Вибірковий склероз МЗС чи неузгоджена брехня
Тут явно хтось або бреше, або маніпулює. Сьогодні в парламенті міністр закордонних справ Пристайко прокоментував повідомлення нашого посольства в Ірані про виключення теракту як причини катастрофи літака.
Якщо ви пам’ятаєте, секретар РНБОУ Данілов у інтерв’ю сказав, що це була санкціонована усіма дія посольства для “заспокоєння іранської сторони” та доступу експертів до місця падіння літака. Цей публічний пасаж сам по собі був дуже дивний.
А ось що сьогодні відповів депутатам Пристайко:
“Я як міністр закордонних справ приношу вибачення за дії посольства. Дійсно, це була перша реакція в стані шоку, який пережило наше посольство, прибувши на місце, де загинули наші люди. Посольство зробило невелику помилку в тому, що воно подало офіційну інформацію від іранської сторони, не вказавши, що це за інформацією іранської сторони”.
Фейспалм. Ну хоч би вже узгоджували фінальну позицію.
Так буває, коли брешуть, не домовившись про те, як брехати. Секретар РНБО Данілов заявив учора чи позавчора, що заява посольства України в Ірані – це було щось подібне до ситуації зі справою Бабченка. Тоді умисно запустили фейкову інформацію для благої цілі. Цього разу це було безглуздям, але саме таку позицію дуже чітко артикулював Данілов. Говорив він це чітко стосовно заяви посольства, що вони виключають терористичний акт. Секретар РНБО стверджував, що саме влада з Києва (брав відповідальність на себе особисто) доручила посольству розмістити некоректне повідомлення.
Сьогодні міністр Пристайко на питання про цю заяву заявив, що це була помилкова дія самого посольства в екстремальних умовах:
“Вони розмістили це повідомлення, забувши сказати, що це повідомлення за інформацією іранської сторони”.
То був прямий наказ з Києва чи власне помилкове рішення посольства?
Щоб не тримати інтриги повідомлю, як усе було насправді. Інформацію маю перевірену, бо працював у галузі, й моя посада в керівництві парламентського комітету у закордонних справах прирівнювалася до посади заступника міністра закордонних справ із відповідною поінформованістю. Контакти зберігаю.
Отже, посольство взагалі нічого не розміщувало. Воно лише оперативно, детально й чесно інформувало МЗС про всі деталі. Самостійного сайту посольство не має. Його сторінка в інтернеті може адмініструватися як самим апаратом посольства, так і напряму з міністерства. Сайт повністю контролюється міністерством. Посольство не має права самостійно розміщувати ЖОДНОГО повідомлення політичного характеру чи інформацію високого значення. А цього разу повідомлення на сайті було розміщено взагалі без участі посольства виключно працівниками центрального апарату міністерства. Знаю, що в посольстві про її появу взнали лише тоді, коли навколо цього вибухнув скандал.
З дитинства пригадую приказку: “Брехнею весь світ обійдеш, а назад не вернешся”. От би хтось доніс цю істину нашій брехливій і злодійкуватій зеленій владі…
* * *
Дивлюся звіт міністра закордонних справ перед Радою і розумію, що в нас нема міністра. Взагалі нема! Він за Конституцією поряд з президентом є другою людиною, яка має право офіційно говорити від імені держави. А він навіть на прості питання боїться чи не може відповісти, елементарних речей, яких йому не написали, не ризикує коментувати. Це дика ганьба. Так соромно за повну руїну близького й рідного мені міністерства!
Він цілковито уникав відповіді на питання пов’язані з РФією. А повний абсурд відбувся, коли Герасимов з ЄС запитав про статус, запрошення та організаторів і рівень зустрічей Зеленського під час “візиту” до Оману. Питання виникло, бо Офіс президента офіційно повідомив, що це був не відпочинок, а саме міжнародний візит. Пристайко промукав, що в міністерстві вже є запит від ЄС, він на нього дасть відповідь, а зараз у нього нема документів і паперів, завдяки яким він би міг відповісти. Вони зовсім ідіоти, чи нас ідіотами вважають?! Ну це ж уже навіть не дитячий садок! Офіційний візит президента – це екстра важлива подія, яка готується МЗС під прямим керівництвом самого міністра. Саме міністри двох країн (а не їхні підлеглі) узгоджують усі деталі візиту, його програму тощо. Потім надають вказівки підлеглим забезпечити лише технічні деталі.
І раптом нашого міністра розбив вибірковий склероз…
Ми ж уже живемо не в європейській Україні. Ми живемо в Малоросії – країні московсько-путінського типу. Тому в нас міністр навіть думки не припускає, що можна сказати, що в Офісі президента тупо й примітивно збрехали, тож жодного офіційного візиту не було. І взагалі ніякого візиту не було, а була лише поїздка на тривіальний відпочинок у дуже дорогому готелі й подалі від очей українців. Якби хтось із російських візитерів не сфотографував Зеленського в Омані, то нам би й досі брехали, що він нікуди з Києва не виїжджав. Натомість міністр принижується й відбріхується, “позичивши очі в Сірка”. Мені за це соромно. А тим, хто все це шмаття привели до влади?
