стенограмма

Вчора, безсумнівно, був день зовнішньої політики. Точніше, її спроб. Точніше, того, що ми маємо замість неї. Спочатку блиснуло десь там в небесах – ну ось воно, нарешті, і хоч щось! Але що заважає радіти… Політичний жанр, в якому працює Зеленський зі своєю строкатою командою. З виборів нічого не змінилося. Схема та ж. Вони просто намагаються продовжувати говорити кожному те, що він хоче почути. Як всередині країни, так і поза нею. Оскільки це погано співвідноситься зі справами, шпагат, на якому сидить молода перспективна команда, постійно розтягується і моторошно тріщить у всіх місцях з’єднання. Тому в перспективу послідовності в будь-яких питаннях віриться насилу.