Коронавірус і карантин як форс-мажор
У Раді зареєстрували законопроєкт про коронавірус
16 березня 2020 р. в Верховній Раді зареєстровано законопроект №3219 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусной хвороби (Covid-19)”, який парламент розгляне 17 березня.
Законопроєкт зареєстровано 16 березня і передано на розгляд керівництву та Комітету.
Зокрема, проект передбачає внесення юридичного факту введення карантину в перелік форс-мажорних обставин.
Торгово-промислова палата: Карантин – не є форс-мажором. Форс-мажором можуть стати його наслідки
За останній час до Торгово-промислової палати України збільшилась кількість звернень у зв’язку зі спалахом коронавірусу у світі, а також з ухваленням рішення Кабінету Міністрів України про ведення карантину на загальнонаціональному рівні з 12 березня 2020 року.
Засвідчення форс-мажорних обставин Торгово-промисловою палатою України є однією з функцій, передбачених Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 року №671 та Статутом ТПП України, також дану функцію мають право виконувати уповноважені нею регіональні ТПП.
Слід зазначити, що відповідно до законодавства України, засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на підставі загальних ситуацій та/або введених/діючих режимів не передбачається. Однак, засвідчення форс-мажору у зв’язку з введенням карантину існує, але необхідно розуміти чи призвела дана обставина до конкретних обмежуючих заходів та наслідків, які могли стати причиною унеможливлення виконання зобов’язань.
Одночасно для засвідчення обставин непереборної сили, які можуть виникнути в конкретному випадку, необхідна наявність низки передумов.
Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше обставин, зазначених у ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов’язання таким чином, що унеможливили його виконання у передбачений термін.
Тому, крім обставин конкретної ситуації, слід оцінити умови договору.
Умови договору, як правило, включають положення про форс-мажорні обставини з переліком фактів, які сторони визнають як такий, і правовими наслідками його настання.
Наявність у переліку таких подій, як «епідемії», «надзвичайна ситуація», «обмежуючі дії влади» посилює позицію, але сторона все одно повинна довести, що коронавірус або заходи для боротьби з ним вжиті на рівні державної влади є форс-мажором.
Надані заявником документи для засвідчення форс-мажорних обставин мають свідчити про:
- надзвичайність таких обставин;
- непередбачуваність обставин;
- невідворотність;
- причинно-наслідковий зв’язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов’язань.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин встановлюється Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (далі – Регламент).
Відповідно до Регламенту, форс-мажорні обставини засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим через наявність таких обставин.
Заява про засвідчення форс-мажорних обставин за встановленою формою (відповідно Додаток№№1,2,3,4 до Регламенту) подається за підписом керівника підприємства, організації та з відбитком печатки підприємства, або за його дорученням – довіреною особою. Заява фізичної особи подається за її підписом особисто або за її дорученням – довіреною особою. До кожної заяви додається окремий комплект документів.
У заяві, зокрема, зазначається, які саме зобов’язання за договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом не можуть бути виконані у встановлений термін внаслідок настання форс-мажорних обставин; конкретні форс-мажорні обставини, на які посилається заявник з посиланням і наданням доказів таких обставин; початок їх виникнення і термін дії, та інші належні відомості.
Слід зазначити, що не вважаються форс-мажорними обставинами у будь-якому випадку: фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.
Звертаємо вашу увагу, що стороні, яка посилається на форс-мажор, рекомендується звернутися до компетентного органу (ТПП) країни, де виникла форс-мажорна обставина, який видає відповідний документ (сертифікат або свідоцтво), та пред’явити його контрагенту згідно умов договору.
За консультацією у конкретному випадку можливо звертатися до Дирекції правового забезпечення діяльності ТПП України за наступними контактами.
Додатково:
Андрій Гук: Пасажири мають право на примусове повернення коштів від авіакомпанії
Форс-мажор звільняє авіакомпанію від компенсацій, але не від повернення вартості квитка.
Якщо авіакомпанії пропонують тільки перенести дату чи повернення вартості квитка за умовами тарифу (добровільне повернення), то знайте, що у вас є право відмовитись від перенесення дати та вимагати примусового повернення коштів.
Це авіакомпанії скасовують рейси через рішення органів влади, а не пасажири відмовляються від квитка.
