«Мир», що побудований на імітації та брехні, – імітація

У клюбі «просто перестати стріляти» сьогодні важливий ювілей імені Володимира Олександровича Зеленського. ОБСЄ зафіксувало рівно 1000 порушень «режиму припинення вогню», подарованого імітацією верховного головнокомандувача одночасно власній армії та російській федерації. Тисяча фактів обстрілу з моменту оголошення «режиму терпіли» 22 липня цього року.
Але це не точно.

Це не точно тому, що більшість обстрілів просто не фіксується. Тобто на рівні передової їх, звичайно, відчувають на собі та доповідають. А ось далі в більшості випадків факт обстрілу перестає існувати. Обстріл просто не фіксують на одному з етапів шляху до реєстрації. Тобто не записують в певні документи. І не передають далі. Тому що з «далі» існує вказівка, як вести себе з цими надокучливими обстрілами. Тому що на «далі» тиснуть ті, хто «ще далі». Тому що не можна псувати статистику головному «миротворцю» з його веселою компанією чужих агентів впливу.

За оцінками тих, хто ці обстріли відчуває на власній шкурі, та тих, хто їх все-таки намагається фіксувати, це вдається в абсолютній меншості випадків. Від самих сумних 1/10 до більш оптимістичних 3/10. Хоча є підрозділи, в яких цей показник вище. Виключно за рахунок здатності «доповідаючого» ставити «фіксуючого» в безвихідне (в хорошому сенсі) становище. Але це вже на межі мистецтва дипломатії та військової хитрості.

Тобто кількість реальних обстрілів більше, як мінімум, втричі.

Але суть навіть не в цифрах. Суть в фальші.
Це «перемир’я» і саме «рух до миру» з самого початку побудовані на брехні та фальші.
На невиправданому ризику для військових на передовій.
На можливості ворога здійснювати провокації. Тому що він відчуває безкарність.
На втратах для боєздатності завдяки обмеженням в розвідці. Завдяки обмеженням фортифікації. Коли супротивник, не ховаючись, зміцнюється шаленими темпами, а ми ні. Ворог мінує нові зони, а ми говоримо про глобальне розмінування.
По суті, влада грає з ворогом в піддавки, розповідаючи нам про хитрі шахові партії.
Тільки фігури губляться виключно з нашого боку. І не шахові. Справжніми убитими і пораненими.

А все це бекання про «одиночні провокації» та «несистемні обстріли» до того ж демотивує армію, яка знаходиться в центрі цієї брехні та під загрозою.
Армія впорається. Армія не складається з дурнів, терпіл і самогубців. У армії відмінне почуття самозбереження і здоровий цинізм, який виховує війна.
Все питання, чи вибачить вона цей період глобальної брехні.

А миру не буде. Принаймні того, який розуміє звичайна людина. З однієї простої причини.
«Мир» який побудований на імітації і брехні – буде імітацією, яка рана чи пізно почне вбивати тих, хто в неї повірив. Для цього вона і створюється. Але першими вона буде вбивати тих, за чий рахунок все робиться. Саме військових. Бо за недолугі дії ідіотів, рівно як і за злочинні дії можновладців, завжди платять вони.

Або покидьків розчавлює їх же хитка конструкція. Як тарганів.
Питання, скільки до цього буде сплачено?

P.S. Я давно не вірю в чистий ідіотизм нинішньої влади. Звичайно, він там густо присутній. Але те, що робиться, робиться свідомо, і в інтересах головного ворога України.

Зараз у нас з’явився шанс розкрутити цей зміїний клубок по-справжньому. Нашій фракції в Раді всього лише потрібна людська підтримка в організації ТСК, яка розслідує обставини зливу операції з “вагнерівцями”. А коли ТСК доведе реальний злочин, ми знесемо цій гідрі голову. Показово і за законом.

Для цього тобі просто треба витратити п’ять хвилин і підписати це. А далі, повір, ті, хто мають, зроблять все, що можуть.

На пошту прийде відповідь з посиланням на підтвердження підписання петиції.