“Роттердам +” дурень = “патріотизм”
Зазвичай я дуже рідко звертаю увагу на істерики так званих “зрадофілів” і ще рідше апелюю цим істерикам. Але це саме той випадок, коли треба звернути на це увагу, бо:
- В істериках про “Роттердам плюс” – є “зрада”
- Ці істерики на руку клоунам, які влаштували фейкову блокаду Донбасу і всім, хто за ними стоїть
- Істерики підтримують і розігрівають григоришинські шавки
- Істерики можуть бути вигідні Ахметову
- Кількість “експертів” і “експертних постів” в моїй стрічці досягнула рекордних рівнів і мені вже гидко на це дивитися
Тому, на правах неексперта в енергетиці, але на основі перевіреної офіційної інформації, я спробую знайти правду в питанні “Роттердам плюс”.
Перше, що хочеться відмітити – це те, що немає ніякої формули “Роттердам +”/ “Роттердам плюс”. Це ніщо інше як медійний штамп.
В самій 289-й Постанові НКРЕ вказано дослівно наступне “на основі середніх індексів АРІ2 на умовах CIF в основних портах Західної Європи Амстердам – Роттердам – Антверпен“. Тому таке масове використання штампу “Роттердам плюс” (чому, наприклад, не “Амстердам плюс?”), свідчить про те, що цю тему особливо ніхто не досліджував, саму Постанову наврячи хтось з “експертів” відкривав, а всю інформацію по цій темі “експерти” по формулі отримували з одного джерела.
І це дійсно так… Я погуглив (зробіть це і ви) … і побачите, що основними джерелами інформації про “Роттердам плюс” є григоришинські шавки (Мусаєва і Лещенко) і якийсь Андрій Герус, який “активно судиться” з цього приводу. Геруса ми залишимо на “закуску”, а зараз попрацюємо над експертними висновками експерта з енергетики Севгіль Мусаєвої-Боровик. Тільки не смійтеся – во. А найсмішніше, що це розійшлося інтернетами і зараз ці “експертні висновки” – основа історій про “Роттердам плюс”
Тому далі будемо аналізувати експертні твердження експерта з енергетики Севгіль Мусаєвої-Боровик і подивимся що ховається за гучним заголовком “Заплати Ахметову и друзьям президента, Или формула с доходом в 24 миллиарда”
В апреле украинцы получили новые платежки за электроэнергию – тарифы выросли в цене еще на 25%. Мартовский рост цен был плановым, потому не стал для украинцев шоком. Год назад правительство аргументировало повышение приведением тарифов для населения к экономически обоснованным. К 2017 году цена на электроэнергию поднимется в 4 раза.
Ну що ціни на електроенергію виросли в 4 рази?
Если посмотреть на европейские цены на оптовую электроэнергию, которую продают ТЭС, то в конце марта 2016 года в Германии и Чехии, например, она продавалась по 2,2 евроцента за 1 квт/час. В переводе на украинскую национальную валюту – это около 60 копеек.
Если брать за основу эти данные, то тариф для украинского рынка должен составлять не более 50 копеек. Как так получилось, что в бедном государстве Украина цена на оптовом рынке электроэнергии в 2-3 раза больше, чем на европейском?
Це, звичайно ж, не правда. Експерт з енергетики Севгіль Мусаєва-Боровик у випадку Німеччини помилилася всьго в 13,5 разів… Ну а шо?
До-речі, зверніть увагу на те, що в нормальних країнах ціна електроенергії і газу для просисловості значно нижче ніж для домогосподарств. І порівняйте з нашим комунізмом, який виголошують самоіменовані “проєвропейскі реформатори” …
Наступні тези оспорювати не буду, бо така версія має право на існування, хоча я з нею не згоден. Зупинюся на відвертій неправді і маніпуляціях.
