Рік преЗЕдентства. Економіка

На порозі економічної катастрофи

Після зупинення активної фази бойових дій на Донбасі у 2015 році минула влада заклала підвалини для відродження економіки та підвищення рівня життя українців.

Починаючи з 2016 року, збільшувалися темпи економічного зростання.

У другому кварталі 2019-го, коли відбулася зміна влади, темпи зростання становили 4,6%.

Зеленський під час виборчої кампанії обіцяв кінець «епохи бідності». Після виборів до парламенту, де «Слуга народу» отримала однопартійну більшість, Зеленський заявив, що економіка зростатиме на 5-7% на рік. Однак менш ніж за рік його президентства економічне зростання змінилося стрімким погіршенням ситуації в економіці, яке почалося з перших місяців діяльності монобільшості та її уряду. Президент та його команда показали свою нездатність реагувати на ризики в українській та світовій економіці.

З кожним місяцем правління Зеленського залишена «попередниками» спадщина вичерпується, а економіка втрачає конкурентні переваги і точки зростання. Ще до початку пандемії коронавірусу держбюджет почав «тріщати по швах», ставлячи під удар субсидії населенню, видатки на охорону здоров’я, армію, освіту.

За даними Держказначейства, станом на 27 березня, коли пов’язані із Covid-19 обмежувальні заходи або ще взагалі не вплинули на ситуацію або вплинули мінімально, план доходів до державного бюджету був виконаний лише на 83,4%, а недобір порівняно з планом сягнув 39,6 млрд грн.

За даними Рахункової палати, дефіцит держбюджету 2019 року – 78 млрд грн – найгірший результат за останні 5 років.

При цьому в Законі про держбюджет на 2020 рік базові соціальні показники, передовсім прожитковий мінімум, суттєво занижено – станом на 1 січня 2020 року його визначено на рівні 2027 грн. Водночас уряд у п.8 прикінцевих положень закону про держбюджет 2020 р. визнав, що реальний розмір прожиткового мінімуму становить 4251 грн. Таким чином влада визнала, що вдвічі занизила показник прожиткового мінімуму, від розміру якого обраховується чимало різних соціальних виплат.

Збільшення дефіциту бюджету утричі означає закриття діри в бюджеті за рахунок збільшення запозичень до 300 млрд грн. Це означає понад $10 млрд додаткового боргового навантаження на тлі перспективи подальшого обвалу національної валюти.

За даними Рахункової палати, у 2019 році видатки держбюджету не були виконані на 29,6 млрд грн. У тому числі

• на програми соціального захисту населення на надання пільг, субсидій і допомоги окремим категоріям громадян – на 8,3 млрд грн
• на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі видатки проведені – на 2 млрд грн менше плану. Причина – несвоєчасність прийняття і запровадження порядку виплати пільг у грошовій формі.

Не забезпечено своєчасного і повного розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку між адміністративно-територіальними одиницями й інвестиційними програмами і проєктами регіонального розвитку. У 2019 році на впровадження цих проєктів перераховано на 1,7 млрд грн менше, ніж планувалося.

Малий бізнес втрачає перспективи розвитку

За даними Opendabot, за 2019 рік зареєструвалося лише 312,2 тис. нових підприємців – це на 15% менше, ніж у 2018 р. Динаміка змінилася на негативну саме після президентських виборів. Основна причина занепаду малого бізнесу – Закон про реєстратори розрахункових операцій (за власний рахунок ФОПи мають купити і підключити реєстратори розрахункових операцій. Витрати малого бізнесу на це оцінюються в 22 млрд грн. Крім цього, влада запропонувала для малого бізнесу «систему доносів» – кешбек тим, хто поскаржиться в податкову на підприємців на неправильність чи відсутність фіскального чека).

Пандемія коронавірусу може добити малий бізнес. Дозвіл ФОПам не сплачувати ЄСВ у березні-квітні 2020 року зекономить підприємцям лише 2078 грн (1039х2), що неможливо порівнювати з втратами ФОПів через карантин і відсутність продажів. Пільга ж з ЄСВ поширюється лише на самого підприємця, але не на найнятий персонал.

