Дистанційна освіта – цінне надбання чи непотріб?
Одні з найкращих фізиків країни звернулися до Президента Зеленського з відкритим листом з приводу дистанційного навчання, що нині триває в рамках проєкту Всеукраїнська школа онлайн.
Знаєте, мене навіть не стільки засмутила кількість помилок, що пре з тих уроків про білих ведмедів в Антарктиді чи електромагнітну хвилю. Мене вражають коментатори, які пишуть, що хтось там має право на помилку, що, якщо не подобається, зроби сам, краще б допоміг, критикувати всі можуть тощо, тощо, тощо.
Коли Ви винаймаєте будувати багатоквартирний будинок спеціаліста, Вам важлива його кваліфікація. Досвід. Дипломи та дозволи. Роки навчання. Ви не берете аби кого, тому що у випадку помилки будь-яке з виправдань – зроби сам, краще б допоміг і т.і. – звучать абсолютно безглуздо.
Особливо на фоні можливих жертв.
Людство і стало таким розумним, бо виникли спеціалізації та поділ праці, а на особливо відповідальні посади не приймають “людей з вулиці”. Виникли терміни “експерт”, “професіонал”, “спеціаліст” тощо.
Так, і експерти, і професіонали, і спеціалісти МАЮТЬ ПРАВО на помилку, як і будь-яка людина.
Вони усвідомлюють її ціну і наслідки.
Вони.мають.право.на.помилку.
Але не на систематичні помилки.
Тому що це вже не спеціаліст, а аферист.
Незважаючи на регалії.
Одинична помилка не є свідченням глобальних проблем.
Систематичні помилки – однозначний маркер тотальної некомпетентності.
Не можна збудувати будинок, якщо ти не знаєш послідовності дій та складу цементного розчину, навіть якщо ти тямиш в марках цегли. Ти можеш продавати цеглу, але не будувати будинки, де житимуть люди.
“Вчителі волонтерять”, “створили уроки в стислі строки”, “вночі монтували, щоб зранку запустити в ефір” – це не є виправданням для дистанційної освіти.
Дистанційна освіта – це складний процес із жорсткими процедурами з постійним контролем.
Саме тому вона дозволяє:
– обрати найкращого вчителя на всю країну (а не того єдиного, що проживає в містечку чи селі);
– вивірити матеріал перед записом, записати, передивитися, віднайти помилки, перезаписати, змонтувати (а не допустити кілька помилок і не зважати на них, бо ніхто більше цього уроку не побачить);
– дякувати слухачам за віднайдені ОКРЕМІ помилки і вдосконалювати продукт (а не розповідати про те, що кожен має право на СИСТЕМАТИЧНІ помилки та присоромлювати усіх, хто критикує).
Дистанційна освіта – це дорогоцінний камінь, який без правильної обробки є звичайним сміттям, якого в ютьюбі – хоч греблю гати. І спосіб реалізації зараз в Україні якраз і перетворює цінне надбання в непотріб.
Ба більше, я вкотре підкреслю, – не тільки вчителі винні.
Їхня роль – важлива, але в рамках виробництва продукту в дистанційній освіті – недостатня.
Можна класти цеглини, але саме майстер має контролювати процес і узгоджувати дії кількох каменярів, контролювати надійність зведених і вимагати переробити халтуру.
Так і тут.
Мене обурює, що або розповідають, що вчителі невинні, або ж навпаки, що винні тільки вони.
Ні, друзі, має бути відремонтована чи перероблена вся система підготовки уроків до випуску в ефір. Вчитель, режисер, оператор, монтажер, методист, експерт, фокус-група, яка переглядає “сирі” лекції, мають працювати як команда.
Тож, що?
Критикам пропонували долучитися до розробки і контролю якості уроків?
Тримайте прізвища.
А тепер я маю питання: чому при задумі онлайн-уроків, принаймні з фізики, організатори не звернулися до цих людей, більшість з яких викладають багато років, мають достатній рівень компетентності, аби не верзти маячню на камеру, і банально ніколи б не відмовили принаймні в контролі якості продукту, оскільки всі вони і так душею й тілом весь час вболівають за якість природничої освіти в країні?
В мене все, далі текст листа:
“Президенту України
В.О. ЗЕЛЕНСЬКОМУ
Копія: Міністерство освіти і науки України
Громадська спілка «Освіторія»
Шановний Володимире Олександровичу!
Внаслідок пандемії COVID-19 і оголошеного карантину ми – науковці, освітяни та батьки учнів – високо оцінюємо Ваше особисте піклування про сферу освіти. Мається на увазі запровадження за Вашою ініціативою масового дистанційного навчання школярів через канали телебачення.
Усвідомлюючи стратегічний характер такої форми навчання, хотіли б допомогти в її реалізації, що викликано першим досвідом проведення телеуроків, насамперед, з фізики і астрономії, які засвідчили: не все, на жаль, вдалося підготувати на належному рівні.
Це тим більш прикро, що у педагогіці діє той же «медичний» принцип «не зашкодь». Він особливо важливий для світоглядних наук, якими є фізика і астрономія і до викладання яких треба підходити надзвичайно серйозно, коректно впроваджуючи і використовуючи наукові поняття, адже змінити неправильно сформовані у школярів уявлення дуже складно.
ЗМІ вже повідомляли про неприпустимі фактичні помилки, допущені на дистанційних уроках з різних предметів. Ми ж у відповідності до нашого роду занять маємо на увазі уроки з фізики для 11 класу, які наочно довели, що використання сучасного обладнання і ІТ можливостей не спроможне
компенсувати недостатній рівень викладання навіть усталених понять.
Водночас, виявилося, що телеуроки були позбавлені редагування та контролю з боку МОН, що очевидно нехай і при побіжному ознайомленні з відеоматеріалом.
