Ми всі – «агенти російського впливу» © ГУР МО України

Час йде, і інформаційні пазли продовжують складатися в більш-менш ясну картинку. Картинка не надихає. І в деяких місцях продовжує проявлятися слово “Дупа” і фраза “Ми ж попереджали”.

Звичайно, найяскравішим, дивним і незвичайним шматочком картини є вчорашня заява ГУР. Організація, яка знає більш за всіх про війну, її таємні механізми і ворога, зазвичай все робить мовчки. І заяви робить виключно з серйозних приводів. Але вчора їх служба зв’язків з громадськістю порвала шаблони багатьом.

ГУР назвала реакцію суспільства на треш, який викликаний діяльністю і бездіяльністю нинішньої влади, “заходами по дискредитації вищого державного і військового керівництва України”. Які, звичайно ж, у цьому випадку, організувала Росія (що цікаво, коли росія разом з 5 колоною “валила Пороха”, ГУР ніхто не змушував кидати роботу і лізти у політичні ігри).

Далі я просто зобов’язаний привести цитату:

“Останнім часом Російська Федерація активізувала заходи з дискредитації вищого державного та військового керівництва України. З цією метою активніше використовуються проросійські ЗМІ, журналісти та агенти впливу, у т.ч. на території України.
Основною метою інформаційної кампанії, яку перед собою ставить Кремль, є провокування недовіри до вищих посадових осіб нашої держави та дискредитація їхньої діяльності з урегулювання ситуації на фронті війни з РФ.
Окремим напрямом є критика керівництва України, органів влади щодо вирішення нагальних соціальних та економічних проблем, у т. ч. пов’язаних з епідемією COVID-19″.

Кінець цитати.

Ось так, дівчатка і хлопчики. Просто йдемо за елементарною логікою. Якщо ви незадоволені чинним керівництвом країни і армії та, скажімо, висловлюєте своє невдоволення відкрито або в соціальних мережах, – ви агент російського впливу. Більш за те, якщо ви опустилися до критики (!) керівництва країни і органів влади за реальну жопу в економіці і соціальній сфері, за розвал і демотивацію армії, та особливо, за наполовину розбазарений (вкрадений), а наполовину невикористаний “ковідний” фонд, і за крах у протидії COVID-19, за катастрофічне зростання захворюваності і муки в лікарнях, ви берете участь в особливому “окремому” напрямку ворожої кампанії.

Ви просто навмисно не помічаєте, що бюджет лопається від грошей, населення намазує лопатою на хліб коктейль з чорної та червоної ікри, за споживання газу і комунальні послуги ось-ось почнуть доплачувати, медики їздять на нових “Теслах” за ковідні доплати, вчителі чекають відкриття кордонів, щоб злітати до Ніцци і витратити там свої 4000 доларів на місяць, а цифри хворих коронавірусом так падають, що скоро почнуть рости у мінусову сторону. Але все одно ліжка в лікарнях продовжують додавати, мобільні шпиталі стоять в кожному дворі, а кисень закінчують проводити прямо в квартири громадянам.

Коротше, ви злочинно не зрозуміли і не оцінили (знов цитата ГУР) “цілеспрямованих зусиль Верховного Головнокомандувача ЗС України, Міністерства оборони України та воєнної розвідки України на шляху підвищення ефективності дій з відбиття російської збройної агресії та впровадження системних реформ із набуття нових спроможностей вітчизняного війська за стандартами НАТО”.

І, зауважте, цю заяву зроблено не начальником ЖЕКу. Це офіційна заява Головного Управління Розвідки. Тобто все по-серйозному. А це значить, ми всі варті уваги відповідних органів. Як агенти російського впливу. І це запросто може трапитися. (Ви помітили, до речі, що ця влада згадує про росію як ворога саме тоді, коли потрібно трохи “приструнити” активне “населення”? І навіть не хоче зазирнути в очі. Ні йому, ні нам.)

А на тлі дуже зворушливо виглядає Офіс Генпрокурора. Який, можливо, вирішив нам довести, що заява Кравчука і Арестовича про “військові злочини” – не порожні слова.

Все перейшло в стадію дії із завидною швидкістю. Президент Володимир Зеленський підписав закон №948-ІХ, який дозволяє слідчим і прокурорам працювати в зоні бойових дій (що само по собі – правильно). І за першими заявами начебто можна зрозуміти, що шукати вони будуть “поганих хлопців з “того боку””. Якби не кілька “але”.

По-перше, ті ж слова Кравчука-Арестовича про “рівну відповідальність” обох сторін”. І тиск на активну ветеранську спільноту, який наростає. І необхідність мати “вузду” для армійців, яки вже запарилися від останніх “змін і покращень”.

