Вісті з фронтів. 13.01.2025
Сьогодні, як завжди, основна частина буде по Покровському та Новопавлівському напрямках і на завершення коротка інформація з інших напрямків.
1. На Покровському напрямку, судячи з усього, введення в бій в смузі 2-ї загальновійськової армії (ЗВА) противника ряду частин і з’єднань його 41-ї ЗВА, мабуть, все ж дало певний ефект. Передові частини 27-ї мотострілецької дивізії (мсд) противника, мабуть, за рахунок цього були частково перегруповані на правому фланзі 2-ї ЗВА, частково пересунуті на схід від Покровська, що дало можливість командуванню угрупування військ (УВ) «Центр» ущільнити бойові порядки цієї армії на Покровському напрямку.
В свою чергу, підрозділи 55-ї та 74-ї окремих мотострілецьких бригад (омсбр) 41-ї ОА, що були введені у бій, зуміли прорватися на трасу Покровськ-Межова та перерізали її в районі села Котлине.
Наскільки я розумію, ворог тут діє у двоешелонному бойовому порядку (у першому ешелоні діють батальйони 74-ї омсбр, за ними йде 55-та омсбр, яка час від часу використовує попереду до 1-1,5 своїх батальйонів). Причому основне завдання для цієї групи цілком очевидне. Обійти місто Покровськ якомога глибше з південного заходу і заходу.
Ймовірно, ворог також активно використовує для постійних атак на південь та південний захід від міста підрозділи 433-го мотострілецького полку (мсп) 27-ї мотострілецької дивізії (мсд), придані, очевидно, командуванню однієї з бригад 41-ї ЗВА.
У зв’язку з цим ці сили і засоби противника намагаються просуватися далі в напрямку Солене – Удачне і праворуч по напрямку Вовкове – Котлине.
Свої дії щодо оточення району оборони Збройних Сил України в місті Покровськ з півдня та південного заходу забезпечують також підрозділи правого флангу 90-ї танкової дивізії (тд) противника (239-й танковий полк/тп, 228-й мсп та приданий 67-й стрілецький полк/сп), які намагаються прорватися далі на захід у напрямку Нововасилівка – Успенівка та атакують позиції Збройних Сил України на південний схід від Новоолександрівки.
Якщо в смугах 55-ї та 74-ї мотострілецьких бригад противник має очевидний тактичний успіх (йому вдалося просунутися на північному напрямку та перерізати дорогу на Межову), то ситуація на південь, у зоні 90-ї тд, виглядає для противника не так райдужно. Очевидно, що передові частини 90-ї тд (точніше, її правий фланг) загрузли в боях в районі села Нововасилівка та на північ від ріки Солона і мають там мінімальний прогрес у наступі.
Поки що для розвитку наступу противника з охоплення району оборони ЗСУ в місті Покровськ із заходу та південного заходу це не має критичного значення, але пов’язане з подальшим застосуванням підрозділів 30-ї омсбр зі складу 2-ї ЗВА противника. Адже це ставить перед її командуванням і командуванням УВ «Центр» цілком очевидну дилему – або використовувати її так, як передбачалося спочатку (для нарощування зусиль на південний захід від Покровська в смугах 55-ї та 74-ї мотострілецьких бригад), або вводити її в бій слідом за частинами 90-ї танкової дивізії, які «забуксували» в районі Нововасилівки. Обидва варіанти цілком можливі, адже на даний момент об’єктивна потреба у тому, щоб ворог це зробив і там, і там, існує.
Продовжує загострюватися ситуація в районі села Воздвиженка, окупованого ворожими військами кілька днів тому. Ймовірно, це пов’язано з перегрупуванням додаткових сил противника на цей напрямок (5-та омсбр зі складу 51-ї ЗВА, яка, очевидно, була перекинута сюди після захоплення міста Курахове, де вона явно стала “зайвою” зі збільшенням зусиль противника у смузі 8-ї ЗВА за рахунок поступового введення в бій додаткових підрозділів її 150-ї мсд). Власне, я думаю, цим і пояснюється поява в різних джерелах інформації зі згадкою про певну “значну кількість бронетехніки” противника в районі села Воздвиженка.
