Питання заручників і зниклих безвісти замовчується владою
Рік тому в Україну повернулися військовополонені моряки та політв’язні Кремля. За їх свободу відчайдушно боролися тисячі людей доброї волі в усьому світі. Боролася за їх звільнення й наша політична команда, дипломати, ЗСУ, що, ризикуючи життям, ловили на Донбасі російських окупантів, яких ми готові були передати Кремлю в обмін на Наших. Звільнення моряків стало можливим завдяки рішенням Гамбурзького морського трибуналу. Путін віддав політв’язнів в обмін на Цемаха, причетного до збиття МН17.
Ціна свободи завжди висока. Я хочу ще раз подякувати морякам і політв’язням, які пройшли путінські тюрми, за Вашу мужність і гідність, за приклад патріотизму і віри в Україну, яку ви демонстрували в найважчих умовах. Хочу подякувати вашим родинам, з якими спілкувалася ці роки, за приклад Любові, боротьби, віри. Хочу подякувати всім причетним до звільнення. Попри свою опозиційність до Зеленського і його команди я завжди наголошую, що вважаю звільнення заручників чи не єдиним позитивним результатом його роботи і підтримую кроки по звільненню бранців.
Пройшов рік. В парламенті й досі не прийнято закон про статус заручників, військовополонених і зниклих безвісти, хоч наша команда зареєструвала кілька варіантів законопроектів, розроблених разом з родинами бранців, а один прийнято в першому читанні попереднім парламентом і закинуто в турборежимі новими обличчями…
На жаль, в заручниках на Донбасі, в Криму, в РФ залишаються сотні українців і кримських татар, серед них Валентин Виговський, інші . Обмін всіх на всіх, розрекламований владою, не відбувся, хоч нинішня влада віддала Путіну всіх, кого той прагнув отримати – беркутівців, терористів, вбивць. Попри бравурні обіцянки влади про домовленість з «другой стороною» до заручників так і не допустили МКЧХ, інші гуманітарні місії. Заблокована робота з пошуку зниклих безвісти. Відповідальність за це повністю лежить на РФ і її маріонетках.
Але обурює, що українська сторона про це мовчить, питання заручників і зниклих безвісти замовчується, наші представники в ТКГ все більше і все голосніше говорять про те, що має зробити Україна в політичному блоці, й мовчать про гуманітарну катастрофу, тотальне порушення прав людини в РФ, про незаконне утримання бранців, недопуск міжнародних гуманітарних місій .
Наш обов’язок – прийняти відповідне законодавство і узаконити статус політв’язнів і військовополонених. Буду вимагати на найближчій погоджувальній раді негайно винести в сесійну залу закон, який давно готовий до 2 читання, але в монобільшості інші пріоритети…
Маємо збирати докази злочинів Кремля, за які Путін і Ко мають відповісти в Гаазі.
Всім звільненим – здоров‘я, щастя, самореалізації та перемог ! Дякую за вашу боротьбу за Україну і в тюрмах Кремля, і зараз, на волі.
На фото: Роман Сущенко після звільнення, 7 вересня 2019 року .
