Судове шахрайство борців із корупцією
Апеляційний суд відмінив рішення Подільського суду, який визнав недостовірною інформацію, оприлюднену в передачці “Бігус-інфо” про “свинарчуків”. Про це вчора заголосили всі ЗМІ. І була б ця інфа тріумфом команди Бігуса, якби ця весела компанія не забувала народну мудрість: “Смоктати інколи краще ніж говорити”.
Леся Іванова, одна з авторів тої передачки, вилізла на сайті “Бігус-інфо” зі статтею, де розповіла подробиці справи. І от сядьте, аби не впасти. Ви гадаєте, що “Бігус-інфо” довів у суді, що про батька й сина Гладковський в тій передачці вони розповіли правду і навели переконливі аргументи? Нічого подібного.
Адвокати команди Бігуса класично “доколупалися до стовпа” – причепилися до вимоги у позові Гладковського-молодшого спростувати слова, що Гладковський є організатором схеми з розкрадання оборонних коштів. Бігус і компанія заявили, що таких слів вони не говорили і, відповідно, в організації розкрадання оборонних коштів Гладковського-молодшого вони не звинувачували.
Це дивовижне відкриття. Бігус і компанія визнали, що Гладковський-молодший схем з розкрадання оборонного бюджету НЕ організовував. Задля такого визнання варто було вигравати суд, визнаю.
Але й це не все. Гладковський в своєму позові вимагав спростувати весь сюжет, викладений у передачці. Адвокати Бігуса натомість заявили, що це зробити неможливо, бо доведеться спростовувати також інформацію що Ігор Гладковський є сином Олега Гладковського. Очевидно, це абсурд.
Отже. Апеляційний суд НЕ визнав, що Бігус з компанією у тій передачці про батька та сина Гладковських сказали правду. Він відмінив рішення Подільского суду з чисто формальних причин. Очевидно, Гладковський-молодший сформулює скаргу більш точно і знову подасть до суду. Зі зрозумілим результатом.
Але це буде потім. А зараз “Бігус-інфо” реве і стогне, що Апеляційний суд “відмінив рішення, якими передачка про “свинарчуків” була визнана наклепом”. Тобто команда Бігуса типово підмінює поняття. Простіше, “Бігус-інфо” шахраїть. Як сявки у підворотні. Або як фігуранти їхніх же розслідувань. Воно й не дивно. Бігуса, як відомо, цікавлять всі чутки про мутні схеми, крім чуток про тендерні схеми Станіслава Бігуса – його рідного татуся.
З історії. У січні 2006 р. Юлія Тимошенко подала до суду на газету “Україна молода”. Підстава – газета опублікувала інтерв’ю з російським опозиціонером Іваном Старіковим, де той розповів про таємну зустріч Тимошенко з Путіним, яка відбулася в часи, коли Юлія Тимошенко у Росії ще перебувала в розшуку. І про таємні домовленості між Путіним і Тимошенко. Суд скаргу прийняв і виніс ухвалу. Яку? Суд задовольним вимогу Юлії Тимошенко зобов’язати газету опублікувати відповідь Юлії Володимирівни на інтерв’ю Старікова. У самому ж інтерв’ю суд не спростував жодної коми. Що сталося далі? Партія Юлії Тимошенко заявила, що вона виграла суд проти газети щодо інтерв’ю Старікова. Ніби й правду сказала, але не всю. До речі, інтереси Юлії Тимошенко у тому суді представляв Андрій Портнов, той самий.
Портнов… Тимошенко… У команди Бігуса дивовижні учителі. В мистецтві шахрайства учні своїх вчителів варті.
