Кандидат – неврастенік
Знамените інтерв’ю Андрія Пальчевського журналістам ВВС навело на вкрай невеселі думки. Бог з ним, що Пальчевський заперечував очевидний факт – так на пропагандистському московському шоу Скабеєвої він справді говорив про «щасливе возз’єднання України з Росією», журналісти практично зразу знайшли і опублікували відео цієї заяви. Ну забув можливо Пальчевський про це, буває. Вразило інше, те наскільки неадекватно нервово Пальчевський відреагував на питання журналістки.
Знову таки, людям властиво нервувати, коли їх питають про речі, особисто їм неприємні. Але там був справжній вибух емоцій. Прямо на очах витончений імпозантний чоловік, якого вдає з себе Пальчевський на всіх ефірах, перетворився на трамвайного грубіяна з явним ухилом в сексизм. Він кидався на журналістку, розповідав що «якщо відправити в Москву вас – проллються тони крові”. Він знову й знову повертався до цієї теми, звинувачував журналістів у непрофесіоналізмі (як тепер ми знаємо, журналісти казали чисту правду), ревів, що він «відповідає за базар» (точно?). І що характерно, всі напади Пальчевського спрямовані були не на журналіста-хлопця, а на його колегу дівчину. Неозброєним оком було помітно, наскільки Пальчевського збурило те, що неприємне питання йому поставила саме дівчина.
На те інтерв’ю відреагувала головний редактор «Української правди» Севгіль Мусаєва. За її словами, такий неврастенічний припадок під час інтерв’ю з Пальчевським стається не вперше. У 2010 році тодішній заступник міністра у справах сім’ї, молоді та спорту викинув коник ще веселіший. Під час інтерв’ю він почав кепкувати з «вузькоокості» пані Севгіль, а коли йому поставили питання про його громадянство (отримане прямо перед призначенням на посаду), Пальчевський вибухнув емоціями і почав розповідати, що пані Мусаєва на нього «дивиться по-узбецьки». На зауваження пані Севгіль, що вона кримська татарка, Пальчевський їй почав розповідати про те, як кримці в часи Кримського Юрту створили невільницький ринок в Кафі (Феодосії). Про невільницькі ринки кріпаків у Московії він чомусь не пригадує.
Думаю, прикладів таких набагато більше, просто не всі про них розповідали. В підсумку маємо повний набір – невміння стримувати свої емоцій, неадекватна реакція на гостре питання, брутальне грубіянство, сексизм і, на додачу, дрімучий шовінізм. Це Пальчевський, якого нам НЕ показують на каналах Медведчука, де йому стабільно організовують «теплу ванну». Чому я взагалі про це пишу?
От розумієте, якби таке скандальне інтерв’ю сталося на Заході, для Пальчевського передвиборча кампанія була б завершена. І не через те, що він говорив чи не говорив в передачі Скабеєвої про «щасливе возз’єднання», достатньо було б того, ЯК він спілкувався з журналістами ВВС. Чому? Та тому, що мер Києва – це не тільки особа наділена владою. Це ще й обличчя столиці нашої держави. Київ уже мав мером «Льоню-космонавта», який міг перед відвідувачем залізти під стіл, а потім вилізти і заявити, що він говорив з Богом, і Бог наказав відвідувачу відмовити. Тоді пів Києва згорали від сорому, але мер Черновецький бодай не грубіянив журналістам і тим більше жінкам.
А що відколе на посаді мера Пальчевський? Влаштовуватиме істерики, коли чутиме щось неприємне особисто для нього? Звинувачуватиме жінок східної зовнішності в злочинах Золотої Орди? Він упередження має до жінок лише східної зовнішності чи взагалі до всіх? Чи не забагато питань?
І головне. Чи потрібен Києву мер-неврастенік?
