Технології змінюються, алгоритм – ні

“Кукол дергают за нитки,
На лице у них улыбки,
И играет клоун на трубе…” © Машина часу.

Туземців білі люди підкуповували брязкальцями – вимінювали золото на відволікання уваги за блискітки чи оковиту. Технології змінюються, алгоритм – ні.

Дивіться…

Ввечері (за новомодною тенденцією) в мережу зливають компромат (підслуханий Гончарук), пів вечора чорти розповідають, як вони хочуть зробити Гончарукові “а-та-та”, а соцмережі гудять “відставлять\не відставлять”, “піде\не піде”, “страшне чи не страшне сказав”. А варто було б говорити про те, що хтось підслуховує з метою політичного шантажу нараду в будівлі уряду. Російська операція? Швейцарська бабушка влаштувала розборки? Та байдуже! На якому рівні знаходиться наша національна безпека, якщо будь-хто може чудить таку дискотеку? А хто у нас гарант національної безпеки? Хоча… какая разніца.

В понеділок вперед ногами винесли іномовлення. Для левової частки народонаселення взагалі пройшло непоміченим. Ні, об’єктивно – очі не бачать, то й серце не болить – продукт був не для внутрішнього користування, але багато рефлексій було на рівні експертного і NGO-середовища, що тихцем влада вбила дієвий інструмент? Дороби, зроби краще, посиль, але лиши функцію. Ні – мікроскопом будуть шурупи в стіну забивати. Ну, в принципі, какая разніца?

Інтернету повідомили, що Аднаглазнікі в рейтингу ростуть – 100% народ ломанувся перевіряти. Афіши Сюткіна розклеїли… “Так а може Гончарук все ж трішечки економіст?”… 100500 версія, що буде із українською комісією по катастрофі в Ірані… Одні генерують білий шум, інші коментують його.
Аборигенам вагонами відвантажують брязкальця.

Що забирають натомість?
Увагу – вона розпорошується, голови просто не спроможні втримати концентрацію в какафонії.
Бажання групуватися – відчуття, що треба кудись бігти є, а розуміння КУДИ БІГТИ немає = розгубленість.
Конструктив – замість реагувати на проблему в її першоджерелі люди, яким важлива Україна (а не пліснявіла Малоросія), не генерують свій порядок денний, вони ледь встигають на водоспад факапів.
Акценти – в день пам’яті героїв ДАПу обговорювати камасутру жаби і гадюки за наслідками підслухування кувікання жаб? Ви серйозно?

Ласкаво просимо до театру, маріонетки…

Кукол дергают за нитки,
На лице у них улыбки,
И играет клоун на трубе.
И в процессе представленья
Создается впечатленье,
Что куклы пляшут сами по себе.

Ах, до чего ж порой обидно,
Что хозяина не видно:
Вверх и в темноту уходит нить.
А куклы так ему послушны,
И мы верим простодушно
В то, что кукла может говорить.

Як там казав Маестро, “всьо в порядкє – падаю!”