Навіщо Нацгвардії розвідка?
Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін огорошив заявою – у законопроекті «Про розвідку», який ВР щойно прийняла за основу, передбачено створення розвідницьких органів в структурі Національної гвардії України. Характерна деталь – у законопроекті №2412, авторства президента Зеленського, про Національну гвардію згадується лише в загальних фразах. А от у варіанті, який роздали депутатам перед голосуванням, в переліку суб’єктів системи воєнної розвідки зазначені (ч.2 статті 9):
«підрозділи розвідки органів військового управління та військових частин Національної гвардії України, що в межах визначених законодавством повноважень здійснюють діяльність із метою розвідувального забезпечення застосування Національної гвардії України».
Простіше кажучи, Верховна рада голосувала не за той законопроект, який висить на її сайті.
Народні депутати вже заговорили, ніби йдеться виключно про забезпечення тактичної розвідки НГ в зоні ООС. Мовляв, підрозділи Нацгвардії не визначені розвідувальним органом. Але тут звертають на себе увагу кілька деталей.
По-перше, підрозділи Нацгвардії законопроектом визначені як суб’єкт системи воєнної розвідки на рівні з підрозділами розвідки ЗСУ. Але. Історія вже знає приклади взаємодії підрозділів МВС і ЗСУ у зоні АТО, коли підрозділи МВС по факту командуванню ЗСУ не підпорядковувалися, спілкувалися з ним через представників і виконували накази виключно керівництва МВС. Найбільш відомий такий приклад – Іловайськ. Очевидно, підпорядковуватися ГУРу ЗСУ підрозділи НГУ не будуть. Існуватимуть дві паралельні структури.
По-друге, диявол ховається в деталях. А деталь – формулювання «органи військового управління НГУ». За чинним законодавством, органом військового управління може бути оперативно-територіальне об’єднання НГУ, на які розбита вся Україна. Але. Існує ще й поняття «Головний орган військового управління НГУ», яким є… власне Головне управління НГУ. Тобто за законопроектом власні органи розвідки отримують як ГУ Національної гвардії так і оперативно-територіальні управління НГУ.
Що це нам нагадує? Правильно, структуру розвідки у Збройних силах. У всьому світі існує поділ на розвідки: політичну (ЦРУ, МІ-6, СЗР України) і військову (відповідні управління генштабів). Україна ж матиме зразу дві військові розвідки – в структурах ЗСУ і МВС. При чому в МВС військова (!!!) розвідка існуватиме паралельно з кримінальної розвідкою Нацполіції і розвідницькими підрозділами Держприкордонслужби.
Віталій Шабунін як істинний антикорупціонер у цій новації зразу ж побачив корупційну складову. Мовляв, розвідка – це ще й окремий секретний бюджет і представництва за кордоном. Мовляв, тепер Аваков розвернеться на всю душу щиру. Не буду згадувати про свіжий конфлікт між Шабуніним і нардепами Бужанським і Дубінським, яких пов’язують з олігархом Коломойським. Не буду згадувати й те, що Авакова з Коломойським також пов’язує чимало подій минулого, і що згаданий нардеп Дубінський відкрито називає Авакова наступним прем’єром, що явно дратує спільноту грантоїдів, до якої належать і Шабунін, і чинний прем’єр Гончарук.
Військова розвідка хоч у ЗСУ, хоч у НГУ має цілком конкретне призначення – дослідження армії противника. Питання – за якою армією шпигуватиме розвідка НГУ? Очевидно, за Збройними силами України. Не секрет, наразі не має Зеленський опозиції більш потужної ніж ветеранська спільнота. Не секрет, ветеранській спільноті сильно співчувають тісно зв’язані з нею діючі службовці ЗСУ. ЗСУ бісять розведення сил. Очевидно, на Банковій всерйоз бояться «заколоту генералів». І не безпідставно. Ніколи ще ЗСУ не були такою потужною силою, якою стали в останні 5 років. Проте. Якби Зеленський знав історію, він би мав згадати, як російський Тимчасовий уряд у вересні 1917 р. озброїв більшовиків, аби відбитися від бунту Корнілова, – а за пару місяців більшовики знесли Тимчасовий уряд.
Монстр створений проти примарного «путчу військових» має всі шанси накинутися на самого Зеленського. І радіти тут нічому.
