Справді важливі речі відбуваються за спиною

Вимога до Порошенка не з’являтися на публічних заходах – це з розряду наркоманських перегонів. Коли учасники забігу наїжджають на організаторів і вимагають зв’язати ноги одному з бігунів. Мовляв, він же сильніший за нас усіх, тому це нечееесно. Хай біжить на руках, от тоді ми покажемо клас.

Якщо будь-яка акція після появи ПП стає «акцією імені Порошенка», то це не провина ПП, а його заслуга. Якщо конкуруючі політики можуть виїхати на площу хоч на білих слонах, і все одно не «приватизують» акцію так, як ПП «приватизує» однією своєю присутністю, то чи проблема у Порошенкові?

А ще, витрачаючи час на обговорення того, хто там і куди вийшов, ми перетворюємося на малих дітей. Ми як під гіпнозом не здатні відвести погляд від блискучого брязкальця, тоді як справді важливі речі відбуваються за спиною.

Під час відзначення Дня пам’яті я говорила з багатьма волонтерами та активістами, які брали участь в організації заходів вшанування. Зокрема, ми обговорювали мега важливий документ, який завис у повітрі. І відсутність якого унеможливлює справедливе покарання військових злочинців. Ідеться про прийняття Закону про воєнні злочини. (Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права №2689).

Його зареєстрували у грудні 2019 року, у лютому розглянули на комітеті та мали оперативно винести для голосування у сесійній залі. У Зеленського тоді обіцяли оперативне ухвалення, відбувся ряд громадських слухань, голова комітету ВР з правоохоронної діяльності з оптимізмом заявляв, що акт буде прийнятий у межах поточної сесії, тобто до 17 липня, після розгляду земельної реформи.

І запанувала тиша.
А тепер активістам на найвищому рівні натякнули, що прийняття такого Закону зараз не на часі. Звичайно, у кулуарній розмові, але розмова була з безпосередніми агентами впливу, з тими, від кого залежала доля документа.
Тому що акт, який дасть можливість притягнути росію до відповідальності за злочини проти людяності, скоєні на окупованих територіях Донецької та Луганської області та у Криму, не може бути прийнятий у сучасній Україні.

Тому що тепер у нас нова політика, яка полягає у тому, щоб не розстроювати росію.

Всі ініціативи, які можуть не сподобатися путіну, ріжуться під ніж.

А патріоти хай і далі вправляються у пошуках плям на Сонці у викритті недоліків Порошенка. Інших же проблем у нас немає, правда?