Біометрична корупція Степанова, або Скільки коштує розголошення державної таємниці?
Наприкінці серпня 2019 р. видання Delo.ua опублікувало матеріал про аферу на виготовленні біометричних паспортів, завдяки якій в офшор було виведено близько 3 млрд грн. Автором схеми було названо голову Державної міграційної служби Максима Соколюка, в період коли він був заступником директора «Поліграфкомбінату «Україна», тобто Максима Степанова. Серед фігурантів схеми також називають чинного директора комбінату Юрія Онищенка та бізнес-партнера Степанова Ігоря Ільєнка, які створили для себе так звану «золоту монополію». Так, того самого Степанова – екс-голови Одеської ОДА.
Державне підприємство «Поліграфкомбінат «Україна» Максим Степанов очолив у 2011 р. – в часи «дарагова Віктора Федоровича». І – почалося. У 2012 р. молитвами міністра юстиції Лавриновича з акцизної марки був знятий голографічний захист, мовляв, аби зняти тиск на виробників. Проте ціна акцизки, яку тоді виробляв комбінат Степанова, лишилася тією самою – приблизно 10 коп. За рік голограма на акцизні марки повернулася, але вже виробництва офшорки «Інтерграф» Ігоря Ільєнка, якого видання «Фраза» називає давнім партнером Степанова. Ціна марки злітає до 27 коп. (в 2,7 рази дорожче!) Натомість офшорка освоїти якісний випуск голограми так і не зуміла, і тому ще через 4 місяці голограму знову відмінили, а ціну… Спершу лишили попередню, а потім милостиво зменшили аж до 19 коп. проти попередньої за 10 коп. з голограмою. Слідкуйте за руками далі.
У 2013 р. за активної участі Степанова та Ільєнка в акцизних марках був задіяний захисний графічний елемент, що взаємодіяв з програмою Track&Trace №500202 виробництва ТОВ «УНіТ». З однієї марки за контрактом «УНіТ» отримував по 6 коп. І лише за півроку 2013 р. набігло 131,6 млн грн. або $ 16,45 млн. Слабо?
Саме за директорства Степанова почалася боротьба із ЄДАПСом. Не хочу занурюватися в цю тему – ЄДАПС уже встигли звинуватити в єрес… в корумпованості, бо напевно стоїть їм, як кістка в горлі, але зауважу таке. У часи існування ЄДАПС в Україні здійснювався випуск електронних паспортів для INTERPOL та найбільш відомого у світі ювелірного дому DeBeers. А підприємства, що входили до його складу, зареєстрували 398 об’єктів інтелектуальної власності. У той час як ПК «Україна»… «Основною стратегічною діяльністю минулого керівництва поліграфкомбінату «Україна»… являлося імпортування іноземних технологій та повне нівелювання вітчизняних українських технологічних розробок, які поставили державу в залежність від технологічних рішень» – це цитата зі службової записки заступника директора ПК «Україна», директорові комбінату Юрію Онищенку – спадкоємцеві Степанова. Про що ідеться?
Як раз цю схему описало Delo.ua. У 2015 р. заступник директора ПК «Україна» Максим Соколюк (кілька ЗМІ називають його ставлеником біглого ТВО прем’єра Сергія Арбузова) розробив схему використання програми вже згаданої «УНіТ» у біометричних документах. Ставши невдовзі головою ДМС Соколюк зі Степановим створили технічну специфікацію на чіп, імплантований в електронні українські біометричні документи. І от відтоді з кожного (!) українського паспорту компанія «УНіТ» отримує по 9 грн. як роялті за програмне забезпечення для чіпа. За 2018 рік вийшло 63 мільйони грн. (2,25 млн євро). Цікаво, правда?
Чому ж ця інформація не спливла раніше? Ну, по-перше, треба віддати належне Степанову і Середі, частину прибутку вони таки лишали на комбінаті, і відтак показували стабільно зростаючі показники прибутків, які оплачував пересічний громадянин. По-друге, з уходом Степанова на посаду голови Одеської ОДА і призначенням Онищенка, «схематоз» на комбінаті не припинився. Й по-третє, про все це і багато іншого спитати треба у Сергія Дехтяренка, заступника держсекретаря уряду Гройсмана. За даними програми «Схеми», Дехтяренко мав зв’язки з керівництвом МВС. До МВС наближений і вже згаданий Соколюк.
