Це вже історія не про хор імені Верьовкі й мила

Елена Подгорная
Елена Подгорная

Есть два момента, которые для меня важно осветить.

Первый.
Многие спрашивают, зачем мы таскаем этот номер “квартала” и так бурно реагируем?
Пардон, а что? Нужно это вот всё не замечать? Не реагировать? Должна быть какая-то обратная связь у клоунов под куполом парламента с общественностью?
Или пусть думают, что всем это нравится, как их поклонникам? Что это нормально, все хавают.
То у меня для вас грустные прогнозы. Так можно проснуться малороссии с толстым черенком от лопаты в жопе. И с обратной стороны этой лопаты блинов не будет. Ибо зачем?
Так вот тогда реагировать будет несколько поздноватенько.
И если не реагировать на травлю политических оппонентов дорвавшихся до власти КВН и “ихнюю бабушку”, то кто потом наши жопы будет от пропасти оттаскивать? Кто будет рисковать, борясь с коррупцией и разграблением страны?
Серьёзно думаете, что для этого мотивации гражданства и зарплаты достаточно?

И второй.
Меня бесит обесценивание травли человека. Вот это “ну да, некрасиво получилось, но над всеми шутят, это юмор такой… И что там дом? Пустой, не жилой, ещё себе построит, в Лондонах же нормально платят…”
Поставьте себя на место того, кого вот так травят. Потому что есть разница между травлей, угрозами и даже очень низкосортным юмором и высмеиванием.
Когда после угроз происходят определённые действия. А потом клоуны позволяют себе смеяться над пожаром и здоровьем человека – это не высмеивание. Это угрозы и травля.
А дом – возьмите и постройте. Потом мы его подожжём и посмотрим, как оно воспринимается – очень болезненно или обыденно. На уровне сломанного ногтя. Приклеим. Ещё один построим…



“Относитесь к другим так, как хотите, чтобы относились к вам” © не дословно.


Alexandr Noinets
Alex Noinets

Нє, ну так а шо? Я не пам’ятаю, щоб Рошен випускав на ринок цукерки “Юля” зі смаком лайна. Магазини Рошен ніяких акцій та знижок на день депортації Саакашвілі не робили. А могли б, да? Знижка 50% на чурчхелу.

Тому що якби вони таке зробили – їм 3,14да. Їх просто почали б громити, і ніхто б не міг нічого сказати. Ну самі в’ї*алися тому що.

А тут шо?

Народний депутат від партії влади Юзік Корявченко прийшов до бюджетної організації, яка знаходиться в орбіті фінансової підтримки Мінкульту, і змусив цю бюджетну організацію працювати на користь олігарха. Коломойський прізвище цього олігарха. А майданчиком для цього перформанса стало підприємство, яке належить Зеленському через його підлеглих Шефірів.

Якщо це не політично інспірована корупція, то я й не знаю навіть.

А шо, ні? Якщо ні, то давайте Зеленський вийде і щось нам скаже про цей факт.

Не скаже? Ну значить, тоді ми вільні інтерпретувати його поведінку будь-яким логічним методом.

Найлогічнішим методом є те, щоб зрозуміти, що Зеленський – пєтрушка Коломойського, і він все буде для нього робити і нічого проти нього.

І це вже історія не про хор імені Верьовкі й мила. Це історія про НБУ, Приват і про всі комерційні та інвестиційні історії в країні.

Поділитися:
Share

Share