Рушійна сила
Рушійною силою для завтрашньої економіки є сьогоднішня фундаментальна наука. Та сама, на яку так неохоче дають кошти приватні грантодавці, та яку геть відкинула українська влада.
Хіба Айнштайн, виводячи свої рівняння для індукованого випромінення радіації, думав про те, як касир в супермаркеті визначатиме за штрих-кодом вартість вашої покупки? Він збирався на цьому заробити? Зробити стартап, продати його інвесторам і купити собі дорогого байка та будинок на Беверлі Хілл? Ні, він навіть не думав про те, щоб полегшити життя людям у часи, коли різноманітність товарів буде неймовірною. Але без його рівнянь не було б ні зчитувачів штрихкодів, ні корекції зору, ні надточних снарядів, а також багатьох звичних нам речей.
Вчений не має думати про практичну вигоду та суспільний добробут. Єдиний бог, якому служить вчений, – це розширення горизонтів сфери знань. Він має копати за покликом серця у напрямку, до якого лежить його душа. Потім прийдуть ті, хто зробить із цього “товар” і обміняють зручності на гроші.
Вчений – це митець. Митець шукає нові емоційні змісти, а вчений – нові знання. Між фотографією на паспорт та написанням художнього портрету є гігантська різниця. Така сама лежить між фундаментальною наукою та інвестиціями в стартапи. Розширення сфери знань – ось самоціль. І це працює.
Жоден із тих, хто зробили фундаментальні відкриття в минулому, не отримали коштів від користуваннями ними в теперішньому. Айнштайн не отримав ані копієчки від використання лазерів чи GPS-навігаторів. І жоден із теперішніх не отримає.
Тож не жміться, платіть вченим на їхні забаганки, бо майже всі блага, які ви маєте, придумані ними в минулому.