Але і це ще не все, так звані «офшорні колобки» в особі Степанова, Соколюка, Онищенка та Ільєнка створили злочинну схему виводу грошей з України шляхом постачання на державне підприємство «Поліграфкомбінат «Україна» захисних елементів для виготовлення ID-документів. У чому кримінал? В тому, що права інтелектуальної власності на ті захисні елементи належать іноземній комерційній структурі. І не пересічній.
З 2014 року згаданими особами були організовані поставки захисних елементів виробництва французької компанії SURYS, і, звісно, не напряму, а через посередника – естонську компанію OU FEATURE. Ця естонська фірма зареєструвала право інтелектуальної власності на промислові зразки, об’єктом яких є графічні зображення, що містять державну символіку України та використовуються у якості захисних елементів, імплантованих у бланки українських документів. Замовником елементів виступила… Державна міграційна служба України на чолі з вже згаданим Максимом Соколюком. Соколюк обіймав посади і на комбінаті, і в ДМС України у той час, коли затверджувалися технічні вимоги до бланків документів, і він же був замовником та підписантом специфікацій цих документів.
Реальним виробником голографічних захисних елементів була французька компанія SURYS. І от OU FEATURE відповідно до законодавства ЄС за ці елементи отримувала з України ліцензійну винагороду (роялті) у розмірі до 1 євро за кожну одиницю. Від 2014 року виготовлено 15,75 млн біометричних паспортів громадянина України для виїзду за кордон та з 2015 року – 3,85 млн ID-карток. Тобто OU FEATURE та її кінцеві бенефіціари у 2014-2019 роках отримали роялті у сумі близько 20 млн євро (!!!)… А потім держава Україна позичає кошти у Європи…
Іще один партнер «OU FEATURE» – німецька компанія «ARTLINE», яка в своїх рекламних проспектах не соромиться вказувати, що вона веде переговори з клієнтом, аби з’ясувати його потреби та обмеження. Певно, ніхто ще так вишукано не формулював слово «відкат».
А що таке естонська фірма OU FEATURE? Відкриті реєстри податкових органів Естонії свідчать, що виробничих потужностей ця контора не має, все чим вона володіє – це офіс 10-12 кв. м. Кактус поставити вистачить, більш дорожчого майна ця фірма не має як таке. Але й це не межа. Бо… Па-бам!
Юридична адреса цієї OU FEATURE збігається з адресою естонської компанії IPDevelopment Group OU, яка фігурує в декларації Максима Степанова. Видання «Фраза» взагалі відверто назвала OU FEATURE офшоркою Степанова.
І ось тепер точно не до жартів. Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр» говорить, що паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон – це власність України. Тому належність іноземним або вітчизняним комерційним компаніям будь-яких прав інтелектуальної власності на захисні елементи або інші складові цих документів за законом неприпустимі!!!
Я вже не згадую про таку обставину як порушення закону про «Про державну таємницю», за яким відомості про засоби захисту, технології та матеріали, якими реалізується захист бланків документів, що посвідчують особу або підтверджують громадянство України з безконтактним електронним носієм, становить державну таємницю. Розголошення державної таємниці може завдати шкоди національній безпеці України, і тому всі перелічені відомості охороняє держава. Іноземна фірма не може розробляти або володіти цими відомостями. Степанов, Соколюк та Онищенко не знати цього не могли як таке.
На тлі всього вже зовсім дрібницею виглядає той факт, що навіть за наявності імпортного обладнання і складових, з якими ПК «Україна» перетворилася на «жовту збірку» біометричних документів, технологу комбінату Роману Середі так і не вдалося налагодити випуск якісних документів. Аби бодай якось дотримуватися вимог, ще у 2017 р. на підприємстві працювали 34 контролери ВПК, а нині є інформація, що їхня кількість доросла до 69 осіб. До речі, згаданий чиновник перебуває на посаді не одне десятиріччя і пережив до десятка керівників комбінату, пристосовуючись під кожного. Натомість – не ЄДАПС…
Бланк паспорту від уже згаданого ЄДАПСу (який належав державі) містив зображення вишиванок різних регіонів України – це орнаментальна гордість українців. Виходить, що заради офшорів було змінено дизайн документу, звідки було прибрано карту України з Кримом як символом територіальної цілісності нашої держави?
Цікаво, чи довго ще триватиме торгівля національними інтересами України.
