Зеленский, почему Коломойский не сидит?

Светлана Самборска
Светлана Самборска

16 тысяч правок уже насовали коломоськи в антиколомойский законопроект. Контора пишет.

Кто-то удивлялся, почему сразу у цілому не проголосовали, почему в первом чтении только.
Что это? Глупость? Или договорняк?
Честно говоря, равновероятны оба варианта.

Но если глупость, то у Зеленского есть простой, быстрый и эффективный выход из положения.
Арестовать Коломойского за кражу депозитов вкладчиков ПриватБанка и рефинанса НБУ, предоставленного ПриватБанку.



Зеленский, почему Коломойский не сидит?


Татьяна Худякова
Татьяна Худякова

Наши неугомонные слуги народа, которые, как известно, с детства за МВФ, внесли в антиколомойский закон рекордное количество правок. Около 16 000. И это еще не конец, судя по прогнозам. Причем программа «Законотворець» может работать с ограниченным количеством правок в 2-3 тысячи. Чтобы сравнить, к законопроекту о земле предложено около 4-х тысяч правок, и в сязи с этим его рассмотрение перенесли с 6 февраля на 30 марта.

Я так подозреваю, что система ляжет тупо от охулиарда правок и рассмотрение законопроекта комитетом отложится до лучших времён. То есть нытьём, мытьем и катаньем их таки вынудили принять этот законопроект, но не всё так просто..

Они, конечно, все против Коломойского и за Украину.
Они, конечно, бдят исключительно за интересы страны.
А то, что процесс затягивается, так это не корысти ради, а удовольствия для, и никоим образом не связано с бубновым интересом Бени вернуть банк или денежкав толику малую.
Кроме того.
Текст законопроекта уже согласован с МВФ, его нужно принимать в целом. Но у нас традиционно сила есть, и воля есть, а вот силы воли чёто нету. Политической воли прижать за гланды ручных шлюх Бени и Медведчука, которым мудрый нарид мандаты раздал. И поэтому закон тупо саботируют. Причём это было ожидаемо с той самой минуты, когда прозвучало в первый раз «дефолт – это не страшно».

Та вопроса нет, многие из нас хорошо помнят нестрашный дефолт 98-го, и как в один день твои сбережения за всю жизнь превращаются в пыль. Только самое «нестрашное» во всей этой ситуации то, что ни один инвестор и ни одна международная финансовая организация не вложит в Украину ломаного цента. Потому что никакие теоретические прибыли не компенсируют риска, что завтра их деньги вернут бывшим хозяевам через механизм «компенсации».

И для примера – дефолт в Аргентине. В 1998 году ВВП на душу населения в Аргентине был $9 тысяч. В 2018 году, через 20 лет, — $11,6 тыс. (учитывайте разницу того доллара и нынешнего). То есть экономика страны в течение 20 лет после дефолта стоит смирно и не развивается вообще. Аргентина до сих пор не может договориться с кредиторами, которых кинула при дефолте, как предлагает сделать Коломойский.

Так что улыбаемся и машем.
Рано радовались, Беня из тех типочков, что не успокоится, пока последний гнутый шекель не отберёт.

Сидите дома, бойтесь вируса, а дефолт и голод – это не страшно. В Палермо грабят супермаркеты, интересно, что будет у нас.


Тарас Чорновіл
Тарас Чорновіл

А хто казав, що вони посварилися? Зеленському тільки б кредит випросити, а там нехай Бєня все, що забажає, назад забирає. Історія з “антиколомойським законом” дуже показова. Найперше, він і так не є вироком для олігарха. Бо компенсація через портновські й продажні суди замість зворотнього повернення вкраденого країні – це його завдання оптимум. Сам банк був потрібний найперше для того, щоб поміняти керівництво й відкликати всі позови проти нього дорогенького. Але після успішного чи програшного етапу переговорів із МВФ на НБУ підуть нові атаки. Й я не впевнений, чи сам же Зеленський не нанесе остаточний удар.

