Політика та етичні дилеми
Більшість рішень, які приймають політики, носять ознаки етичної дилеми – будь-який варіант матиме негативні наслідки. Пригадується старий китайський фільм, в якому молодий чань-будистський монах підібрав пташеня, що залишилося без батьків. Перед ним постав непростий вибір: згодувати йому черв’ячка – це вбити черв’ячка, не згодувати його – вбити пташеня. В “дорослій” політиці таке відбувається постійно.
Проведімо розумовий експеримент.
У політика є електоральне поле на 100 чоловік і два вибори:
1) Помре 10 виборців, і він втратить підтримку в 45.
2) Помре 20 виборців і він втратить підтримку в 10.
Яке рішення прийме політик? Не поспішайте давати відповідь. Вибір, який ми робимо в моменти етичних дилем, найкраще розкриває нашу сутність. У нашій задачці популіст прийме рішення №2 – його ціль сподобатися більшості (рейтинг), а державник прийме рішення №1 – його ціль зберегти “суспільну угоду” (державу) як єдине ціле.
У цій “суспільній угоді” є ключові моменти, які гарантуються тим, хто її укладає. Згідно з нею громадянин міняє свої обов’язки на права. Існування держави як єдиного цілого – це єдина можливість гарантувати такий “обмін”. Серед усіх прав і свобод, які отримує громадянин, найважливішим є право на життя. Свободу слова можна повернути, свободу совісті відновити, а ось життя вже не повернеш. Тому державник повинен іти шляхом мінімізації втрат життя громадян.
Але є ще один момент. Інколи, популіст не хоче приймати рішення, які ставлять частину його громадян в ситуацію, коли ті ризикують своїм життям. Це ж так не популярно. А державник приймає.
А як же принцип мінімізації втрат життя? Справа в тому, що держава (суспільна угода) – це не фільм, який закінчиться за півтори години. Вона існує трохи довше. Тому державник думає про втрати протягом тривалого часу, а популіст не далі як до моменту наступних виборів, або й взагалі протягом тижня. Тактичне збільшення втрат може призвести до його стратегічного зниження.
Українська історія чудова тому ілюстрація. Відмова від боротьби з більшовицькою Росією зменшила кількість втрат в 1918-1920 роках, але призвела до мільйонів передчасних страшних смертей наступного століття (репресії, Голодомор, світові війни, нова російсько-українська війна…).