Тому вважаємо за потрібне наголосити, що організація масового дистанційного навчання має спиратися на такі принципи, як:
– ретельний відбір учителів (викладачів);
– якісна підготовка уроків (навіть за браку часу);
– обов’язковий перегляд кінцевого продукту фахівцями.
При цьому ми виходимо з того, що дистанційне навчання у нашій країні, відомій своїм високим ступенем підготовки айтішників, має гарні перспективи для розвитку. Більше того, такий спосіб навчання не можна розглядати як щось тимчасове чи шлях до медіа-популярності.
Навпаки, йдеться про надання учням необхідної педагогічної і методичної допомоги, причому не тільки тим, хто з певних причин не має можливості отримати в школі повноцінні знання, а всім, хто цього прагне.
З іншого боку, на диво швидко і в цілому ефективно організованими телеуроками розпочався, справді, грандіозний соціальний експеримент, завдяки якому ми отримали і позитивний досвід: коли вчителі з своїм наявним рівнем кваліфікації «вийшли з класу» в простір ТБ, перед нами постала досі прихована проблема реального падіння загальної професійної підготовки самих вчителів, особливо природничих дисциплін. Цей спад розпочався не сьогодні і не помічати його неможливо.
Отже, відновлення змістового рівня вивчення природничих предметів має стати окремим актуальним напрямом реформування освіти в Україні, позаяк зрозуміло, що без ґрунтовної підготовки вчителів жодні зміни у методиках чи засобах навчання не дадуть суспільству очікуваного результату.
Виходячи з вищенаведеного, звертаємось до Вас, пане Президенте, з проханням зробити усе від Вас залежне, аби навести лад у цій сфері, і навчання в Україні припинило бути формальністю. Воно має повернутися на рейки отримання повномасштабних за змістом і доступних за формами знань, коли природничо-наукова та інженерно-технічна освіта знову набуде престижу, оскільки саме вона виступає гарантом технологічного розвитку нашої держави, чого ми так палко бажаємо.
Зі свого боку, запевняємо Вас у нашій повній готовності долучитися до відповідної роботи в частині відбору викладачів для телеуроків, їхнього (уроків) експертного супроводу, обговорення змісту і форм навчання, оперативного редагування учбових онлайн-програм тощо.
Зокрема, на нашу думку, було б доцільним дати доручення МОН України створити із залученням Відділень НАН України комісії, які б контролювали матеріали, призначені для цієї мети.
З щирою повагою,
Віцепрезидент НАН України
академік НАН України А.Г. Загородній
Голова Наукового комітету
доктор фіз.-мат. наук О.К. Колежук
Академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України
академік НАН України В.М. Локтєв
Президент Астрономічної асоціації України
академік НАН України Я.С. Яцків
Президент Українського фізичного товариства
доктор фіз.-мат. наук І.О. Анісімов
Голова Ідентифікаційного комітету
член-кореспондент НАН України С.М. Рябченко
Директор Інституту фізики конденсованих систем НАН України
академік НАН України І.М. Мриглод
Завідувач відділу ННЦ «ХФТІ» НАН України
академік НАН України О.С. Бакай
Завідувач відділу ФТІНТ ім. Б.І. Вєркіна НАН України
академік НАН України М.Ф. Харченко
Директор ДНУ «Київський академічний університет»
член-кореспондент НАН України О.А. Кордюк
Завідувач лабораторії ІФКС НАН України
член-кореспондент НАН України Ю.В. Головач
Завідувач відділу ІТФ ім. М.М. Боголюбова НАН України
член-кореспондент НАН України В.П. Гусинін
Завідувач відділу ІТФ ім. М.М. Боголюбова НАН України
член-кореспондент НАН України Б.І. Лев
Завідувач відділу ІФ НАН України
член-кореспондент НАН України А.М. Негрійко
Завідувач відділу ІТФ ім. М.М. Боголюбова НАН України
член-кореспондент НАН України Ю.О. Ситенко
Завідувач кафедри КНУ імені Тараса Шевченка
доктор фіз.-мат. наук, професор С.Й. Вільчинський
Завідувач кафедри КНУ імені Тараса Шевченка
доктор фіз.-мат. наук, професор igor_dmitruk@univ.kiev.ua І.М. Дмитрук
Завідувач кафедри КНУ імені Тараса Шевченка
доктор фіз.-мат. наук, професор ivchenko_v@univ.kiev.ua В.М. Івченко
Завідувач кафедри КНУ імені Тараса Шевченка
доктор фіз.-мат. наук, професор ndef.office@gmail.com І.М. Каденко
Провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України
доктор фіз.-мат. наук Г.М. Морозовська
Завідувач кафедри КНУ імені Тараса Шевченка
доктор фіз.-мат. наук, професор victor.reshetnyak@gmail.com В.Ю. Решетняк
Завідувач лабораторії Інституту теоретичної фізики
ім. М.М. Боголюбова НАН України
доктор фіз.-мат. наук С.Г. Шарапов
Учитель Харківського фізико-математичного ліцею No 27,
Заслужений вчитель України
кандидат фіз.-мат. наук imgelf@gmail.com І.М. Гельфгат
Головний науковий співробітник Інституту модернізації
змісту освіти НАПН України,
Заслужений вчитель України
доктор пед. наук b_kreminskyi@ukr.net Б.Г. Кремінський
Доцент ДНУ імені Олеся Гончара
кандидат фіз.-мат. наук olegorl1@gmail.com О.Ю. Орлянский
Учитель Фізико-математичної гімназії No 17 м. Вінниці
Народний вчитель України pasichov@edu.vn.ua Ю.Я. Пасіхов
Контактна е-адреса: vfa@nas.gov.ua”
Переможемо.
