Чи бояться патріоти успіхів Зеленського?

Андрій Бондар
Андрій Бондар

Соціолог Євген Головаха, який у своєму інтерв’ю для УП з великим професійним захватом оцінює тріумф популізму взагалі й у нас зокрема (тільки нарощує популярність, не просідає, крокує впевненим кроком – ще невідомо куди, як і навіщо, але крокує), вважає, що “патріоти бояться успіхів Зеленського”.

І я зрозумів, що, з одного боку, я якийсь неправильний патріот, бо успіхів президента на своїй посаді не боюся, якщо це успіхи країни. А з другого, саме поняття “успіхи Зеленського” особисто мені здається досить-таки неокресленим. Для мене “успіхом Зеленського” було би його перетворення на якусь із версій попереднього президента в оборонній і зовнішній політиці. Іншими словами, мені важливо, щоб український президент зберігав, помножував і поглиблював наш євроатлантичний курс і послідовно виконував програму “геть від Москви”. Мені, зрештою, від посади президента більше нічого не треба.

Для інших людей, припускаю, поняття “успіхи Зеленського” може бути геть іншим. І тут ми повертаємося до старої проблеми ідеологічного наповнення нашого укропопулізму 2.0, точніше, відсутності цього наповнення. Тобто, якщо відбудеться або затирання, або замовчування, або згортання, або ліквідація цього євроатлантичного курсу, для мене особисто це означатиме однозначну поразку країни. А отже, всі інші “успіхи Зеленського” видимі та невидимі особисто для мене не матимуть сенсу без успіху в головному – виконанні найбезпосередніших функцій президента і конституційних положень.



Натомість першим таким успіхом було би пробивання для України ПДЧ в НАТО на найближчому натівському саміті. Але мене переконували на високому рівні віце-прем’єра, що принижуватися з проханнями ми не будемо цього разу. Не тепер, кепська кон’юнктура нині, всі бояться злякати Путіна. Треба, мовляв, чекати, поки самі не покличуть і самі все не дадуть. Ну, не будемо, то й не будемо. Є вихід. Домовтеся з американцями про постійне базування їхнього флоту на Чорному морі і відкрийте їхню авіабазу на Львівщині. А все інше, повторюю, не “успіхи Зеленського”.

Поділитися:
Share

Share