Let my people go / Відпусти народ мій
Позавчора відбулася одна непомічена в Україні подія. Однак це те, що відкриває дорогу людству в майбутнє без деградації та ризиків вимирання. США, Канада, Австралія, Італія, Японія, Об’єднані Арабські Емірати, Велика Британія та Люксембург підписали угоду “Artemis Accords”. Ця угода є реальним стартом для колонізації позаземного простору. Вона оминає обмеження Договору про космос (1967), нав’язаного світу СРСР, США та Великобританією. Тепер можна створювати на позаземних “тілах” промислові об’єкти та оточувати їх “зонами безпеки”. Гравця №1 Китаю в угоді немає. Це міжнародне об’єднання утворене, щоб спільними зусиллями протистояти утворенню його монополії на позаземну промисловість.
Це вже не фантастика, як більшості з вас здається. Якщо міжнародний проект із побудови термоядерної станції (ТЯЕС) на території Франції спрацює на відмінно (або хоч на трієчку), то це зробить новий переворот в енергогенерації. Тоді ТЯЕС роститимуть як гриби, а для них потрібен Гелій-3, якого на Місяці багатенько. Крім того наша електроніка незабаром потерпатиме від дефіциту рідкісних металів. Знову з’являється ідея зносити Словечансько-Овруцький кряж, щоб добувати їх із свинцево-цинкових руд. Однак це не вирішує проблеми існування наших гаджетів і систем управління, які скрізь – від авто до кавоварки. На деяких астероїдах елементи платинової групи займають до 1,5% маси гірських порід. Це у кілька десятків більше від вмісту золота в золотоносній руді на Клондайку.
Усе вищеназване – тактичні цілі. Є ще стратегічна. Припускаю, що наші біологічні особливості формують межі росту наших соціальних відносин. Тобто скільки б ідеалісти з громадського сектору не придумували різних проектів, а мавпяче в людині все рівно скаже заключне слово. Тут проблема не лише в інтелекті та можливості уявляти щось поза межами тривимірного життя в савані. Люди можуть запросто повірити в пласку землю, дієвість гомеопатії чи відсутність коронавірусної загрози і в будь-яку іншу дурню без проблем із інтелектом. Обмеження, насамперед, стосуються наших соціальних задатків. Подолати усе це, відсунути поріг можливостей вдасться лише через еволюцію. Надіятися на трансгуманізм? Але рішення про напрям штучного вдосконалення прийматимуть ті самі обізяни. Жінки надуватимуть губи і збільшуватимуть вилиці, а чоловіки подовжуватимуть пісюни. Ну і, звичайно, в мозок паятимуть якісь вайфай-роутери, щоб економити зусилля на звичних справах. Це спричинить не еволюційне вдосконалення, а прискорить деградацію.
Еволюція людини шляхом вдосконалення не можлива без космічної експансії. Чому? Тут я використаю відмазку П’єра Ферма: “Докази цієї теореми настільки довгі, що вони не вмістяться на полях мордокниги”. 😆
Чернетка із цими “доказами” вже займає кілька десятків сторінок, і може так статися, що я її допишу. А поки що кожної весни ми збираємося на Житомирський космобіологічний семінар, де усе це обговорюємо. Наступного березня ми будемо моделювати міжетнічні та міжкультурні проблеми, які виникатимуть в новоутворених позаземних колоніях.
Фото © Brendan McDermid / Reuters