Загальна кількість зареєстрованих ФОПів на початок 2020 року – 1 млн 876,6 тис.

Влада вбиває промисловість

З жовтня 2019 року почалося падіння в промисловості. За результатами 2019-го воно було ще порівняно незначним (-0,5%), але у 2020-му наростає – за січень-лютий вже -3,1% (до аналогічного періоду 2019 року).

Спад промислового виробництва до відповідного періоду попереднього року:

• у вересні – 1,1%,
• у жовтні –5%,
• у листопаді-грудні – 7,5-7,7%.

З початку 2020 року промисловість продовжила падіння — на 5,1% у січні (а в деяких регіонах – 10-15% й навіть 26%).

У січні-квітні 2019 року промвиробництво на 7,1% перевищувало показники за відповідний період 2015-го. Виробництво в сільському господарстві у 2019 році було на 11% більшим, аніж у довоєнному 2013-му.

З кожним місяцем криза охоплювала дедалі більше галузей економіки. Темпи зростання ВВП у 4 кварталі 2019 року знизилися до 1,5% проти 4,6% у 2 кварталі – тобто коли Зеленський став президентом. У січні 2020 року вперше з 2015 року в Україні відбулося падіння ВВП (за даними Мінекономіки – на 0,5%). У січні 2020 року був зафіксований спад у транспорті на 4%, у сільському господарстві (тваринництві) – на 0,7%.

Промисловість України залежить у тому числі й від зовнішньої кон’юнктури на основні експортні товари (передовсім, чорні метали), але промисловість потерпає також і від законодавчих змін нинішньої влади.

Так, пакет законів «про податковий терор» (закони 1209-1, 1210), зокрема, передбачає різке підвищення ренти на залізну руду, розширення прав податківців щодо визначення суми податків (при цьому особиста відповідальність податкових інспекторів за незаконно нараховані податки і штрафи скасовується), застосування правила «ділової мети» (доцільність експортних операцій) – що може суттєво вдарити по українському експорту, темпи якого і так загальмувалися майже вдвічі (з 9,4% в 2018 році до 5,8% у 2019 році, а за січень 2020 р. зростання ще менше – 2,3%).

Ці закони також вбивають і ІТ-галузь, оскільки запроваджують додаткове оподаткування (18%) на прибутки від ІТ-послуг за кордоном.

По промисловості вдарила і штучно створена криза на ринку тютюнових виробів. Після ухвалення законопроекту 1049 (в інтересах нардепа від СН А.Холодова) основні тютюнові компанії України суттєво скоротили виробництво.

Енергетична безпека в небезпеці

Після зміни влади розпочалося обвальне скорочення видобутку ключових для забезпечення енергобезпеки країни енергоресурсів.

Так, після зростання порівняно із минулим роком видобутку газу в Україні у січні-травні на 4,2%, з червня розпочалося скорочення видобутку, темп якого стрімко зростав (з -0,5% у червні до -5,7% у грудні 2019-го). За перші два місяці поточного року видобуток газу в країні також нижчий на 3%, аніж в аналогічний період минулоріч.

Внаслідок лобізму представників команди Зеленського почав стрімко зростати також імпорт електроенергії, який у листопаді 2019-го сягнув рекордних 666,5 млрд кВт•год. Як наслідок, за підсумками надзвичайно теплого листопада Україна вперше за багато років виявилася чистим імпортером електроенергії.

Видобуток енергетичного вугілля в Україні у грудні 2019 року був, за даними Держстату, на 36,6% меншим, аніж у грудні 2018-го. У січні-лютому 2020 року видобуток вугілля залишався на 28,5% меншим, аніж в аналогічний період 2019-го.

Сільське господарство – з лідерів до…?

Навіть у сільському господарстві, яке вже давно є драйвером зростання ВВП і експортних надходжень, ситуація погіршується.

