Невивчені уроки, або Імітація національного. Частина 1
Ці роздуми народилися зі спостережень за різними політичними силами, із запитань і відповідей різних людей під час виборчої кампанії. Це 5 абсолютно суб’єктивних текстів, часто із перебільшеннями. Зрозуміють навіщо і погодяться з логікою думок далеко не всі. Мета? Замислитися – як можна обійти національні граблі.
Даруйте, багато літер.
#нотатки_консерватора
Невивчені уроки, або Імітація національного.
Частина 1
Причини усіх хвороб – у минулому. За невивчені уроки історія карає. Петлюра і Скоропадський, попри проблемні особисті взаємини і купу питань до них, як персоналій, обидва були за Україну, якусь свою, але Україну. І в протистоянні один з одним вони втратили країну. Чи замислюються над цим люди, що позиціонують себе як представники націоналістичного середовища? Де завершується націоналізм (чи патріотизм) і починається егоїзм персональних візій?
Інша ситуація – через гонор, політичну недалекоглядність і жменю дрібних незборимих обставин Галицька Армія 100 років тому віддала Київ «білим». Галицька армія була військом Західної Європи, мала досвід австро-угорських порядків, життя за європейськими лекалами. Чому вона не вбачали великої проблеми в білогвардійцях?
Непорозуміння між Кравсом і Петлюрою і дивний наказ не стріляти в «білих» віддали Київ «денікінцям». Ще раз – непорозуміння між західними та центральними українцями віддали столицю росіянам! Ми ж не ставимо під сумнів те, що в Галицькій Армії були патріоти? Ми ж не сумніваємося, що це була українська формація? Ні. Але ця формація не стріляла в російського окупанта і тим вчинила зло – інші українці не отримали підтримки. Галичани не вважали «білих» загрозою, якщо ті допоможуть бити «червоних». Незабаром Директорія погодиться віддати Галичину Польщі заради спільної з Варшавою боротьби проти «червоних». В обох випадках українці вважали, що діють на користь Україні та зробили фатальну помилку.
Сталося? Сталося! З ідеологічних маркерів зокрема. Біда? Безумовно. Хто скористався? Москва.
А коли мельниківці з бандерівцями пересварилися, чи стала сильнішою від того ОУН? Ні. Скільки років минуло, а об’єднання так і не відбулося. Людей, котрі пересварилися, вже й нема серед живих, а їхні послідовники все не можуть закопати сокиру протиріч. Чекайте, панове, ви ж націоналісти? Чи ви з’ясовуєте, хто з вас більший націоналіст? Яка причина неєднання?
Схожі історії нас переслідують століттями. Князівські сини сваряться за владу в Києві – приходить з-за парєбріка окупант і грабує місто. Галицькі бояри злигаються з іноземцями заради особистого впливу, а проти сильної держави. А козацькі Чорні Ради? Їх підбурювали проросійські ватажки та московська церква. Хто виграв? А протиріччя лівобережних і правобережних гетьманів, які йшли в мінус Україні і в плюс Польщі та Москві? Біг по колу…
Учасники усього цього були за Україну. Так вони щиро вважали. А по факту?
У нас проблема зараз – молодь, яка була дітьми під час Революції Гідності та початку російського вторгнення, пішла голосувати. Ці діти не були на Майдані, вони не знають Революції – в 2013-2014 вони ще мультики дивилися. Батьки оберігали їх від новин і політики. Тепер ці тилові мирні діти роблять вибір. От тут би націоналістам (і взагалі патріотичному зрізу) стати прикладом єдності та принциповості, але… Націоналістичні сили на виборах йдуть ніби єдиним блоком, але атакують не 5-ту колону Кремля, а проукраїнські сили. Чому? Коли об’єднані націоналісти пікетували одіозних регіоналів? Багато вони обстоювали НАЦІОНАЛЬНІ інтереси під офісом Зеленського? Ані на захист мови, ані проти капітулянства, ані під офісами телеканалів Медведчука націоналісти не показали свою масовість і результативність. А коли ЄвроСолідарність вийшла під КС захищати люстрацію, то люди, які позиціонують себе націоналістами, полізли в бійку проти… дівчат з ЄС. Допомогло? Ні.
На виборах націоналісти взяли аж 2% голосів виборців. Два відсотки. Сучасні шарікови – три. Інформаційні провокатори Кремля набрали більше підтримки аніж УСІ націоналістичні організації разом узяті. Це вирок – те, що називали націоналізмом в українській політиці, померло.
Але якщо «націоналіст» = «патріот», то націоналізму не може не бути. Значить, його треба якісно перезавантажити. А для цього слід ще раз визначити – хто саме є модерним націоналістом і чому.
Далі буде…