А ви знали, що відкрито вже більше 5000 справ щодо військових злочинів? А ви знали, до речі, що за березень-жовтень цього року прокуратура передала в суд 1523 справи за цією кваліфікацією? Які саме і щодо кого – не деталізовано. Але ось цікаве співвідношення. З 2014 чоловік, притягнутих до кримінальної відповідальності за ці злочини, 1612 – військовослужбовці саме України (з них 349 – командири, і 84 -правоохоронці). Тобто – 80% (!) справ стосується саме “нашого боку”. Без сумніву, серед цих злочинів – нестатутні взаємовідносини, тілесні ушкодження, смерть, ухилення від виконання наказів, дезертирство та інше, що має розслідуватися і каратися.
Але те, на чому (на кому) стоїть акцент, безсумнівно. З огляду на те, що на “ту сторону” за цей рік в суд передано всього 143 кримінальних справи.

І які (а головне чиї?) злочини або “злочини” буде шукати “на сто відсотків своя” прокуратура – велике питання.
Адже, як було заявлено Кравчуко-Арестовичем, для закону в цьому питанні “яка різниця”, на чиєму боці ти воював. Всі рівні, чомусь. Але цифри кажуть, що це, м’яко кажучи, не так. По всьому виходить, що ми (ті, хто пройшли війну) в основному – небезпечна, активна, підготовлена, ріжуча в лоба правду-матку частина суспільства. Ті самі “агенти кремля”, які сміють критикувати дії влади. Більш за те, запросто виходять на вулицю, щоб висловити свою позицію та невдоволення. І баламутять інших.

А ось хлопці “з того боку” в цьому відношенні повні зайчики. Вони нас просто тихо ненавидять. Ну і “пострєлівают” по нас. Проте не критикують Зеленського і всю компанію навколо нього. І тихо чекають тотальної амністії.

Мабуть тому, заступник Генерального прокурора Гюндуз Мамедов прямо заявив, що, наприклад, ті громадяни України, хто служить в російській армії (мова поки про кримчан), – не злочинці, а жертви злочину російської федерації. А ось я якось не перейнявся цим свого часу на Водяному і Широкиному, коли ці “жертви” (з Криму) навалювали по нам з усього, що можна. За такою логікою можна цілком очікувати, що ті, хто служив в “незаконних збройних формуваннях ОРДЛО (а фактично 1-го і 2-го армійських корпусів РФ), теж скоро виявляться “жертвами “.

Буде-не буде – це питання. Але ось яка штука. Я пишу про все це вже давно. І кожен раз щось, про що я писав “буде”, вже перейшло в розряд “збулося”. Концепція, однако.

Ну, і повертаючись головної теми.
Заява ГУР говорить про те, що влада в паніці готова хапатися за будь-які силові важелі, відчуваючи, що час відповідати за свої дії та бездіяльність, за створення (або сприяння) кризової ситуації, за популізм і нестримний схематоз невідворотно наближається. І щоб не змінити владні крісла на незручну лаву в суді, вони готові на все.
Слава Богу, вони і недолугі у всьому. Тому здатні завалити навіть дії по самозахисту і репресіям.

Але важкі часи нас чекають дуже скоро. Тому що п’яний дурень за кермом бронемашини в натовпі – це максимальний ступінь небезпеки.

А щодо ГУР. Я дуже поважаю Головне Управління Розвідки. Я більш ніж упевнений, що заява його служби – не його ініціатива. Ці люди завжди займалися найважливішими проблемами. Їх внесок в успіхи нашої війни і безпеку України неможливо переоцінити (хоча абсолютна більшість їх діяльності знаходиться в тіні). Я уявляю, наскільки зараз ускладнена їх робота. І уявляю, що вони повинні відчувати з приводу всіх відомих і невідомих нам “злитих” блискучих операцій. Але у них та ж імітація Верховного Головнокомандувача, що і у всіх інших. Тому щиро бажаю їм пережити цей складний період без втрат для їх структури і найважливішої роботи.

А нам вже не звикати до всього цього. І ми готові до будь-якого розвитку подій.

До речі, таємно доповідаю ГУР, що я знайшов людину, яка більш за всіх робить для дискредитації чинної влади.
Але до неї у кабінет навіть ви можете потрапити тільки по запису або за викликом.

P.S. Даний пост (виходячи з заяви служби зі зв’язків з громадськістю ГУР) написаний агентом російського впливу з метою дискредитації та критики вищого керівництва країни і армії. Для організації “прикриття” агент провів на війні шість ротацій (більше п’яти років) в період 14-19 років.
Буває.