З одного боку, в Україні черговий рекорд врожаю зернових – 75 млн тонн. Але цей урожай був у прямому і переносному сенсі посіяний ще до зміни влади. Натомість з 4 кварталу 2019 року і в агросекторі розпочалося скорочення виробництва: у жовтні, листопаді та грудні воно було меншим, аніж у ті самі місяці торік – на 6,7%, 18,5 та 14,4% відповідно.

Зокрема в умовах, коли з початку року сільське господарство навіть скоротило виробництво (хоча в січні минулого року воно демонструвало зростання), за даними Рахункової палати досі не почалося фінансування бюджетних програм з надання фінансової підтримки галузі на 200 млн грн. А експортерам за січень-лютий 2020 року було відшкодовано ПДВ на 4 млрд грн менше, ніж у січні-лютому 2019 року.

Інвестнепривабливість

Зеленський обіцяв реформи, які мали сприяти притоку іноземних інвестицій в Україну вже восени 2019 року. Натомість ухвалені в режимі скаженого принтера зміни до законодавства не збільшили приток інвестицій і створили додаткові проблеми. Тим часом Україна стрімко втрачає інвестиційну привабливість та відлякує іноземних інвесторів.

У рейтингу Світового банку та компанії Pricewaterhouse Coopers (PWC) «Paying-taxes», в якому оцінюється простота сплати податків у 190 країнах світу, Україна посіла 65 місце, тоді як у 2018 році посідала 43 місце.

У рейтингу сприйняття корупції від Transparency International Україна опустилася на 6 позицій порівняно з попереднім роком.

Криза держфінансів

Державні фінанси у глибокій кризі. За даними Рахункової палати, план доходів держбюджету у 2019 році не виконано майже на 38 млрд грн — це найбільше з 2015 року.

У грудні 2019 року дохідну частину держбюджету вдалося наповнити лише за рахунок зростання частки наперед сплачених податків. Їх сума збільшилась до 9,4 млрд грн, хоч у грудні 2018 року йшлося лише про 3,9 млрд грн.

З початку 2020 року триває недофінансування закладених у бюджеті програм. Зокрема, за даними Рахункової палати, лише за січень-лютий 2020 року на 22,2 млрд грн не проведені видатки загального фонду Державного бюджету.

Недофінансовано 3,5 млрд грн – 24,8% усіх запланованих видатків, передбачених на забезпечення діяльності Збройних Сил, закупівлю і ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання.

Кінець «епохи бідності» і початок злиднів

За останній рік було втрачено темпи підвищення соціальних стандартів і доходів українців, які було задано у 2015-2019 роках у надзвичайно складних умовах російської агресії.

З весни 2015 року 4 роки поспіль в Україні стрімко підвищувався рівень доходів громадян, причому як у гривневому, так і валютному вимірі:

• мінімальні заробітні плати з 2015 до 2019 року були збільшені майже у 3,5 разу (з 1218 грн у 2015 до 4173 у 2019-му);
• середня заробітна платня у травні 2019, коли відбулася інавгурація Володимира Зеленського, була у 2,5 рази більша, аніж у травні 2015-го року;
• середня пенсія у 2019 році (понад 3 тис грн) була майже удвічі більшою, аніж у 2015-ому (1581 грн);
• за час президентства Порошенка середні заробітки українців навіть у перерахунку на єдину європейську валюту зросли майже у 1,7 разу (від €212 у березні 2014-го до €340 у березні 2019 року);
• у понад півтора разу зросли за цей період доходи працівників бюджетної сфери: в освіті — з €161 до €253, в охороні здоров’я — з €148 до €226;
• з червня 2015-го по червень 2019-го середня заробітна платня в освіті зросла у 2,7 разу. Базова ставка учителя другої (найнижчої) категорії з червня 2015-го по червень 2019 року зросла у 2,9 разу (з 1,55 тис. грн до 4,46 тис. грн);
• завдяки пенсійній реформі з 2016 по 2019 рік середні пенсії в України зросли майже вдвічі – з 1,7 до понад 3 тис грн. А навесні 2019 року відповідно до норм законодавства було в повному обсязі проіндексовано пенсії усім українським пенсіонерам.

