CODA. Частина 5, остання

Віталій Гайдукевич
Віталій Гайдукевич

Що у підсумку?

Держава має створити умови для комфортного ведення власної справи – заробляти гроші. Мати табу на патерналізм – ні роздачам соціальних подачок (!) – краще забезпечити можливості та не заважати. Маючи фінанси, люди будуть підтримувати громадську активність на користь суспільства і державності. Це ж просто – націоналіст сприяє тим, хто ширить українське в Україні, обстоює національну ідентичність – мова, героїчна історія, відновлена церква, паритет між усіма релігіями (співробітників КДБ/ФСБ в рясах – за парєбрік), культурний пласт, традиції та родинні цінності тощо. А ресурс для цього дадуть ліберальні підходи в економіці.

Поєднання першого і другого буде працювати на втілення «Україна – понад усе»? Так. Щоправда це вже не «націоналізм», а «неоконсерватизм» або «республіканство». І в різних варіаціях з правкою на національні особливості це є в США (республіканці), у Великій Британії (консерватори), в Німеччині (християнські демократи), в Канаді… Важливо – вони відрізняються від так званих «нових правих», що надто голосно грають в дуду Путіна. У підсумку, «неокони» дають для своєї країни більше ніж будь-який горлопан, який бігає в жовтому жакетику Парижем і що робить? Так він, курва, громить магазинчики звичайного паризького буржуа! Того самого маленького капіталіста, який просто хотів би заробити собі грошей. Не може правдивий правий, правдивий націоналіст бути перепоною для заможнішання громадян своєї країни. Н е  м о ж е. І крапка.



І тут треба бути готовим до непопулярних кроків, які рубатимуть гордієві вузли, але відкриватимуть вікна можливостей. Наприклад, заради економічного позитиву усієї країни закривати шахти в депресивних регіонах і перепрофільовувати території на інші індустрії. Це важливо – через обстоювання ЗАГАЛЬНОГО блага держави можливість на блага отримують її громадяни. Так, може, (тут буде навмисне (!) перебільшення для розуміння логіки) Тетчеризм і Рейганоміка були підвалинами правильного сучасного (!) націоналізму? Може націоналізм здорової людини це і є сучасне республіканство/неоконсерватизм?

Що б з того приводу сказали фундатори української націоналістичної та консервативної думки, якби могли оцінити ситуацію? Ну, Донцов був же переконаний, що ідеалом державного ладу є дрібнобуржуазна республіка. А Липинський писав же, що великоземельні та малоземельні хлібороби (читай малий і середній бізнес) можуть стати аристократією (новими елітами), «створивши власним риском для нації політичну організацію, яка їм дасть змогу правити нацією». Значить, попри розбіжності обидвоє все ж наголошували – КОНСТРУКТИВНІ прошарки суспільства є кузнею благ? Так.

Чи є інші варіанти трансформації? Ймовірно. Усі ми різні, та у кожного є своя візія, як краще рухатися. Але є одна теза, з якою, як на мене, посперечатися не вийде: «Якщо дії або бездіяльність людини, яка позиціонує себе як націоналіста, у підсумку шкодять державі Україна, – це не націоналізм. Це егоїзм. І нічого спільного з патріотизмом він за собою не має».

#нотатки_консерватора

 

Поділитися:
Share