Про теракти в Пітері. Паніка в Кремлі.
Визнаю. На російські протести я особливо уваги не звернув. «Протест у Росії» для мене давно став чимось типу акції «бджоли проти меду» і якоїсь серйозної віддачі від нього я не чекав – стан російської економіки мене цікавив значно більше. Але теракт у пітерському метро змусив таки розглянути деякі аспекти і чимало обставин прийняти всерйоз. Отже.
Дивує не сам факт протестів, що пройшли щойно – дивує якась неадекватно різка реакція на них російського керівництва. В Дагестані дальнобійників що вийшли на протести, блокували ОМОНом, в неті тиражуються кадри БМДшек, що повзуть повз протестувальників… Е-е-е… Такого не було навіть під час Революції Гідності. Це якого?
На цьому тлі вельми цікаві подробиці подає Katerina Zolotareva – на Кавказі останнім часом знову пішли ворушіння, тамтешній кримінал схоже почав «качати права перед Москвою» і Кадиров ситуацію уже контролює слабо. Причина банальна – якщо грошей нема Москви, їх нема і у Кадрова. В таких умовах Кадиров має небагатий вибір, або бути роздушеним, або очолити процес. Але очолити процес – значить відверто поперти проти Кремля. Кадиров чекає. Клани тим часом качають ситуацію через протести. Протести давлять ОМОном і лякають бронею. Краса!
Теракт стався в місті де протести були найчисельніші. Збіг? Не буває так.
Виходячи з того, що знаю про ситуацію в Росії, ризикну припустити кілька речей.
Перша – реальні протести були значно чисельніші за те, що розповіло нам російське телебачення. Плюс – відбулися вони не лише в Москві, а й по всій Росії. На протести вийшла не звичайна «болотна тусовка», а чимало звичайних людей, які раніше до таких акцій були цілком байдужі. Те, що протести збіглися в часі з акціями далекобійників – ще один фактор.
Друга. В Пітері протести не були чисельніші. Просто Пітер – те місто де кількість протестувальників неможливо приховати. В місті – повно іноземців. Поруч – Фінляндія, Естонія та Латвія. Набагато більш чисельні протести сталися в іншому місці – і налякали Кремль.
Третя. Реальна соціально-економічна ситуація в Росії значно гірша ніж нам показує російське ТБ. Кремль гарно знаю яку РЕАЛЬНУ підтримку він має і які реальні загрози перед ним стоять. І реагує відповідно.
Четверта. Самі по собі протести російську владу налякали б навряд чи. А от протести накладені на чергову нестабільність на Кавказі – цілком могли. Але й тут не все просто. Москва вже знала і нестабільність на Кавказі, і теракти і масові протести (93-й рік, той самий). Все це реально пережити. Та аби в Пітері заголосили, що в Пітерських школа небезпечно розповідати дітям про шкідливість корупції бо люди на протести виходять – мусило статися ще щось.
Цим «щось» запросто може бути загальна економічна ситуація в РФ (явно значно гірша ніж в засекреченій статистиці, яку інколи без бажання розкриває Кремль) та фінансовий пузир надутий на ринку російських облігації (такий-собі МММ). Теракти стаються скрізь – це спільна пошесть. А от масові протести, можуть стати сигналом для вкладників: «Час тікати». Різке погіршання економічної ситуації викличе нові протести і…
А якщо так, то й організатор теракту очевидний – Луб’янка.
А це означає, що в Кремлі реальна паніка. Якщо вони вдалися вже до таких заходів – значить припікає їх по-дорослому.
Що це означає для нас? Та те, що чим гірша ситуація у них всередині – тим більше їм не до Донбасу. І тим ближчає день коли Верховний головнокомандувач скомандує бригадам ЗСУ: «Вперед!» І вони – рвонуть. До самого державного кордону.
Я вже писав – армія рветься в бій.
Ви як знаєте, а я однострій далеко не ховаю.
