О бедной госслужбе замолвите слово

Тут на днях новость проскочила, никто на нее внимания особо не обратил на фоне бронежилетов в Ватикане. Ну значит я напишу.

Наш главсамокатчик анонсировал сокращение в 2020 году госаппарата на 10%. Надо думать, у многочисленных представителей целевого электората, которым много лет вкладывали в пустые головы нехитрую мысль, что во всех их бедах виноваты жирующие чинуши, инициатива должна вызвать если не восторг, то уж точно сплошное одобрение и рост подозрительно быстро подуставших рейтингов.

Я ни дня в жизни госслужащим не был, но так уж получилось, что немножко знаю, что там да как. Так что свои 1,5 копейки вставлю.

Начну, пожалуй, с того, что количество чиновников в Украине на душу населения вполне себе среднеевропейское – один чиновник на что-то около 170 граждан. Ну качества этих самых чиновников касаться не будем – больно уж неоднозначно получится. Потому как на одном полюсе окажутся отдельные (но не все) высокие должностные лица с зарплатами выше западных совершенно непонятно за какие такие заслуги. На другом же – армия средней и мелкой бюрократии с довольно смешными зарплатами и немаленькой ответственностью (и подследственностью), которые ездят на метро и в маршрутках и привычно тянут свою лямку. Согласитесь, что 5-8 тысяч – это ни о чем, учитывая, что, например, вакансий кассира по 9-11 тысяч, грузчика по 11,5 или уборщицы по 8800 в Киеве пруд пруди. При этом разброс отношения к делу чиновников тоже зашкаливает – от полного пофигизма, просиживания штанов/юбок и взяточничества до вкалывания на износ без выходных и отпусков. Впрочем, как и в любой другой отрасли и в любом другом деле у нас в стране.

Сейчас скажу кое-что, и можете начинать кидаться тапками. Если уж мы хотим, чтобы госслужба хоть худо-бедно функционировала, то хуже реформаторских сокращений тут разве только кампании борьбы с корррррррупцыей.
Поясню.

Как вы думаете, кто станет козлом отпущения во время антикорррупцыонных битв? Кого кинут на жертвенный алтарь? С вероятностью процентов в 90 – самого честного/наивного, который тут всем жизнь портит, нормально ж пацаны по таксе работают, а этот дурак все бесплатно делает. Значит будет коррупционером, ага. Или вот правдолюб в отделе завелся, людям жить мешает, считает зачем-то какие-то траты, сует нос не в свое дело, сетевуха ему за 80 баксов не нравится, нежный какой. А тут как раз очень удачно сокращение грядет. Вообще хорошо, даже рудименты совести можно не напрягать, ведь этого идеалиста-реформатора не посадили, а уволили по сокращению.
Очень удобно, знаете ли.
Это к тому, что под нож сокращения опять попадет лучшая часть чиновничества. А вы как думали? Чего ему этого умника тут держать? Еще сам дураком будешь на его фоне выглядеть.

Отдельно доставила в премьерском анонсе цифра 10%. Вот ведь именно на 10 – не на 8, не на 17, не на 9,34. На 10. Удобно, конечно, пустым головам проще в память врежется. А почему тогда не на 20? Или на 50?
Еще вопрос – а собственно кто и как считал? Что-то у меня подозрения, что подсчеты проводились не иначе как по широко известному методу Дубилета. Не видел я никаких обоснований – почему именно столько, каких органов власти коснется сокращение, по какому принципу, каковы возможные риски.

Кстати, а в Кабмине тоже каждого десятого уволят? А среди министров? А кого? На соломинках будете тянуть? В покер сразитесь? Или в бутылочку? А если десятым окажется например сам Гончарук? Или там только уборщиц коснется?

А, да, уволенных же заменят некими загадочными IT-инструментами. Это «Дія», что ли, этот инструмент? Угу, это как к сайту сделать приложение в «Плей Маркете» и назвать это диджитализацией. Кстати, что там с этой вашей диджитализацией, пацаны? Когда документы через сканер и файнридер перестанем гонять, а? Как там документооборот электронный поживает? Сократили на одну бумажную копию? Или появилось пару новых?
Хотя с таким подходом лучше бы обойтись без жыжытализации. Бо все будет как всегда – «реформаторский» фасад и дырявая начинка. Можете спросить у «великого реформатора» Федорова, который всех безопасников уволил и «ничего не случилось». Конечно, не случилось. Рассказать-то кретинам о том, что там случалось, уже некому. Нет ведь никаких рисков. Один сплошной эффект Даннинга-Крюгера на марше.

И да, когда в результате сокращений неизбежно заваливалась реальная работа, потом «реформаторы» вынуждены были заново набирать людей. Всегда. Причем зачастую похуже прежних, и зачастую двоих вместо бывшего одного.

