодо соціально-політичної ситуації в країні.
    • 71% вважає, що Україна рухається не в тому напрямку. Це антирекрод за час президентства Зеленського.
    • 74% заявили, що економічне становище України за останні півроку погіршилось, з них 45% заявили, що суттєво погіршилось.
    • 55% заявили, що економічне становище їх сім’ї за останні півроку погіршилось, з них 29%  заявили, що суттєво погіршилось.
    • 63% заявляє, що економічна криза в Україні може відбутися через некомпетентність діючої влади.
    • Чисельність невдоволених Зеленським більш як удвічі перевищила кількість тих, хто ним задоволений (65% та 32% відповідно).

Подальше перебування «команди Зеленського» при владі несе значні іміджеві, економічні та безпекові ризики для України.

  • Попри те, що у даному дослідженні свідомо не розглядалися питання оборони, міжнародної політики, культури тощо, навіть така отримана картина 2020 року свідчить про значні відхилення від задекларованих кандидатом Зеленським під час своєї передвиборчої кампанії принципів та обіцянок.
  • Головне – президент не виправдовує високих очікувань, які пов’язувалися у суспільстві з приходом до влади «антисиситемного» політика – боротьба з корупцією, обмеження апетитів олігархів, відновлення справедливості…
  • Президент Василь Голобородько з передвиборного серіалу «Слуга народу» сильно відрізняється від реального президента Володимира Зеленського
  • У 2020 р. стали візитівками «команди Зеленського» стали корупція, некомпетентність і відверта брехня.

Джерело

Поділитися:
Share

Усі відео
  • Усі категорії