Для всіх, кому Держава понад усе

Практично через один допис на тему виборів шановні аналітики повторюють тезу шановного прем’єра про “оні нє сделалі нікакіх виводов, нікто не работал с насєлєніем, поетому 8%, поетому проіграл Порошенко”.

Це зрозуміло, в такі часи більшість потребує винних, така природа людей, а тим більше українців, у яких стійкість ніколи не була серед найголовніших чеснот.

Тому не прийміть за виправдання – але як просувати ідею державності серед прихильників Шарія та Дубінського?
Знявши штани перед роялем або закатуючи істерики на телеефірах?
Переконуючи ФСБшну агентуру серед “націоналістів” типу Білєцького?

Що робити, коли переважна частина населення побігла на вибори, як раніше на “референдум”, за “пєнсіямі как в росіі” з головною тезою “хоть камні с нєба – сдєлаєм їх вмєсте”?
Вмовляти? Соромити? Попереджати? На коліна ставати через помилки та прорахунки?
Частково і це робилося – і, звичайно, не дуже допомогло.

Обрано інший шлях.
Спершись на ідеологію державотворення та практику її втілення останніх років, продовжити згуртовувати паростки нації, скільки вже є.

Методами, які доступні в рамках європейських принципів, і, на відміну від більшості критиків, фракція в парламенті все ж таки є.
Кадрами, якими нікому не догодити, але які мають досвід, і які, як мінімум, проявили бійцівські якості і готові битися на різних рівнях, а не лише в аналітичних постах на ФБ або на стрімах.
Кадрами, які оновилися, в тому числі через праймеріз, теж розкритикований, особливо тими, хто і на такий не сподобився.

Так, протистояти популізму та розчаруванню своїх (які теж шукають простих рішень) системною виснажливою роботою важко, але іншого шляху немає.

Якщо хтось знає, то підкажіть?
Але без “убєрітє Чорновол” або “уберітє Прозапаса”, уберуть – і шо?
Себе на це місце запропонуєте?

Так двері широко відчинені – хоч до ГО “Справа Громад”, хоч до партії “ЄС”.

Для всіх, кому Держава понад усе.