Але навіть такий закон, який у першому читанні проголосували на минулому позачерговому засіданні в Раді, для олігарха неприємність і значне ускладнення. Він не має певності, чи не перекупить його вихованця якийсь інший олігарх. А тоді закон може й справді запрацювати, й згадані там “міжнародні експерти” можуть виявитися геть не прихильними до Коломойського. А саме вони проводять аудит націоналізації й права на компенсації. Тому бореться за “все і відразу”. І питання в тому, чи не є ці дії скоординованою виставою для наївних (?) керівників МВФ.

Давайте згадаємо той день 30 березня. Тоді фатально порушували регламент десяток разів. І з призначенням міністрів, яких уже провалили перед обідом. Отже, не було вже більше кандидатів, а їх раптом взяли й обрали по обіді. І сама друга серія позачергового була абсолютно незаконною. І голосування на ній за цілком черговий земельний закон… Там суцільні порушення у всьому. І єдине, в чому регламент раптом не порушили, а уважно прислухалися до коломойчиків, – це щодо банківського закону. Очікувалося, що його проголосують ще до обіду без жодного обговорення, як і всі інші проекти. Але тоді тільки скоротили термін подачі альтернативних проектів, про що вже ніхто й не згадував. А за пару годин закон таки проголосували, але тільки в першому читанні. І не стали тільки цього єдиного разу порушувати регламент.

А далі все пішло, як по нотах. Пишуть, що там уже 13 тисяч поправок. Це вже демонстративний цирк від олігарха й виклик для всієї країни. Але чи для Зеленського. Допустивши такий результат, маємо лише два варіанти:

1. Йти й далі (тільки щодо цього проекту) за регламентом і розглядати правки десь із пів року або й довше.
2. Піти на пряме порушення регламенту й проголосувати закон, без якого МВФ ні про що й говорити не стане, без розгляду поправок.

З першим варіантом усе ясно – повна безнадія, параліч влади, дефолт і т.д. У виграші тільки Коломойський. А за другим сценарієм усе складніше. Бо якщо змова наявна, то ми гарантовано програємо, але у виграші вже будуть двоє: Коломойський і Зеленський. За процедурою ad hoc можна змінювати процедуру для чітко визначеного переліку регламентних норм. Тут це не проходить. Але я думаю, що якраз цього разу про регламент забудуть і проголосують за один раз. А далі закономірне звернення в КСУ (або й до адміністративного судочинства) й скасування закону через порушення законної процедури. От тільки рішення суду буде вже після отримання траншу. Або після відмови…

Поки бачу розбіжність між Коломойським і Зеленським не в принципових підходах, а в тривіальному: Коломойський хоче ПриватБанк, компенсації та дефолт. ПриватБанком може й поступитися за згадану вище послугу. Зеленський хоче грошей МВФ і не хоче дефолту, а в усьому іншому заперечень не має. Принаймні, таке враження виникає від уважного спостереження за цією брудненькою грою.

Є, щоправда, й один цілком прийнятний для України сценарій, про нього напишу іншим разом. Але його, це вже точно знаю, не оберуть.


Дмитро Вовнянко
Дмитро “Калинчук” Вовнянко

16381 поправка до закону в якому 16095 слів.

Антиколомойський закон уже увійшов в історію…

* * *

Поляков, Бондар, Чорний, Василевська-Смаглюк, Дунда, Демченко, Дубінський – це прізвища нардепів, які торпедують антиколомойський закон президента Зеленського.

Сукупно вони подали 15 732 поправок до закону – 96% від усіх.

ВСІ були обрані від партії «Слуга народу».

При цьому голова партії Корнієнко заявляє, що розколу в партії нема.

Це як розуміти? Зеленський НЕ ХОЧЕ прийняття антиколомойського закону і співпраці МВФ?
Чи таки час розбиратися Зеленському з ЗЕкомандою?

 

Поділитися:
Share

Усі відео