Імунітет від популізму

Гліб Бабіч

У мене гарні новини. Вони остаточно ох**ли.
Подивіться навколо.

Ось «рятівники країни» купують апарати ШВЛ за потрійною ціною у новенькій фірми. Отримуючи з кожного 800 000 гривень веселого профіту. І це поки що ніхто не поліз всередину ста тисяч літаків зі «рятівної допомогою».
Але це не корупція.

Ось депутат від партії рятувальників кладе на карантин і тримає відкритим притон для небожителів під назвою Велюр. Це там, де чай коштує п’ятсот гривень. А чек легко може скласти ті самі 17000, на які тільки що оштрафували самотнього плавця через Дніпро, затриманого дюжиною брутальних поліцейських.
У депутата там просто платний штаб. Депутат в мери готується. Між іншим.
Але це не зневага до закону.

Ось глуха влада ніяк не може почути і прийняти пропозиції по страхуванню медиків.
А підвищення зарплати відбувається безпосередньо – через відос. І закінчується разом з роликом.
Правда, частина медиків уже плюнула і пішла, частина збирається, а решта впираються з останніх сил і мають шанс надірватися. Задарма.
Але це не байдужість.

Ось заривають бізнес, від дрібного до великого. А натомість обіцяють дати грошей у борг. Правда, тільки бізнесу, а не тим, хто зможе споживати його продукцію і послуги. Правда, обіцянки теж закінчуються разом із черговим відео або брифінгом.
Але це не катастрофа.

Ось з 28 квітня перестає існувати банківська таємниця. А все перерахування або отримання грошей понад 5000 ви будете повинні «доводити». Або платити 19% від суми.
Зате «антіколомойський «закон остаточно затролили. Щоб Ігор Валерійович міг отримати з вас всіх грошей. Нічого не доводячи. А МВФ, навпаки, не дав нам грошей, без яких хутровий північний звір не змусить себе чекати.
Але це не грабіж.

Ось з будь-яким військовослужбовцем можна тепер робити все що завгодно. Знижувати, переводити – без його згоди і пояснень. В армію повертається совок, падає реформа харчування, а по чудовому «Армія ФМ» ми скоро будемо слухати «Лебедине озеро». Тому що міністра і його прес-секретаря дратує рок. І все «ось це».
Війна триває – але її сором’язливо ховають за бадьорими і безглуздими шоу. І готують нові «миротворчі розведення». І шукають можливості спілкування з ворогом.
Але це не зрада, і не диверсія.

Ось «безвіз» перетворився в «безвас». Тому що хтось вважає вас рабами. І тепер буде вирішувати – виїжджати вам на роботу за кордон чи ні. Індивідуально. По кожному. Як тільки вироблять прайс.
Тому що порятунок економіки грошима тих, хто виїхав на роботу за кордон – це нецікаво.
Вирішувати – цікаво. Розпоряджатися рабами – приємно.
Але це не плювок в Конституцію.

А на тлі – військовим, волонтерам, лікарям, коротше, усіляким патріотам подовжуються терміни слідства й утримання під вартою. При абсурдності справ і відсутності доказів. При порушенні всіх законів.
Але це не свавілля.

Все це побіжно, і за останній час.

Монолітна влада розділилася на тих, хто відчуваючи смажене має можливість урвати своє – і рве.
І тих, хто не має можливості цього зробити – і сцить. Але репетує благим матом і хитає дерево.
І тих, хто посміхаючись планомірно веде Україну до кінця.

У цьому місці передбачаються набіглі коментатори з криками – «треба ж щось робити», «ви все пиз**те, коли почнете робити – покличте», і все таке інше.

Ні. Якщо більшість не вип’є все до дна – все повториться. Як з війною.
Коли ті, кому «не прилетіло» – стали заперечувати війну. Стали заперечувати все зроблене.
І захотіли «спробувати».
Так ось – вони повинні спробувати. Накуштуватися.
Інакше все повториться знову.

А потім ми все виправимо. Назовсім.
Тому що у мене ще одна гарна новина.
Вся нинішня клоунська конструкція має запас міцності менше, ніж Україна і ми з вами.
Так що – імунітет повинен виробитися. А вакцина у нас вже є.

Автор