Наш Марш

Гліб Бабіч

Завтра, 14 жовтня о 16:00 в Києві, в Парку Шевченка стартує Марш Захисників “Ні капітуляції”.
Без варіантів.

Для мене – точно без варіантів.
Коли я йшов на війну, в мене було солодке почуття власної, абсолютної правоти (тобі воно знайоме, правда?). За п’ять з гаком років війни воно не покидало мене ні на секунду.

Зараз я піду на марш з точно таким же почуттям. Правота моя підтверджується реакцією “протилежної сторони”. Істерикою і брехнею.

Ось вчора “хороший” Арахамія зробив завершальний, яскравий і характерний мазок в портреті нинішньої влади.
По суті, нічого нового. Брудна хвиля вкидань про нашу з тобою “проплаченість”. Єдине, що в тихому сказі може протиставити нам вся ця шобла.
Однак.

Давид людина тонка і розумна. І він пішов далі.
Він сказав, що 95% нас на Віче стояло “з ідеологічних міркувань”. А 5% – за гроші.
“Може бути, російські платять, може – Петро Олексійович. Або хтось ще”, – так було сказано.

І всі відволіклися і кинулися, хихикаючи, обговорювати “дурного” Арахамію. Мовляв, який сенс платити 5%, якщо 95% прийшли безкоштовно? Нерентабельно ж!
І мимохідь проковтнули головне.

Тепер поясню простими словами.
Головною метою було навіть не накинути на Порошенка в вилці “платить він або росія”, ототожнюючи їх як союзників.
Ви і я – головна мета.

Тому що за його словами виходить, що 5% – це якраз нормальні люди, які просто вийшли заробити.
А 95% – ідейні негідники і вороги своєї країни.
Чому?
Так вам же ясно сказано – платить росія. Вони допускають, що платить росія.
І ви – не воїни, які воювали, гинули і калічилися у війні з цієї самої росією.
Ви її ідейні союзники. Навіть грошей не берете, як ті 5% осудних бубочек.

Сподобалося? Не хвилюйтесь. Далі веселіше буде. Аж до “ворогів народу” і всього, що до цього додається. Коли вас, тих, яких вони бояться, вирішать передавити по одному.

Саме тому їм потрібна капітуляція – хоч тушкою, хоч опудалом. Тільки так вас можна послабити і поставити поза законом.
І протягнути неконтрольовані вибори на Донбасі, щоб зробити легітимною банду – вам на противагу.
А ще – роз’єднати і розірвати на частини. Щоб тиснути поодинці та дрібними групами.
Тих, кого не вийде купити, налякати, або заразити “вірусом негідника” як Арахамію.

Тому на марш ми підемо. Поки ми тримаємося разом – капітуляції не буде. І не буде всього, що до неї додається.

А ще ми нагадаємо всім, хто не дав цій країні загинути. І втримав цю саму росію.
І те, що будемо робити це й далі. І хрін у когось вийде нас загнати під плінтус. Кишка тонка.

Ми прийдемо на марш. Тому що “їм” Україна не потрібна. У них інші цілі та завдання.
А ми не будемо покірно спостерігати за розпадом того, що ми тримали цілим дорогою ціною.

14 жовтня. О 16:00 ми вишикуємось біля Парку Шевченка, спустимося на Хрещатик, пройдемо по ньому і вийдемо на Майдан. Бійці, волонтери та всі-всі, хто нас підтримує. Залишивши розбіжності вдома.
Це буде справжній Марш Захисників. Наш Марш. І ми маємо на нього право.

Прохання, приходьте заздалегідь. На 15:00.

Слава Україні!

Ну і репост, будь ласка, та “+” в коментарі. Поки є час – давай зберемо всіх.

Автор