Нація не збирається розумнішати
Не смішно.
І зовсім не радує те, що все відбувається так, як і передбачали порохоботи на виборах Президента України.
Кількість управлінських і політичних помилок “нової влади” перетнула критичну межу і вже почала реально негативно впливати на життя країни та окремо кожної людини. А з другої сторони, запас міцності, який лишився після попередньої влади, практично закінчився, і тому на сьогодні вся система центральної влади пішла в рознос.
Косметичними методами ситуацію все рівно вже не врятувати, тому агонія буде продовжуватися в геометричній прогресії. Якщо, звичайно, політично-економічна українська еліта між собою не договориться і не прийме консолідоване рішення про те, що ситуацію треба рятувати. Тому що тих, хто виграє в хаосі, не буде, – постраждають всі. Хоча стан Руїни після кожної спроби стати на шлях цивілізованого розвитку – це вже звичний шлях еволюції для українців.
В новий Майдан я вірю дуже мало.
В прозріння тих, хто голосував за зелену владу, я вірю ще менше, і мене зовсім не радують ті одкровення зебілів, які все частіше появляються в ефірі. Це не прозріння помудрівших виборців – це плач і стогін рабів, які продались за пусті обіцянки і навзамін получили розчарування від їх невиконання. І тепер роблять винним того, хто їх не виконав, а не себе – за те, що проявили відверту тупість, жадібність і недалекість. І вибрали до влади відвертий непотріб, ворогів і аферистів.
Нація загалом не порозумнішала і навіть не збирається цього робити.
Наступні вибори не будуть нічим кращі за попередні.
Кожні вибори в силу специфіки українських реалій тільки все більше і більше знищували і знищують самосвідомість нації та свідомість кожного громадянина, все більше опускали і опускають рівень політичної культури виборців, який і так відпочатку був невисокий.
І на сьогодні ми маємо вкрай змаргалізоване, заполітизоване до абсурдного рівня суспільство, в якому повністю перемогла лівацько-босяцько-рабська національна ідея існування. А в головах населення в абсолютній більшості зформована викривлена, перевернута і хаотично-абсурдна модель суспільних відносин і розуміння балансу обов’язків/прав громадян.
Базис держави – громадянська активна і розумна позиція, самосвідомість і відповідальність громадянина – в більшості виборців практично знищена.
Україну спасе тільки глибока реформа політичної системи, яку, на жаль, нема кому робити. І немає для цього видимих і явних умов.