За рік після зміни влади динаміка позитивних змін у соціальній сфері та зростанні рівня життя громадян дедалі більше втрачається.

Індекс економічної спроможності населення України у грудні 2019 року був на найнижчому рівні, починаючи з серпня 2019 року, коли було сформовано монобільшість «Слуги народу» у парламенті.

З осені 2020 року в Україні триває зниження реальних заробітних плат. Наприклад, за даними Держстату, в листопаді (10687) 2019-го та січні 2020-го (10727 грн) розмір середньої зарплатні був нижчий або на рівні жовтня 2019-го (10727) та вересня (10687 грн) 2019 року. На тлі продовження зростання цін це означає початок зниження реальних заробітних плат.

Замість обіцяного підвищення до 4 тис. доларів заробітних плат учителям відмовилися виконувати навіть ухвалену в липні 2019 року постанову №822 про підвищення заробітних плат учителям на 20-70%. Натомість бюджет на 2020 рік передбачає підвищення заробітної платні вчителям лише на 9,5% – тобто приблизно на рівні інфляції.

Заборгованість із виплати заробітної платні в лютому 2020 року досягнула 3 млрд 34 млн грн і на 16,1% або 420 млн перевищила показник лютого 2019 року. Причому заборгованість зростає за рахунок економічно активних підприємств, де вона за рік збільшилася на 465 млн грн – з 1,44 до 1,9 млрд грн.

На початку 2020 року ще й почалося стрімке знецінення гривні: із 23 грн/дол. наприкінці грудня до понад 28 грн/дол. у березні 2020 року.

Прихований секвестр соцпрограм

Обсяг соціальних видатків у бюджеті на 2020 рік закладено навіть менший, ніж у 2019 році. Щоб приховати це, в уряді передали Мінсоцполітики фінансування тих соціальних програм, на які у 2019-му 64,8 млрд грн виділялися напряму з Мінфіну. Ідеться про субвенції місцевим бюджетам на виплату соціальних допомог різним категоріям населення та надання пільг і субсидій на паливо. Крім того, у бюджеті Мінсоцполітики на 2020 рік збільшено порівняно з 2019-м підтримку Пенсійного фонду на 5,1 млрд грн.

Але витрати на всі програми Міністерства соцполітики без урахування підтримки Пенсійного фонду заплановані в розмірі 120,8 млрд грн проти 134,5 млрд грн, закладених у 2019 році. Тобто відбувається зменшення видатків на понад 10% – і це ще без урахування інфляції.

В ухваленому восени 2019 року і підписаному Зеленським законі про верифікацію виплат закладено норму про можливе стягнення з людей коштів навіть за раніше надані субсидії. У результаті лише за перші два місяці 2020 року, за даними Рахункової палати, було недофінансовано на 7 млрд грн видатків бюджету на житлові субсидії, пільги та інші виплати уразливим верствам населення. Причому витрати на субсидії у 2020 році і так заплановані на 10,4 млрд грн менші, ніж були закладені на 2019 рік. Крім того постановою уряду №878 від 20 жовтня 2019 року базову норму плати за послуги ЖКП з 1 травня 2020 року підвищено на третину: з 15% до 20% середньомісячного доходу домогосподарства.

30 березня другий уряд Зеленського змінив макроекономічний прогноз і не приховує, що ситуація надалі буде лише погіршуватися:

• прогноз інфляції збільшено з 5,5% до 8,7%,
• середньорічного курсу гривні – з 27 грн до 29,5 грн за долар
• прогноз по ВВП понижено до падіння на 3,9% замість зростання у 2018-2019 роках на 3,4-3,2%.
• очікується збільшення безробіття з 8,1% до 9,4% та зниження середньомісячної зарплати – з раніше планованих 12,5 тис. грн до 11 тис. грн – що з урахуванням інфляції навіть нижче, аніж було восени 2019 року.\