На даний момент противнику вдалося значно розширити тактичний клин в районі Воздвиженки і просунутись у бік дорожньої розв’язки на трасі Бахмут-Покровськ (його передові підрозділи вже знаходяться приблизно за 2 км від неї). У цьому сенсі також варто згадати, що ворог ВЖЕ розпочав бої за село Баранівка.
Однак його атаки в напрямку Зеленого Поля та Єлизаветівки, тобто на флангових ділянках цього клину, поки що виглядають малоефективними. Тому насправді цей наступ виглядає саме як вклинення, а не як повноцінний тактичний прорив.
Але сам факт появи на цій ділянці 5-ї омсбр противника (крім неї тут активно діють ще як мінімум два “мотострілецьких полки територіальних військ” – 1452-й і 1438-й мсп) говорить про те, що вороже командування в загальному контексті свого наступу на Покровському напрямку надає певне значення активним (в сенсі атакуючих/штурмових) діям саме на цьому напрямку.
Найімовірніше, воно розглядає їх як такі, що сковують усю систему оборони Збройних Сил України на Покровському напрямку й потенційно здатні сприяти досягненню значних тактичних результатів (наприклад, таких, що дозволять перерізати важливу для ЗСУ рокаду Покровськ-Бахмут у районі згаданої дорожньої розв’язки).
Для проміжної оцінки загальної ситуації на Покровському напрямку, на мій погляд, також варто зробити кілька зауважень:
– На перший погляд, командування ворожого УВ “Центр” для штурму всього району оборони Збройних сил України в Покровську та на прилеглих до нього територіях розгорнуло своєрідну мішанину з частин та з’єднань двох армій – 2-ї та 41-ї – ЗВА. Однак це тільки на перший погляд. Є певний план або, якщо хочете, певна система. В її основі, очевидно, лежить мета пов’язати два цілком конкретних прагнення – наступати на максимально широкому фронті в цих умовах, щоб знайти дійсно слабке місце в обороні Збройних Сил України, і бажання мати можливість негайно (як можна швидше) сконцентрувати свої основні зусилля проти нього.
– У таких умовах цілком очевидними стають своєрідні “ролі”, намальовані командуванням УВ «Центр» противника для обох своїх армій. 2-а ЗВА намагається атакувати практично «скрізь і завжди», тобто діяти якомога ширше, а бригади 41-ї ЗВА використовуються як своєрідний таран у цій смузі відповідно до результатів цих «намацувань».
– Крім того, очевидно, що можливості командування УВ «Центр» щодо дій на Покровському напрямку не вичерпуються силами та засобами виключно цих двох об’єднань. Ми ВЖЕ бачимо, як ворог активно залучає сюди частину сил зі складу 51-ї ЗВА та 90-ї тд. Так, вони діють, скажімо так, на допоміжних і забезпечуючих напрямках, але це дозволяє командуванню УВ “Центр” СКОНЦЕНТРУВАТИ сили і засоби двох інших армій (2-ї і 41-ї ОА) саме в основних секторах і напрямках.
2. Тепер по Новопавлівському (колишньому Курахівському) напрямку.
На даний момент, очевидно, командування УВ «Центр», «Юг» (8-а ЗВА) і «Восток» противника, сили і засоби яких задіяні в наступі на цьому напрямку, м’яко кажучи, якось «по-різному» дивляться на його подальшу реалізацію.
Принаймні у мене складається саме таке враження. Цілком можливо, що я помиляюся, але дії ворога тут явно мають якийсь хаотичний і поспішний відтінок.
На даний момент передові підрозділи зі складу 90-ї тд (задіяні в наступі на цьому напрямку від УВ «Центр») намагаються вести активні атакуючі/штурмові дії в занадто широкій по фронту, як для себе, смузі (про це я писав раніше). Підрозділи зі складу 6-го і 80-го танкових полків (тп) дивізії, посилені 428-м мсп і 67-м сп, намагаються просуватися в напрямках Новоєлизаветівка – Надеждинка, Українка – Ясеневе і діють із рубежу Слов’янка – Петропавлівка в західному напрямку.
