військовий конфлікт

В який вже за рахунком раз за останні сто років Росія фактично кинула напризволяще свого регіонального союзника, на цей раз – Вірменію. А в той же час за більш ніж 70 років існування блоку НАТО жодна держава, включно з амбітними світовими лідерами всіх часів, не ризикнула на практиці перевірити дієвість статті 5 Північноатлантичного договору 1949 року, згідно з якою “напад на одну або декілька країн-членів Альянсу вважається нападом на всіх”!

Менше тижня тому підписанням спільної заяви лідерів Азербайджану, Вірменії та Росії про припинення вогню закінчилися півторамісячні масштабні бойові дії в Нагорному Карабаху і на прилеглих територіях. Примітно, що перелік учасників конфлікту не співпадає повністю з підписантами зазначеної заяви, оскільки не включає основного політичного гравця – Туреччину. Відносно неочікуване і достатньо швидкоплинне загострення тліючого регіонального конфлікту, в якому було майже все: інформаційна підготовка, залучення значної кількості військ, застосування авіації, бронетехніки і артилерії, втрати з обох сторін і відчутний, для декількох учасників одночасно, позитивний практичний результат.