“У даний час індекс API2 котирується на рівні 40-45 доларів за тонну вугілля. Але такою ціною на українське вугілля НКРЕКП виявилася незадоволена. Тому до цієї формули вирішили додати витрати на логістику. Величину логістики НКРЕКП запропонувала визначати на підставі індексу, який становить приблизно 15 доларів за тонну”, – пише автор. “Нескладне підсумовування цих цифр дає на виході ціну близько 50-60 доларів за тонну. Тобто, саме ця цифра буде базовою при розрахунку тарифів на теплову генерацію.
Це не правда. В 289-й Постанові (методика визначення вартості) чітко вказано, що розрахунковою вартістю є середня вартість за останні 12 місяців.
На момент написання експертного висновку експертом з енергетики Севгіль Мусаєвою-Боровик середньорічна ціна становила близько 70+ доларів.
Тобто, якщо в розрахунок була взята середня ціна 70 доларів, то в ній не враховувалась вартість доставки з Амстердама до України, що заперечує твердження експерта з енергетики Севгіль.
Тобто, ми приходимо до висновку, що:
“РОТТЕРДАМ ПЛЮС” НЕ ДІЄ
Ці слова підтверджуються також заявою Міністра енергетики, зробленою ще в жовтні 2016.
А це означає, що якби панове “експерти”, які прожужжали всі фейсбуки своєю “аналітикою” відкрили методику і зайшли на сайт біржі, то в них не було б жодних причин нести свою дічь про “Роттердам плюс”.
Далі я не буду сперечатись з деякими експертними висновками експерта з енергетики Севгіль, наприклад, про “завищені показники сірки в українському вугіллі”, бо я просто не компетентний в цих питаннях. Але ще деяку дічь спростую:
“Нагадаємо, що тариф API2 вже включає в себе витрати на транспортування. Але державному регулятору цього здалося недостатньо. Тому в схему вирішили додати ще й витрати на фрахт. Хоча справедливо було б не враховувати”, – йдеться в статті. Выходит, что украинский антрацит, добытый на шахтах в Днепропетровской и Донецкой областях, по пути на отечественные ТЭС должен сначала доехать до Роттердама, а потом еще вернуться обратно. Так, по крайней мере, это выглядит в логике Нацкомиссии. За її словами, якби регулятор робив знижку на логістику, вводячи європейський механізм формування ціни на вугілля, його справедлива вартість становила б не більше 30 доларів за тонну.
Абсолютна дурня. Вказаний базис поставки CIF ARA (Aмстердам-Роттердам-Антверпен) – а це означає транспортування до порту Амстердам – Роттердам – Антверпен, а не до українських портів. Тому всі фантазії щодо можливої ціни від експерта з енергетики і логістики Сергіль не мають нічого спільного з реальністю.
Приблизительный годовой объём производства электроэнергии украинскими ТЭС составляет 40 млрд кВт /ч. Разница между украинской и европейской ценой – около 60 копеек. Получается, что украинские ТЭС только в текущем году за счёт завышенного тарифа заработают около 24 млрд гривен, то есть практически 1 млрд долларов.
Тобто, 1 млрд. доларів взявся тільки тому, що експерт з енергетики Сергіль Мусаєва-Боровик, придумала фантастичний тариф 2,2 цента за кіловат, що в 13 раз менше реального і нарахувала 1 млрд. доларів. Круто працюють експерти, нє?
За логікою “розрахунків” експерта з енергетики Севгіль, тепер, коли ми на офіційному сайті ЄС, дізнались справжню вартість електроенергії в Європі, ми повинні доплачувати Ахметову, адже той продає нам електроенергію дешевше ніж в Європі?
А далі про важливе:
Попри те, що григоришинські шавки переслідують свою мету, брешуть і маніпулюють, вказана проблема дійсно важлива і вона потребує вирішення. І тут дійсно є “зрада”:
- Хоч так званий “Роттердам плюс” не діє на даний момент, судячи по всьому НКРЕ хоче її збільшити у відповідності до вказаної методики.
