Ми боїмося ЗА НИХ, а не ЇХ

Tetyana Kohanovska
Тетяна Кохановська

Так. Не сприйміть за ейджизм, будь ласка. Але хочу написати про віковий аспект карантину та супутньої йому паніки. Бо дедалі виразніше бачу дуже прикру картину плутання причинно-наслідкових зв’язків.

Відпочаткова стурбованість убезпеченням літніх людей в альтруїстично налаштованих громадян поступово перетворюються на фобію в широкого загалу. Масова свідомість потроху вже забуває, чому саме в умовах епідемії концентрувалася на літніх людях.

Всі ці обурені написи про стареньких в аптеках\магазинах, без масок і з недотриманням дистанції. Це ок, але не забувайте, чому ми це пишемо – бо боїмося ЗА НИХ, а не ЇХ.



Насправді, з огляду на те, що літні люди якраз переносять хворобу здебільшого важко, шанс зловити ковідку від літньої людини на вулиці чи в магазині невеликий. Натомість діти та підлітки, скажімо, частіше переносять хворобу безсимптомно чи субклінічно. Отже, шанс вхопити заразу від життєрадісного малюка чи енергійного підлітка з чудовим самопочуттям і без жодних ознак захворювання – статистично значно вищий.

Поділитися:
Share