Как реформаторски сокращали и укрупняли министерства, а теперь их снова инновационно разделяют, помните? Ну вот, собственно, вполне яркий пример. С сокращением потом будет так же.

Такие мелочи, как выплаты выходного пособия уволенным и источники этих самых выплат, я так понимаю, «великих технократоров» не волнуют. Если они вообще подозревают о существовании этих норм в законодательстве.

Ну и дабы меня не обвинили в том, что критиканствую, не предлагая альтернативы. Думаю, что для лучшего функционирования госслужбы в Украине ее будет достаточно сократить всего лишь на один «Квартал-95».

Популізм цифровий і не дуже

Прем’єр Гончарук в інтерв’ю для УП розлився в компліментах до президента Зеленського. Такого не було навіть в часи Януковича, – навіть тоді прем’єр Азаров не співав про президента таких солодких пісень. Дослівно:

«президент дуже розумний… хороший менеджер і доволі мудра людина… І це та оцінка, яку я постійно насправді поширюю абсолютно у всіх аудиторіях».

Паралельно сталася інша подія. Отой самий прем’єр Гончарук заговорив про зменшення державного апарату на 10%. Доречне питання – а чому лише на 10%? А чому не на 20%? А не на 30%? Питання аж ніяк не марне. Зменшення кількості чиновників – це, серед іншого, банальне збільшення черг до віконець у відповідних установах. Доречне питання – зменшення кількості чиновників є обґрунтованим?

Насмілюся нагадати. У ІІІ кварталі 2019 року було не зменшено, а збільшено кількість державних службовців на 1444 особи. А вже у IV кварталі пішов протилежний процес – кількість службовців зменшили на 10140 осіб. Чому їх зменшили? Переконаний, тут уряд буде апелювати до славнозвісної «діджиталізації». Але от лихо!

Широко розпіарений портал державних послуг «ДІЯ» – це не нововведення, це переведення в електронну форму вже існуючого реєстру. Тобто так, сам факт того, що в електронку підтягнули якийсь обсяг даних, сам собою виглядає гарно, якби не одна деталь. Розумієте, кожен електронний додаток – це по факту звичайний реєстр, який просто забили в електронний формат. Решта – нюанси якості роботи самої електронної платформи. Тут, до речі, до «ДІЯ» чимало питань. Але знову таки але. Реєстри, забиті в «ДІЯ», були створені за президента Порошенка. Ба більше, їх переводити в електронну форму почали теж за Порошенка. Нагадаю. «Дуже багато всього робили, навіть впроваджували – і воно працювало. Але про це мало хто знав», – сказав про часи Порошенка чинний міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Який, до речі, ще в листопаді 2019 року повідомив, що на портал «ДІЯ» і на навчання персоналу бюджетних коштів не виділено. А відтак все відбувається за класикою – скільки грошей виділено, така і «ДІЯ». Ну, супермаркети теж додатки створюють, це ж ніхто не називає модним словом «діджиталізація»?

Простіше. Ігри в інтернет-додатки – явно не підстава для скорочення держслужбовців. І от знаєте. Мені було б чхати на скорочення тих держслужбовців, якби я колись не бачив от таке саме «скорочення кадрів» на металургійному заводі. Коли по факту це призвело до масового звільнення майстрів і бригадирів і, як похідне, до падіння якості виробництва. Бо функції управлінців тупо переклади на майстрів на місцях, а в них і доти роботи не бракувало. В умовах держави це виглядає ще більш зловісно. Про черги до віконець я вже написав. А є ще більша проблема – час виконання певної послуги.

Розповіді про цифровізацію тут – чистий блеф. Бо ще раз повторюю, за кожною цифровізацією стоїть певний реєстр, який треба перебити в електронний вигляд. Так от, за майже півроку перебування у владі уряду Гончарука реєстрів таких опрацьовано – нуль. По факту нинішня «діджиталізація» здійснюється на здобутках часів Порошенка. А кількість держслужбовців скорочують за принципом «а от хочу стільки і стільки скорочую». Без жодного обґрунтування. Аби по телевізору виглядало гарно. А те, що це відіб’ється на людях у недалекому майбутньому, кого це цікавить?

Все це означає дуже прикру ситуацію. Уряд Гончарука займається популізмом у чистому вигляді. Ба більше, цей уряд так захопився задоволенням бажань президента Зеленського, що гарні звіти він ставить вище за реальний стан речей. А президент Зеленський навіть не розуміє того, що відбувається. Чим все закінчиться? Це гарно знають ті наші громадяни, хто пережив 90-і. А тим часом прем’єр Гончарук співає президенту солодких пісень знову і знову.

«Я профан в економіці»… «Президент має примітивне уявлення про економічні процеси»… Можна довго сперечатися, говорив це Гончарук чи ні. А от чи відповідають ці твердження правді, схоже, зрозуміло.