- Методика НКРЕ, при якій ціна визначається методом аналогів (ціни на інших торгових площадках, в інших країнах) має право на життя. Якщо ми визначилися, що купляємо вугілля по европейським цінах, то заключаємо контракти по дорожчих цінах і поставляємо вугілля з Європи, закінчуючи будь-які контакти з Ахметовим. Якщо ж ми зважаємо на Ахметова і на 120 000 працівників ДТЕК, то ми закупляємо вугілля в ДТЕК, але ціна не може включати доставку з Голландії до України. Максимальна ціна не може перевищувати ціни на біржі + доставка по Україні. Тобто, принципи формування ціни, які вказані в методиці (нехай не діючій по факту) – є явно корупційними і надають явну перевагу Ахметову у порівнянні з іншими теоретичними постачальниками.
- Але найбільше в цій методиці мене насторожують навіть не логістична складова тарифу. Якщо закупляти вугілля в інших країнах, то воно буде пораховано +- добре. Найбільше мене насторожує ось це: тут і тут. Маємо дві постанови НКРЕ, в яких в різні дати встановлюється різна ціна, збільшується. І це відповідає методиці НКРЕ. Тобто, якщо рахувати середньорічну ціну по даних біржі сьогодні, то виходить одне, а якщо зачекати/порахувати скоріше на тиждень-два-місяць вийдуть інші дані, інколи кардинально інші. А різниця середньої ціни в 3-4-5 доларів – це мільярди гривень різниці для держави і нас з вами. Тобто, відповідальний працівник НКРЕ маніпулюючи датою розрахунку (яка ніде не регламентована) маніпулює мільярдами гривень різниці…
Тому ця методика – є абсолютно корупційною і має бути скасованою.
Але що маємо ми?
- Ми маємо проблемну і корупційну методику, яка приведе до мільярдних втрат для держави в інтересах “розробників методики”. Це добре, що по факту вона не працює
- Ми маємо григоришинських експертів з енергетики, які використовують момент не для зміни методики, а для мочілова влади і конкурента Григоришина по бізнесу.
- Ми маємо купу фейсбучних “експертів”, які оруть про “Роттердам плюс”, так і не відкривши самої методики розрахунку, не відкривши сайту біржі і не переконавшись, що Роттердам плюс не діє.
- Ми маємо незрозумілих людей, які “заблокували весь Донбас”
- Ми маємо купу ідіотів, що вірять в усю цю хрень і під заклики “Русскої весни” йдуть на інтернет-майдан заклікувати злочинний режим до смерті.
- І ми маємо “експерта”, який подав суд на Ахметова, нарахувавши 10 млрд. збитків для держави і оспорює формулу, яка не діє. Яке рішення прийме суд? – Суд, звичайно ж, відхилить позов експерта, бо нема цих збитків, ймовірно причепом визнавши методику законною (це була поширина практика судів, коли завдяки фейковим позовам, узаконювались корупційні речі).
Скажіть мені, чиї інтереси відстоює людина що істеріть про “Роттердам плюс”, не вивчивши ситуацію? До кого апелює цими істериками і що намагається досягнути?
Відстоює інтереси держави, апелює до Гройсмана, намагається скасувати Роттердам плюс? – А як Гройсман (який навіть не має на це повноважень) може скасувати те, що навіть не діє?
Ні, перебуваючи в “темноті” і не бажаючи знати правду, а бажаючи істерити, така людина лобіює інтереси одного олігарха, який воює проти іншого, інтереси військового злочинця, який намагається виторгувати імунітет фейковим блокуванням інтереси корупціонерів, які придумали прікольну методику і інтереси Ахметова, який ймовірно може узаконити її через суд.
І цей приклад один з багатьох прикладів, коли суспільство замість користі державі і замість боротьби з корупцією (реальної боротьби шляхом озвучення правильних дій і вимог) стає корисними ідіотами в руках ляльководів.
