Стратегія безкровного повернення Донбасу існує
Війною, яка зараз точиться між Азербайджаном та Вірменією, перенасичений інформаційний простір, але я зверну увагу на те, що не існує “заморожених” конфліктів. І навіть через 30 років у будь-який момент на території, де, здається, вже все покинуто, може политися кров. Це урок для тих, хто хоче заглянути в очі Путіна і знайти там мир. Для тих, хто хоче з метою стримання падіння рейтингів піти на здачу інтересів та “умиротворення” агресора. Таким чином стратегічні цілі підміняються тактичними, а країни опиняються в багаторічних пастках Кремля. І в будь-який момент може спалахнути не тільки Донбас чи Крим, але й Придністров’я.
Створення маріонеткових держав — давня стратегія Росії, яка наживається на конфлікті та виступає третьою стороною – “миротворцем”. Це виходило у неї аж до подій в Україні, коли завдяки дипломатичній роботі Петра Порошенка Росію прив’язали до столу перемовин як учасника, а не “посередника”. І це вдалося зробити вперше за історію початих РФ конфліктів завдяки підписанню Мінських домовленостей.
Саме тому сьогодні проросійські політики не втомлюються атакувати Мінські домовленості, стверджуючи, що їх не можливо виконати та що їх необхідно переглядати.
Неможливо їх виконати тільки з однієї причини — небажання Росії, яка повинна вивести свої війська з Донбасу та надати доступ до кордону. Чого ми не спостерігаємо.
А поки Росія цього не виконає, на неї та на її громадян введені санкції, а її бюджет втрачає мільярди доларів.
Тобто стратегія безкровного повернення Донбасу існує — необхідно тиснути на Росію з вимогою виконати підписані зобов’язання, а не зливати інформацію ФСБ про вагнерівців, щоб потім сподіватися, що Росія не почне обстріли.