Темпи їхнього просування, скажімо так, виглядають мінімальними. Минуло більше тижня відтоді, як це з’єднання відновило інтенсивні наступальні дії на цих напрямках. За цей час після свого початкового успіху (вихід на лінію Слов’янка-Петропавлівка і захоплення села Новоєлизаветівка) в подальшому ворог встиг лише “зачепитися” за Ясеневе і впритул підійти до Надіївки, проте взяти це село ворог поки не може.
Збройні Сили України, щоправда, у цьому напрямку також не особливо “блищать”. Їхні передові частини, мабуть, без особливого опору залишили значну територію між Ясеневим і Слов’янкою, відступивши на дорогу Новотроїцьке-Андріївка та давши передовим частинам 90-ї танкової дивізії противника можливість «закріпити» свої зусилля між своїм центром і правим флангом. Що ж, певна логіка в таких діях є – не сьогодні, так завтра ворог «додушить» Ясеневе і, цілком ймовірно, просунеться далі на Новоандріївку, тому нікому не посміхається опинитися з “провислим” північним флангом між двома наступаючими тактичними групами противника.
Іншими словами, 90-та тд противника продовжує “повільно, але впевнено” повзти вперед на захід досить “розрідженими” бойовими порядками. Але, очевидно, що Збройні сили України на цьому напрямку ще слабші, що, по суті, дозволяє цьому з’єднанню противника все ж таки наступати. У цьому контексті цілком можливо, що рішення командування противника про перегрупування підрозділів 30-ї омсбр зі складу 2-ї ЗВА (про яку я згадував вище) в смугу 90-ї танкової дивізії з метою «гальванізації» наступу цієї дивізії (тобто збільшення її темпів) може отримати свою практичну реалізацію.
У зв’язку з цим також варто сказати, що в цьому питанні вороже командування може певним чином використовувати й 110-ту омсбр (вона наступає між 90-ю мотострілецькою дивізією та 8-ю ЗВА зі складу УВ «Юг»), що діє в одному з ключових для «залишків Курахівського виступу» напрямків від Шевченко (нижн.) на Андріївку. Останнє її просування на кілька сотень метрів у бік Андріївки датується 09.01.2025 року, але якщо її штурмові підрозділи все ж доповзуть до Андріївки і хоча б зачепляться за неї, водночас розширюючи цей клин на північ, то 90-та тд противника явно отримає ДОДАТКОВУ можливість певним чином «сконцентрувати» свої сили в районі Петропавлівки та Слов’янки.
Щодо ситуації на Новопавлівському напрямку варто також відзначити очевидні зусилля командування 8-ї ЗВА противника, яке поступово продовжує нарощувати тиск на наші передові підрозділи у напрямку Курахове – Дачне та Дальнє – Дачне силами своїх 20-ї та 150-ї мотострілецьких дивізій. На цих напрямках ворог вже вів у бій 163-й тп, 102-й та 103-й мсп зі складу 150-ї мотострілецької дивізії, а також 33-й та 255-й мотострілецькі полки зі складу 20-ї мотострілецької дивізії. Ще один полк 20-ї мотострілецької дивізії (судячи з усього, 242-й мсп) намагається “згорнути” оборону ЗСУ вздовж річки Сухі Яли в районі на північ від Костянтинопільського).
Що стосується південного флангу “залишків Курахівського плацдарму”, то очевидно, що передовим підрозділам комплекту сил і засобів противника, що діють під загальним керівництвом командування його 29-ї ЗВА зі складу УВ “Восток” (частини 36-ї мотострілецької бригади, 39-ї мотострілецької бригади зі складу 68-го армійського корпусу, частини сил 114-ї мотострілецької бригади зі складу 51-ї ЗВА та 57-ї мотострілецької бригади зі складу 5-ї ЗВА), вдалося перебратися на північний берег річки Сухі Яли в районі Янтарного і навіть закріпитися там. Однак їхні вперті атаки в районі сіл Зеленівка та Сухі Яли не призвели до подібного результату.
Поки що ЗСУ продовжують утримувати Дачне (і відповідно шматок дороги Донецьк-Запоріжжя на ділянці Дачне-Улакли) і навіть дорогу між Дачним та Янтарним. Тому у них ще є можливість провести плановий і організований відхід із цих самих «залишків Курахівського виступу», нехай і з важкими ар’єргардними боями.
На даний момент у мене складається певне враження, що ворог ще не вирішив форсувати оточення наших підрозділів зі складу тактичного угруповання, яке продовжує оборонятися в цих самих “залишках” (наприклад, продовжуючи МАСОВАНІ атаки в напрямку Зеленівка – Улакли або додавши таких далі на захід у напрямках Ясна Поляна – Розлив, Роздольне – Богатир), а просто витіснити їх з цього району, фронтально нарощуючи тиск у смузі 8-ї ЗВА.
І до речі, таке рішення цілком може бути пов’язане з дуже повільним просуванням ворожих частин 90-ї танкової дивізії та 110-ї мотострілецької бригади по лінії Слов’янка-Петропавлівка та в напрямку Шевченко (нижн.) – Андріївка, чиї СИНХРОННІ та одночасні дії з діями бригад УВ «Восток» мають кардинально важливе значення для успішної реалізації такого роду оточення.
Поки що мені важко здогадатися про причини такої розбіжності в діях противника, оскільки їх може бути одразу кілька, зокрема:
– Недоліки в управлінні та забезпеченні взаємодії сил і засобів зі складу відразу трьох УВ ( «Центр», «Юг» і «Восток»).
– Недостатній рівень боєздатності в окремих частинах і підрозділах противника або в усіх відразу, чи, як варіант, їх кількісна нестача.
– Спроба «замаскувати» підготовку чергової спроби оточення демонстративними діями «з фронту».
І так далі. Думаю, наступний тиждень у цьому плані багато чого прояснить.
3. І на закінчення кілька коротких відомостей з інших напрямків:
– На Времіївському напрямку командування УВ «Восток» наполегливо продовжує реалізацію свого плану з захоплення Великої Новосілки, зокрема, передові підрозділи 127-ї мотострілецької дивізії зі складу 5-ї ЗВА противника ведуть вперті бої за дорогу Велика Новосілка – Успенівка в районі між Новосілкою та Времівкою (до сих пір їм не вдалося вийти далі ЗА дорогу). Крім того, на північ від Великої Новосілки противнику (судячи з усього, підрозділам 37-ї мотострілецької бригади, зі складу 36-ї ЗВА, за підтримки деяких підрозділів 336-ї окремої бригади морської піхоти\обр МП) вдалося розширити зону свого «контролю» в районі населеного пункту Новий Комар.
Однак, по суті, ворог вже завершив охоплення Времівки та Великої Новосілки з півночі, сходу, півдня та південного заходу, і найближчим часом слід очікувати якогось “рішучого штурму” Великої Новосілки, Времівки та Нескучного, які досі утримуються Збройними силами України.
– На Краматорському напрямку 98-й повітряно-десантній дивізії (пдд) противника за підтримки 4-ї омсбр зі складу 3-ї ЗВА та 200-ї омсбр зі складу 14-го армійського корпусу (АК), а також низки штурмових підрозділів так званого «Добровольчого штурмового корпусу» (ДШК), вочевидь вдалося досягти рішучого тактичного успіху в районі міста Часів Яр. Її передові підрозділи зайняли частину Північного району та району «Десятка».
– Схожа ситуація, судячи з усього, є і в Торецьку. Штурмові підрозділи 1-ї та 9-ї омсбр противника зі складу його 51-ї ЗВА близькі до повного захоплення центральної частини міста. Фактично селище Кримське та якась частина міста на його півночі досі залишаються під контролем Збройних Сил України, але противник продовжує атакувати у західному та північному напрямках. Атаки 132-ї омсбр противника на південь від міста в напрямку Неліпівка – Леонідівка поки що не мали успіху.
– На Куп’янському напрямку противник (підрозділи 69-ї мотострілецької дивізії 6-ї ЗВА) значно розширив свій плацдарм на річці Оскіл у районі Дворічної (фактично вже взявши під контроль половину населеного пункту) та просунувся на східну околицю села Західне. Що характерно, як я припускав раніше, ворог також намагається просуватися по дорозі Дворічна-Куп’янськ у південному напрямку в бік Кіндрашівки.
Фото: Генштаб ЗСУ
